Рішення № 113378424, 12.09.2023, Козельщинський районний суд Полтавської області

12.09.2023 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/175/23

Провадження № 2/533/129/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лобач М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Печенізької селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до Печенізької селищної ради Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, у якій просила суд визначити їй додатковий строк тривалістю у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та складається з нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: житлового будинку, земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,15 га та земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,20 га.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 13 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 18 квітня 2023 року, запропоновано позивачці надати суду постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропущення строку для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 .

Цією ж ухвалою витребувано від Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області інформаційну довідку зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту і спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину, а також копію спадкової справи (за наявності) після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено строк для надання витребуваних доказів.

Ухвалою суду від 18 квітня 2023 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 30 травня 2023 року та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Печенізьку селищну військову адміністрацію Чугуївського району Харківської області.

Цією ж ухвалою суду повторно витребувано від Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області докази по справі та повторно запропоновано позивачці надати суду постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропущення строку для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 , та самостійно надати витяг зі спадкового реєстру.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 30 травня 2023 року задоволено клопотання представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Биченка Антона Олександровича про заміну первісного відповідача належним відповідачем, замінено первісного відповідача Печенізьку селищну раду Чугуївського району Харківської області на належного відповідача Печенізьку селищну військову адміністрацію Чугуївського району Харківської області, виключено зі складу учасників справи Печенізьку селищну військову адміністрацію Чугуївського району Харківської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та відкладено підготовче судове засідання на 03 липня 2023 року.

Ухвалою суду від 03 липня 2023 року закрито підготовче судове провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 09 годину 00 хвилин 12 вересня 2023 року.

У судове засідання 12 вересня 2023 року позивачка та її представник, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з`явилися. Представником позивачки подано заяву про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника.

Відповідач Печенізька селищна військова адміністрація Чугуївського району Харківської області подала заяву про розгляд справи без участі представника адміністрації, розгляд справи просила здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 96).

Відповідачка ОСОБА_2 , у розумінні ч. 11 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 95), заяв, клопотань та відзив на позовну заяву до суду не подавала.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали суду заяви, у яких просили усі судові засідання по справі проводити без їх участі, проти задоволення позову не заперечували (а.с. 42-43).

Будь-які інші заяви по суті, клопотання, заяви від учасників справи не надходили.

Справу розглянуто12.09.2023 без участі сторін та без фіксування судового засідання технічним засобом на підставі ч. 1 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 3-7)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки - ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина, що складається зі житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею - 0,15 га, та земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,20 га.

На день смерті ОСОБА_5 була зареєстрована одна за адресою:АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті спадкодавиця 17.02.1992 склала заповіт, зареєстрований у реєстрі за № 42, яким заповіла все своє майно у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивачка стверджувала, що ОСОБА_4 через приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Корсун О.С. подала заяву про відмову від прийняття обов`язкової частки у спадщині після померлої матері ОСОБА_5 ; ОСОБА_2 подала заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ; ОСОБА_3 через приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Корсун О.С. подав заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 .

Позивачка також стверджувала, що вона у строк, передбачений ст. 1270 ЦК України, а саме 14.09.2021 звернулась до приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Алексик Т.В. зі заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , що підтверджується заявою, зареєстрованою у реєстрі за № 1110.

Після подання вказаної заяви позивачка вважала себе такою, що прийняла спадщину.

Однак, 16.02.2023 звернувшись до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину позивачці було відмовлено у його видачі, у зв`язку з тим, що нотаріус, вивчивши документи, які були долучені до заяви, встановив, що після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відсутній факт прийняття спадщини і спадкова справа не заводилася.

27 лютого 2023 року позивачка повторно звернулася до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, надавши необхідні документи.

У відповідь на вказану заяву позивачці було надано лист від 28.02.2023 №264/01-16, яким позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропущенням позивачкою строку подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивачка зазначала, що заява, яку вона подала через приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Алексик Т.В., не була належним чином зареєстрована у спадковому реєстрі, приватним нотаріусом Алексик Т.В. не було роз`яснено необхідність подання такої заяви до державної нотаріальної контори. Отже Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області не має права видати їй свідоцтво про право на спадщину. Уважала, що вона як спадкоємець за заповітом 14.09.2020 звернулася до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна, однак з незалежних від неї обставин вказана заява не була належним чином зареєстрована у Спадковому реєстрі. Стверджувала, що вона як спадкоємець вчинила дії, які свідчать про прийняття нею спадщини, та виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1272 ЦК України, ці дії слід уважати фактичним прийняттям спадщини за законом.

Обґрунтовуючи позов, позивачка посилалася на правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-85цс12 (постанова від 26.09.2012), згідно з яким правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, ці обставини визнані судом поважними.

Стверджувала, що у встановлений законом строк реалізувала своє право на прийняття спадщини шляхом написання нотаріальної заяви, але не виконала всі юридичні формальності для завершення цього процесу внаслідок нероз`яснення їй прав та обов`язків нотаріусом, що може бути визнане поважною причиною для поновлення строку на прийняття спадщини згідно з правовим висновком ВС у справі № 459/3604/14 (постанова від 23.06.2022).

У зв`язку з тим, що позивачка як спадкоємець майна ОСОБА_5 за заповітом не може належним чином оформити свої майнові права на успадковане майно та отримати свідоцтво про право на спадщину, вона вимушена звернутися до суду.

При нормативному обгрантуванні позову позивачка посилалася на ст. 1272 Цивільного кодексу України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», правові висновки Верховного Суду України у справі № 459/3604/14-ц (постанова від 23.06.2022), у справі № 554/5866/18 (постанова від 16 листопада 2020 року), у справі № 130/2517/18 (постанова від 21 вересня 2020 року), у справі № 484/3221/17 (постанова від 12 вересня 2018 року), у справі № 263/1221/17 (постанова від 10 січня 2019 року), у справі № 642/2539/18-ц (постанова від 25 березня 2020 року), узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, викладені у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Позиція відповідачів

Відповідач Печенізька селищна військова адміністрація Чугуївського району Харківської області не скористалася своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, подала заяву про розгляд справи без участі представника адміністрації, розгляд справи просила здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідачка ОСОБА_2 письмових пояснень на позовну заяву не надала, свою позицію щодо предмета спору не висловила, у судове засідання не з`явилася, будь-які заяви, клопотання не подавала.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали суду заяви, у яких просили усі судові засідання по справі проводити без їх участі, проти задоволення позову не заперечували.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 27.05.2021 серія НОМЕР_1 (а.с. 12).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, у тому числі на спадкове майно у вигляді житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки загальною площею 0,35 га, яка складається з земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,15 га та земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,20 га та розташована на території Печенізької селищної ради.

Право власності померлої ОСОБА_5 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується копією договору купівлі-продажи житлового будинку від 13 травня 1988, посвідченого посадовою особою виконкому Печенізької селищної ради народних депутатів (а.с. 13).

Право власності померлої ОСОБА_5 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю від 27 травня 1996 року серія ХР 23-58-042040, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №167 (а.с. 14).

Факт реєстрації з 19.10.1987 та проживання померлої ОСОБА_5 станом на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується довідкою виконавчого комітету Печенізької селищної ради від 30.08.2021 № 17-16/2130 (а.с. 15). Інші особи за цією адресою разом з померлою зареєстровані не були.

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, який 17 лютого 1992 року посвідчено секретарем виконавчого комітету Печенізької ради депутатів трудящих Чугуївського району Харківської області та зареєстровано в реєстрі з № 42, яким вона заповіла все належне їй майно на день її смерті, де б воно не знаходилося та з чого воно б не складалось, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_3 донька померлої - ОСОБА_4 оформила заяву про відмову від обовязкової частки у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 . Справжність підпису ОСОБА_4 на заяві було нотаріально засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корсун Ольгою Сергіївною. Заява адресована органу нотаріату, та усім кого це стосується (а.с. 17). Доказів подання цієї заяви до будь-якого нотаріусу за місцем відкриття спадщини суду надано не було.

27.10.2021 спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 оформила заяву про відмову від спадщини за заповітом від 17.02.1992 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Справжність підпису ОСОБА_2 на заяві було засвідчено приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Слюніним Олександром Миколайовичем. Заява адресована до компетентних органів та установ України, тим, кого це стосується - за належністю (а.с. 18). Доказів подання цієї заяви до будь-якого нотаріусу за місцем відкриття спадщини суду надано не було.

06.09.2021 спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 оформив заяву про відмову від спадщини за заповітом від 17.02.1992 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Справжність підпису ОСОБА_3 на заяві було засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корсун Ольгою Сергіївною. Заява адресована органу нотаріату, та усім кого це стосується (а.с. 19). Доказів подання цієї заяви до будь-якого нотаріусу за місцем відкриття спадщини суду надано не було.

14.09.2021 позивачка ОСОБА_1 оформила заяву про прийняття спадщини за заповітом від 17.02.1992 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі - ОСОБА_5 . Справжність підпису ОСОБА_1 на заяві було засвідчено приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Алексик Тетяною Вікторівною. Заява адресована нотаріальним органам України (а.с. 20). Доказів подання цієї заяви до будь-якого нотаріусу за місцем відкриття спадщини суду надано не було.

Постановою завідувачки Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області Євгенії Дідік від 16 лютого 2023 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії громадянці ОСОБА_1 - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини, не заведенням спадкової справи та відсутністю документів (а.с. 22).

З листа Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області від 28.02.2023 №264/01-16 вбачається, що позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у зв`язку з пропущенням позивачкою строку подачі заяви про прийняття спадщини, передбаченого ст.1270 Цивільного кодексу України (а.с. 23).

З наданих Чугуївською державною нотаріальною конторою Харківської області на виконання вимог ухвали суду від 13 березня 2023 року доказів: інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 28.03.2023 № 71957529 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 28.03.2023 № 71957545, вбачається, що на померлу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с. 51-53).

Відповідно до листа Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області від 10.05.2023 № 657/01-16 та наданих повторно суду інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 28.03.2023 № 71957529 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 28.03.2023 № 71957545 спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 не видавалися (а.с. 66-69).

Застосовані судом норми права

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 ст. 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка) (ч. 1 ст. 1241 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦКУ).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч. 1, ч. 2 ст. 1269 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вдповідно до пункту 2.1 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (надалі - Порядок вчинення нотаріальних дій» у редакціїї, чинній станом на дату відкриття спадщини), спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Пунктом 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій встановлено порядок (алгоритм) вчинення дій для прийняття спадщини або відмови від її прийняття, а саме:

- право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття (п. 3.1).

- для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (п. 3.2).

- заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу у письмовій формі (п. 3.3).

- якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка, яка скріплюється підписом нотаріуса (п. 3.4).

- якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса (п. 3.5).

- заява про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Усі наступні заяви (додаткові, від інших спадкоємців, кредиторів) також реєструються у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ під самостійними номерами та в хронологічному порядку. На всіх заявах зазначаються дата і час їх надходження та номер спадкової справи (п.3.11).

- для прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (п. 3.13).

- якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину (п. 3.15).

- суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (п. 3.16).

- спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви (п. 3.17).

- не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо усі спадкоємці, які прийняли спадщину, подадуть письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини. Такі заяви спадкоємців мають бути подані нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 3.18).

- за наявності такої згоди спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, необхідно подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття (п. 3.19).

- якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття такою особою спадщини встановлюється три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший трьох місяців, він продовжується до трьох місяців (п. 3.20).

- своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу (п. 3.23);

- спадкоємець за заповітом має право відмовитись від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім`я якої складено заповіт, може відмовитись від прийняття спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем. Спадкоємець за законом має право відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги, у тому числі внуків, правнуків, племінників та інших. Спадкоємець, на чию користь була здійснена відмова від права на частку у спадщині, має право відмовитися від її прийняття… (п. 3.27);

- приймаючи заяву про відмову від прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцю правові наслідки такої відмови (п. 3.28);

- у разі відмови від прийняття спадщини усіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом почергово (п. 3.29).

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Згідно зі п. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18) вказано, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди дослужуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 127/12911/18.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка проживала і була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті якої відкрилася спадщина.

Відповідно до складеного за життя ОСОБА_5 заповіту вона заповіла все належне їй майно на день її смерті, де б воно не знаходилося та з чого воно б не складалося, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Тобто, спадкоємцями за заповітом ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивачка ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідачка ОСОБА_4 , як донька померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , оформила 10.09.2021 заяву про відмову від обовязкової частки у спадщині після померлої матері ОСОБА_5 та фактично визнала позовні вимоги, подавши 14.04.2023 суду відповідну заяву.

Відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було оформлено відповідні заяви про відмову від спадщини за заповітом від 17.02.1992 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Жоден зі спадкоємців станом на дату смерті ОСОБА_5 з нею не проживав.

Встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини закінчився 21 листопада 2021 року.

Отже, позивачка як один із спадкоємців за заповітом мала б подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини до 21.11.2021.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, щоб ОСОБА_1 прийняла спадщину, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від її прийняття у шестимісячний строк, встановлений законом, шляхом подання відповідних заяв до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Надані позивачкою заяви про прийняття спадщини та про відмову від прийняття спадщини, справжність підписів на яких була нотаріально посвідчена, не подавалися спадоємцями до будь-якого з нотаріусів в межах нотаріального округу за місцем відкриття спадщини, як цього вимагають положення статті 1269 ЦК України та Порядку вчинення нотаріальних дій (п. 3 гл. 10).

Отже, з матеріалів даної справи вбачається, що усі спадкоємці за заповітом пропустили строк для прийняття спадщини та для відмови від прийняття спадщини.

Доводи позивачки в тій частині, що вона як спадкоємець вчинила дії, які свідчать про прийняття нею спадщини, та виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1272 ЦК України, ці дії слід уважати фактичним прийняттям спадщини за законом, є хибними та такими, що не грунтуються на положеннях ч. 1 ст. 1272 ЦК України.

Позивачка ОСОБА_1 як спадкоємиця за заповітом померлої ОСОБА_5 , після смерті якої ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, 14.09.2021 оформила заяву про прийняття спадщини, справжність її підпису на заяві було засвідчено приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Алексик Тетяною Вікторівною.

Проте унаслідок необізнаності позивачки про правила спадкування, з не залежних від неї обставин, оформлена нею заява про прийняття спадщини не була зареєстрована у спадковому реєстрі, спадкова справа заведена не була, внаслідок чого позивачкою, як спадкоємицею померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , було пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини позивачці відмовлено у видачі у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема, і з тих підстав, що нею пропущено встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивачка отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріальному порядку не може, та у березні 2023 року була змушена звернутися до суду (повтороно) зі позовною заявою про встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

За загальним правилом необізнаність спадкоємця про правила спадкування не є поважною причиною пропущення строку для прийняття спадщини.

Проте, дослідивши обставини даної справи та наявні докази у їх сукупності, суд уважає за можливе визначити позивачці додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини, оскільки інші спадкоємці, які б прийняли спадщину, та, відповідно до ч. 2 ст. 1272 ЦК України могли б надати згоду позивачці на подання заяви про прийняття спадщини, судом не встановлені. Позивачка у встановлений законом строк намагалася реалізувати своє право на прийняття спадщини шляхом оформлення відповідної заяви, адресованої нотаріальним органам, про прийняття спадщини, але не виконала всі юридично необхідні дії та формальності для завершення цього процесу внаслідок власної необізнаності та нероз`яснення нотаріусом їй її прав та обов`язків, що може бути визнано поважною причиною для поновлення їй строку для прийняття спадщини за заповітом.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду у справі № 459/3604/14-ц (постанова від 23.06.2022).

Урахувавши принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивачки в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що права позивачки на прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі - ОСОБА_5 підлягають захисту, оскільки відмова у задоволенні позовної заяви позбавить позивачку права на спадкове майно, що не буде відповідати інтересам суспільства, загальним принципам цивільного законодавства та міжнародного права.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1, 9 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачкою при зверненні до суду судового збору у розмірі 1073,60 грн (а.с. 1).

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій позивачки, а не внаслідок неправомірних дій відповідачів, суд, керуючись ч. 9 ст. 141 ЦПК України, покладає судові витрати на позивачку та не стягує судовий збір з відповідачів.

Керуючись статтями 4, 12, 14, 19, 76, 77, 81, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, нормами матеріального права та правовими позиціями Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Печенізької селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 3 місяці з дати набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строку на апеляційне оскарження на нього не буде подано апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Представник позивачки: адвокат Биченко Антон Олександрович (робоча адреса: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; тел. НОМЕР_4 ).

Відповідач 1: Печенізька селищна військова адміністрація Чугуївського району Харківської області(місцезнаходження: вул. Незалежності, буд. 48, селище Печеніги, Чугуївський район, Харківська область, 62801; ідентифікаційний код юридичної особи: 44820633; e-mail: pechenegi-possovet@ukr.net).

Відповідач 2: ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).

Відповідач 3: ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ).

Відповідач 4: ОСОБА_4 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ).

Повний текст рішення складено 12 вересня 2023 року.

Суддя В.П. Козир