Рішення № 11337911, 14.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/38314.09.10 За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України

До Державної організації медичного автотранспорту м. Києва «Київмедавтотранс»

Третя особа: ОСОБА_1

Про стягнення 5708,77 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Бас К.О. предст. (дов. у справі);

Від відповідача: Гаврилов А.В. предст. (дов. у справі) ;

Від 3-ої особи: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 5708,77 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1000,00 грн. витрат на правову допомогу та судових витрат.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2010 порушено провадження у справі №47/383, розгляд якої призначено на 31.08.2010.

Ухвалою від 31.08.2010, судом залучено до участі у розгляді справи ОСОБА_1 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи було відкладено на 14.09.2010.

Представник позивача в судовому засіданні 14.09.2010 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем не було виплачено позивачу в порядку регресу 5708,77 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.09.2010 проти позову не заперечував, визнавши основну суму боргу.

У судовому засіданні 14.09.2010 представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Довідкою ВДАІ РУ ГУ МВС України в м. Києві від 30.10.2007, 05.06.2007 на пр. Повітряфлотський, 52 в м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу Опель, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_2 під керуванням гр. ОСОБА_3 та транспортного засобу Рено, державний номерний знак АА3255ВА, що належить Державній організації медичного автотранспорту «Київмедавтотранс»під керуванням гр. ОСОБА_1

Відповідно до Постанови Соломянського районного суду м. Києва від 31.01.2008 по справі № 3-2286/08, гр. ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до Звіту №3002 від 18.10.2007, складеного оцінювачем Диким В.П., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки Опель, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 4966,53 грн.

Відповідно до матеріалів справи, водій ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

05.11.2007 власник транспортного засобу марки Опель, реєстраційний номер НОМЕР_1 гр. ОСОБА_2 звернулась до позивача з заявою про отримання відшкодування за заподіяну шкоду з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність та скоїв ДТП, яке сталося 05.06.2007 на пр. Повітряфлотський, 52 в м. Києві за участю транспортного засобу Опель, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_2 під керуванням гр. ОСОБА_3 та транспортного засобу Рено, державний номерний знак АА3255ВА, що належить Державній організації медичного автотранспорту «Київмедавтотранс»під керуванням гр. ОСОБА_1

Згідно з Довідкою №1 від 10.04.2008 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та Наказом Моторно (транспортного) бюро України №750 від 22.04.2008 гр. ОСОБА_2 призначено до виплати в якості відшкодування шкоди 4138,77 грн..

Відповідно до Довідки ВДАІ РУ ГУ МВС України в м. Києві від 30.10.2007 власником транспортного засобу Рено, реєстраційний номерний знак АА3255ВА, є Державна організація медичного автотранспорту «Київмедавтотранс»

20.11.2007 та 04.06.2008 позивачем на адресу відповідача було направлено листи з вимогами про компенсацію понесених витрат в розмірі 4708,77 грн.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до вимог ст.. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. «а»п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності»МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності»МТСБУ відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоровю та майну третіх осіб під час ДТП.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обовязків.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що внаслідок ДТП (зіткнення), яке сталося 05.06.2007 на пр.. Повітряфлотський,52 в м. Києві за участю транспортного засобу Опель, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_2 під керуванням гр. ОСОБА_3 та транспортного засобу Рено, державний номерний знак АА3255ВА, що належить Державній організації медичного автотранспорту «Київмедавтотранс»під керуванням гр. ОСОБА_1 відбулось пошкодження автомобілів, а громадянина ОСОБА_1. визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується постановою Соломянського районного суду м. Києва від 31.01.2008 по справі № 3-2286/08.

На виконання вимог закону, пошкодження транспортного засобу марки Опель реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яке сталося 05.06.2007 на пр.. Повітряфлотський,52 в м. Києві за участю транспортного засобу Опель, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_2 під керуванням гр. ОСОБА_3 та транспортного засобу Рено, державний номерний знак АА3255ВА, що належить Державній організації медичного автотранспорту «Київмедавтотранс»під керуванням гр. ОСОБА_1 визнано позивачем збитками які заподіяні транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність та призначено до виплати в якості відшкодування в сумі 4138,77 грн., які виплачені грн. ОСОБА_2

В свою чергу, оскільки автомобіль Рено, державний номерний знак АА3255ВА, що належить Державній організації медичного автотранспорту «Київмедавтотранс», є джерелом підвищеної небезпеки, яким під час ДТП керував водій ОСОБА_1 суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого відшкодування та вартості послуг аварійних комісарів загалом в розмірі 4708,77 грн.

Враховуючи викладене, суд вбачає по-перше: наявність вини особи, яка керуючи транспортним засобом Рено, державний номерний знак АА3255ВА, що належить Державній організації медичного автотранспорту «Київмедавтотранс»скоїла ДТП у спричиненні позивачу збитків, по-друге, позивачем доведено належними та допустимими доказами, що саме внаслідок дій особи, яка керувала транспортним засобом Рено, державний номерний знак АА3255ВА, що належить Державній організації медичного автотранспорту «Київмедавтотранс», завдано збитків в якості втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а по-третє: наявний причинно-наслідковий звязок між діями особи, яка керувала автомобілем марки Рено, державний номерний знак АА3255ВА, що належить Державній організації медичного автотранспорту «Київмедавтотранс», відносно вини у вчинені ДТП та негативним наслідком зазначених дій для позивача - понесення реальних збитків, право на відшкодування яких позивач має в порядку регресу на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 4708,77 грн. в порядку регресу суми виплаченого відшкодування - є обґрунтованою та законною, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Також, судом розглянуто позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно вимог статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З огляду на викладене, судом встановлено, що судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи, що передбачено статтею 30 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1000, 00 грн. витрат на юридичну правову допомогу - задоволенню не підлягає, оскільки зазначені витрати позивача не входять до складу судових витрат відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що до складу судових витрат входять тільки витрати на адвокатські послуги, а тому понесені позивачем витрати на юридичну правову допомогу не можуть бути відшкодовані як судові витрати, оскільки дані витрати не є обовязковими для особи, а тому законних підстав для їх відшкодування не має.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 4708,77 грн. основного боргу. В задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовляє.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути в порядку регресу з Державної організації медичного автотранспорту м. Києва «Київмедавтотранс»(код ЄДРПОУ 01993807, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська,25) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154 м. Київ, Русанівський бульвар,8) суми виплаченого відшкодування в розмірі 4 708 (чотири тисячі сімсот вісім) грн. 77 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

дата складання повного тексту рішення: 20.09.2010