Рішення № 11338537, 22.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

22.12.09                                                                                           Справа№ 16/202

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі Шереметі О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного транспортно-експедиційного підприємства „Автотрансекспедиція”,м.Львів

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод”(ДЕЗМ),м.Самбір

Про стягнення 11328,90грн. заборгованості

Представники сторін:

Від позивача – Пашков І.В-представник

Від відповідача –не з”явився

Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20 , 22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

                    Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Приватного транспортно-експедиційного підприємства „Автотрансекспедиція”, м.Львів про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод”(ДЕЗМ), м.Самбір 11328,90грн. заборгованості в тому числі 9000грн.основного боргу, 952,92грн. пені, 258,90грн. -3% річних, 1117,08грн. інфляційні нарахування та 2000грн. витрат на оплату адвоката.

                    Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.11.09р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду. З метою повного, всебічного та об”єктивного вивчення усіх обставин, у зв”язку із неявкою повноважного представника відповідача, розгляд справи відкладався ухвалою суду від 08.12.09р.           

                    Представник позивача в судові засідання з”явився, докази витребувані судом представив, повідомив суд про здійснення відповідачем оплати основного боргу в сумі 8500грн. та представлено накладну №2888 від 28.04.09р. про поставку товару відповідачем позивачу на суму 5000грн., тому в цій частині позовних вимог провадження у справі просить припинити у зв”язку із оплатою, в іншій частині з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача 900,05грн. пені, 244,52грн-3%річних,1054,94грн. –інфляційних нарахувань та 1200грн. витрат на послуги адвоката, в цій частині позовні вимоги підтримав та просить позов задоволити.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, у судове засідання не з’явився хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення № 4899220, 4872467, жодних заяв чи клопотань зокрема від відповідача на адресу суду не поступало, про причини невиконання вимог ухвал суду не повідомлено.

З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено учасникам судового процесу, рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав, що в свою чергу згідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України покладає на сторін відповідальність за доведеність їхніх вимог чи заперечень та надає право суду в порядку ст.75 ГПК України вирішити спір за наявними у справі матеріалами. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті згідно до ст.75 ГПК України.

          Дослідивши матеріали справи, представлені докази в їх сукупності, господарський суд Львівської області в с т а н о в и в:

                    26.11.08р. між Приватним транспортно-експедиційним підприємством „Автотрансекспедиція” (виконавець) та ВАТ „Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод”(ДЕЗМ), м. Самбір( замовник) укладено договір про надання транспортних послуг № 24082, згідно до умов якого виконавець надає замовнику послуги з перевезення вантажу , а замовник здійснює оплату наданих послуг. Згідно до п.3 договору № 24082 від 26.11.08р. замовник здійснює оплату послуг виконавця шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 банківських днів з дня підписання даного договору.

                    На виконання умов договору № 24082 від 26.11.08р. Приватним транспортно-експедиційним підприємством „Автотрансекспедиція” (виконавець) та ВАТ „Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод”(ДЕЗМ), м. Самбір надано транспортні послуги, згідно договору №24082 від 26.11.2008 року, здійснено перевезення запчастин вагою 20 тон, за маршрутом м. Самбір - м. Москва (Росія), що підтверджується, складеним та підписаним обома сторонами актом прийому виконаних робіт (копія додається) на загальну суму 12000,00 грн.

                    Відповідачем здійснено часткову оплату за надані послуги на загальну суму 3000грн., зокрема 19 лютого 2009 року перераховано 1000,00 грн., 27 лютого 2009 року перераховано 1000,00 грн., 28 серпня 2009 року перераховано 1000,00 грн.

Згідно до ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

          За умовами ст.526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Згідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

          Як вбачається із матеріалів справи, в процесі розгляду спору в суді, відповідач додатково здійснив оплату боргу в розмірі 8500грн., окрім цього позивачем представлено накладну №2888 від 28.04.09р. про поставку товару відповідачем позивачу на суму 5000грн., яку позивачем також зараховано в оплату боргу. Однак, як вбачається із змісту позовної заяви позивач визначив суму боргу в розмірі 9000грн., при цьому доказів зарахування поставки товару , яка відбулася згідно накладної №2888 від 28.04.09р. на суму 5000грн. в погашення боргу станом на день розгляду даного спору, суду не представлено. Відтак, з огляду на дані обставини, суд виходить із дати поставки товару визначеної у накладній № 2888, тобто із 28.04.09р. , тому , з врахуванням наведеного позивач при обрахунку суми основного боргу при підготовці позовної заяви припустився помилки, включивши дану суму в загальну суму основного боргу, який підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.4.3 договору № 24082 від 26.11.08р. за кожен день прострочення оплати послуг виконавця замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до п. п.4.3 договору № 24082 від 26.11.08р. та ст. 625 ЦК України, позивачем з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, нараховано 900,05грн. пені, 244,52грн-3%річних,1054,94грн. –інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач позов не заперечив, наведених обставин не спростував, доказів оплати не представив.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Господарським судом встановлено, що позивачем на підставі договору про надання адвокатських послуг №2/08-09 від 17.08.09р., укладеним між ТОВПТЕП ”Автотрансекспедиція” та адвокатом Козієм Тарасом Васильовичем. та на підставі довіреності від 07.12.09р.. уповноважено адвоката Козія Т.В. представляти інтереси позивача в даній справі. Козію Тарасу Васильовичу, відповідно до Закону України „Про адвокатуру” видано свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю №1201від 19.07.06р. Позивачем у справі здійснено оплату Козію Т.В. витрат за надані адвокатські послуги в розмірі 2000грн., що підтверджується платіжним дорученням №2730 від 17.11.09р.

З огляду на вищевикладене, дослідивши подані докази в їх сукупності, заслухавши надані пояснення присутніми представниками сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині основного боргу в розмірі 8500грн. належить припинити у зв”язку із оплатою , в іншій частині позовні вимоги щодо стягнення 900,05грн. пені, 244,52грн-3%річних,1054,94грн. –інфляційних нарахувань, 1200грн. витрат на послуги адвоката є обґрунтованими не спростованими та такими що підлягають задоволенню. В частині 500грн. у позові належить відмовити, у зв”язку із безпідставністю заявлення.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача згідно до ст. 49 ГПК України .

          Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 33, 43, 47-1, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд                                                                       В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ВАТ „Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод”(ДЕЗМ), (Львівська обл.. м.Самбір,вул.. Дерика,16 ЄДРПОУ 00860271) на користь Приватного транспортно-експедиційного підприємства „Автотрансекспедиція” (79060 м.Львів,вул..Наукова,96 ЄДРПОУ 25544907) 900,05грн. пені, 244,52грн-3% річних,1054,94грн. –інфляційних нарахувань,1200грн. адвокатських витрат 106,99грн. державного мита; 222,88грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

           В частині основного боргу в розмірі 8500грн. провадження у справі припинити

В іншій частині позовних вимог в розмірі 500грн. відмовити.

Суддя