Ухвала суду № 11337796, 17.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

17.09.10№ 05-5- 51 / 11174 Суддя , розглянувши

позовну заяву Комунального підприємства "ОРЕНДА"

до Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 13057 "

про визначення підвищеною орендної ставки та стягнення 93756,19 грн

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

З наведеного випливає, що обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, тобто розрахунок із зазначенням кожної стягуваної суми окремо, правової природи вказаних сум та чітких періодів ("з" - "до") їх нарахування, повинен зазначатися заявником саме у тексті позовної заяви.

Зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що Комунальне підприємство «ОРЕНДА»просить визначити підвищеною орендну ставку по договору оренди від 13.04.09 р. № 6843/09 з моменту прийняття методики, затвердженої рішенням Подільської районної у м. Києві ради від 22.06.06 № 31 «Про затвердження методики розрахунку орендної плати за користування нерухомим майном територіальної громади Подільського району м. Києва», стягнути суму в розмірі 93756,19 грн. як різницю в розмірах орендних ставок.

У той же час у тексті позовної заяви заявником не зазначено обґрунтованого розрахунку стягуваної суми в розмірі 93756,19 грн.

Суд також звертає увагу заявника, що до позовної заяви додано розрахунок збитків в розмірі 93756,19 грн., в той час як позивач просить стягнути з відповідача вказану суму як різницю в розмірах орендних ставок.

Крім того, позивачем не надано доказів, що підтверджують викладені у позовній заяві від 15.09.10 р. № 560 обставини, а саме: рішення Подільської районної у м. Києві ради від 22.06.06 р. № 31 «Про затвердження методики розрахунку орендної плати за користування нерухомим майном територіальної громади Подільського району м. Києва».

У позовній заяві повинні бути також викладені норми матеріального права, що регулюють спірні матеріально-правові відносини та порушені відповідачем, а також відповідно до яких, на думку позивача, треба вирішити спір. Посилання на законодавство являє собою юридичні підстави позову.

Однак заявником не наведено нормативного обґрунтування (не зазначено спеціальних норм законодавства України) позовних вимог про визначення підвищеною орендної ставки по договору оренди від 13.04.09 р. № 6843/09 та стягнення суми в розмірі 93756,19 грн. як різниці в розмірах орендних ставок.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не надано обґрунтованого розрахунку стягуваної суми, а отже, не обґрунтовано ціну позову, не подано доказів, що входять в предмет доказування та не зазначено законодавства, на яких ґрунтуються позовні вимоги, також враховуючи, що приписи ст. 63 ГПК України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.93 р. № 7-93 з позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв немайнового характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 33 наказу Головної державної податкової інспекції України "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита" від 22.04.93 р. № 15 з позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, Комунальним підприємством ОРЕНДА»заявлено одну позовну вимогу майнового та одну позовну вимогу немайнового характеру, а саме про: визначення підвищеною орендної ставки по договору оренди від 13.04.09 р. № 6843/09 з моменту прийняття методики, затвердженої рішенням Подільської районної у м. Києві ради від 22.06.06 № 31 «Про затвердження методики розрахунку орендної плати за користування нерухомим майном територіальної громади Подільського району м. Києва»; про стягнення суми в розмірі 93756,19 грн. як різниці в розмірах орендних ставок.

Заявником в якості доказу сплати державного мита за подання позовної заяви від 15.09.10 р. № 560 додано платіжне доручення від 14.09.10 р. № 2142, яке підтверджує факт зарахування в доход Державного бюджету державного мита лише в сумі 937,60 грн., тобто тільки з позовної вимоги майнового характеру.

Отже, враховуючи те, що заявником об’єднано в одній позовній заяві як вимоги немайнового так і майнового характеру, Комунальним підприємством ОРЕНДА»повинно було бути сплачено державне мито за ставками, встановленими для розгляду заяв як майнового так і немайнового характеру.

Таким чином, заявником сплачено державне мито в меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з п. 3–1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п.11, 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N1258, з метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою. Документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Суд звертає увагу, що станом на 23.06.2010 р. Головним управлінням державного казначейства України у м. Києві були змінені реквізити при сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ. Так, витрати з інформаційно-технічне забезпечення за розгляд справ у Господарському суді міста Києва підлягають сплаті на рахунок 31218264700001, код ЄДРПОУ 24262621, МФО 820019, отримувач ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 22050003, банк ГУ ДКУ у м. Києві.

В якості доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу заявником додано платіжне доручення від 14.09.2010 р. № 2143, з якого вбачається, що грошові кошти в сумі 236,00 грн. перераховані на рахунок 31213259700011, отримувач платежу УДК у Шевченківському районі м. Києва, код отримувача 26077968, код банку 820019, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві.

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником перераховані грошові кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на інший рахунок, ніж передбачено чинним законодавством України, суд вважає, що заявником не подано належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.11, 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N1258, з метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою. Документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

За таких обставин вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.

Проте, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3, п. 4, п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовні матеріали повернути заявникові без розгляду.

2. Примірники даної ухвали направити сторонам.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                         Пригунова А.Б.