Рішення № 11337201, 15.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.10 р.                     Справа № 18/125                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Ярослав” м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно–будівельна компанія „Емброл-Інжиніринг” м. Донецьк

про стягнення 161949,97 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: Чебан Т.П. – дов.

від відповідача: Чапленко М.М. – дов.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Ярослав” звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно – будівельна компанія „Емброл-Інжиніринг” 122264,40 грн. боргу, 11214,81 грн. річних та 28759,66 грн. втрат від інфляції, а всього 162238,87 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов’язання за договором ним були виконані у повному обсязі, але в порушення умов договору відповідач за виконані роботи розрахувався частково, тому виник борг за прострочку оплати якого нараховані річні та втрати від інфляції.

Заявою від 09.09.2010 р. позивач зменшив суму позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 122264,40 грн. боргу, 10925,91 грн. річних та 28759,66 грн. втрат від інфляції, а всього 161949,97 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому суд приймає заяву і справа розглядається з урахуванням змінених вимог.

Відповідач надав відзив, в якому висловив заперечення проти позову з посиланням на те, що роботи виконані позивачем не повністю, обсяги виконаних робіт не досягли рівня, який був закладений у кошторисну документацію при укладенні договору, а тому він вважає, що зобов’язання сплатити суму боргу у нього не виникло.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

04 лютого 2008 р. сторонами був укладений договір субпідряда № 18/к12, відповідно до якого Субпідрядник (позивач) зобов’язався на свій ризик виконати по завданню Генпідрядника (відповідача) підготовчі роботи для реконструкції санаторію „Чорноморський”, розташованого за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, с.м.т. Відрадне, а Генпідрядник зобов’язався ці роботи прийняти та оплатити.

Строк дії договору встановлений з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав, що підтверджується актами прийомки виконаних робіт форми КБ-2в за період з лютого 2008 р. по червень 2008 р. на загальну суму 1582351,20 грн., підписаними у двохсторонньому порядку.

Сторонами також були підписані довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 на загальну суму 1582351,20 грн.

У жовтні 2008 р. сторонами було підписано акт виконаних робіт форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 відповідно до яких ними проведено зняття з виконаних позивачем робіт на суму 71891,60 грн.

Таким чином загальна вартість виконаних позивачем робіт склала 1510459,60 грн.

У п.п. 3.3, 3.5 договора сторони передбачили наступний порядок розрахунків: Генпідрядник зобов’язався здійснювати поточну оплату за фактично виконані роботи не пізніше 19 числа місяця наступного за звітним за фактично виконані роботи на підставі довідки про вартість виконаних підрядних робіт Ф-КБ3.

Кінцевий розрахунок за виконані роботи Генпідрядник зобов’язався здійснити впродовж десяти банківських днів на підставі довідок про вартість виконаних підрядник робіт Ф-КБ3, враховуючи усунення виявлених у процесі прийомки недоліків.

Прийняті роботи були оплачені відповідачем частково, у сумі 1388195,20 грн., що підтверджується копіями банківських витягів від 18.04, від 23.04, від 25.04, від 14.05 та від 28.07.2008 р. наявних у матеріалах справи.

Залишок несплаченої суми за виконані роботи становить 122264,40 грн., що є боргом відповідача.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати боргу відповідачем не подано, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача викладені у відзиві суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме: акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт були підписані відповідачем без зауважень, і підрядні роботи ним прийняті, про що зазначено в актах, а тому він погодився з обсягами і якістю виконаних робіт. Відповідно до п. 3.3 договора відповідач мав здійснити оплату фактично виконаних робіт до 19 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання має сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і 3% річних, якщо інший розмір не встановлений договором.

Враховуючи, що розмір річних не встановлений договором, вони підлягають нарахуванню відповідно до закону.

За підрахунком позивача інфляційні складають 28759,66 грн., а річні – 11214,81 грн.

Відповідач проти підрахунку річних заперечує з посиланням на те, що період прострочення складає 703 дні, а не 732 дня, оскільки оплата була здійснена 28.07, а не 28.06.2008 р., а тому позивачем безпідставно нараховані річні у розмірі 510,64 грн.

Позивач із запереченнями відповідача погодився, а тому за відрахуванням невірно нарахованих сум, річні підлягають стягненню у сумі 10904,84 грн.

Заперечень проти підрахунку інфляційних відповідачем не висловлено.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Ярослав” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно – будівельна компанія „Емброл-Інжиніринг”м. Донецьк про стягнення 161949,97 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно –будівельна компанія „Емброл-Інжиніринг” м. Донецьк (83052, м. Донецьк, вул. Бурденко, 27, п/р 26005107600 в ЗАТ „Донгорбанк” МФО 334970, код ЄДРПОУ 31500413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Ярослав” м. Київ (03143, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 15, п/р 260003011264 в АКБ „Альянс” м. Києва МФО 300119, код ЄДРПОУ 35380551) 122264,40 грн. боргу, 10904,84 грн. річних, 28759,66 грн. інфляційних, 1619,29 грн. державного мита та 235,97 грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині вимог – відмовити.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає чинності через 10 днів після його підписання.

Повний текст рішення підписаний 20.09.2010 р.

Суддя