Рішення № 11337878, 09.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/28309.09.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «ДН Імпекс»; До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Авітел»;

Про                    стягнення 371702,64 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Панкова О.О., представник, довіреність №б/н від 01.06.2010 р.;

Від відповідача:          не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2010 р. слухання справи №18/283 призначене на 26.08.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2010 р. справа №18/283 була відкладена слуханням на 09.09.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 322194,15 грн. (258564,26 грн. основного боргу + 63629,89 грн. інфляційних втрат), 35321,14 грн. пені, 14187,36 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 3717,03 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Товариство з обмеженою відповідальністю «Авітел», повноважних представників у судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

24.07.2008 р. між сторонами укладений договір №24-07/08-1 на постачання продукції, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачеві продукцію виробничо-технічного призначення згідно з додатками та специфікаціями, які є невід’ємною частиною даного договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 2.1. назва, кількість, асортимент продукції вказані у додатках та специфікаціях.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що ціна на продукцію та умови розрахунків також визначаються у додатках та специфікаціях.

Додатком № 1 до договору (специфікація № 1) визначено, що загальна вартість товару, який поставляється, складає 400500,00 грн. Розрахунки проводяться протягом дванадцяти банківських днів з моменту отримання продукції.

На виконання умов договору позивача поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 398564,26 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000004 від 30.07.2008 р. на суму 198714,76 грн. та № РН-0000006 від 01.08.2008 р. на суму 199 849,50 грн.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, поставлений позивачем товар оплатив частково у сумі 140000,00 грн., що підтверджується виписками банківської установи, які додані до матеріалів справи. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 258564,26 грн.

29.03.2010 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. №25/03-10 від 25.03.2010 р. про погашення заборгованості, що підтверджується фіскальним чеком № 9694 та описом-вкладення у цінний лист від 29.03.2010 р.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 35321,14 грн., передбачена п. 5.1. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 322194,15 грн. (258564,26 грн. основного боргу + 63629,89 грн. інфляційних втрат) та 14 187,36 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авітел»(юридична адреса: інд. 02105, м. Київ, вул. Тампере, 11-А; фактична адреса: інд. 02002, м. Київ, вул. Челябінська, 5-Б, кв. 37; код ЄДРПОУ 30727160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДН Імпекс»(юридична адреса: інд. 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 124, кв. 5; фактична адреса: інд. 01042, м. Київ, вул. Глазунова, 4/47; код ЄДРПОУ 35509535) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 322194 (триста двадцять дві тисячі сто дев’яносто чотири) грн. 15 коп., 35321 (тридцять п’ять тисяч триста двадцять одна) грн. 14 коп. пені, 14 187 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 36 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 3717 (три тисячі сімсот сімнадцять) грн. 03 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 13.09.2010 р.