Рішення № 113360781, 04.09.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 756/2559/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

04 вересня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Будзан Л.Д.,

за участю:

секретаря судового засідання Якимчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» звернулося до суду із позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказує, що 10.06.2019 між ОСОБА_1 та АТ «РВС БАНК» укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви-договору №0033274 про надання банківської послуги, платіжна картка «Простір», що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, за умовами якого ОСОБА_1 було надано споживчий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок коштів у сумі 30 769,23 грн, строк дії кредиту 24 місяці, процентна ставка 18, 00 % річних, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту 2,5 % суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту 3 % від суми наданого кредиту.

Посилається на те, що 10.06.2019 ОСОБА_1 отримав платіжну картку, яка відкрита згідно умов заяви-договору та одночасно 10.06.2019 грошові кошти у сумі 30 769,23 були зараховані на вказаний картковий рахунок клієнта, що підтверджується випискою по особовому рахунку та меморіальним ордером.

Вказує, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, згідно із наданим розрахунком.

ПРи цьому, зазначає, що 05.03.2020 року між АТ «РВС БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ПАРІС» було укладено договір про відступлення права вимоги №05/03/2020-1.

Як вбачається з Додатку №1 до договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС БАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» право вимоги до відповідача за заявою-договором №0033274 від 10.06.2019 на загальну суму 42 527,90 грн (позиція №1050), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 29694,64, грн заборгованість за комісією - 7 384,64 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 2 010,00 грн. заборгованість за процентами - 3438,62 грн.

Не зважаючи на направлення відповідачу 07.11.2022 вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань вих. №07112022/24 від 07.11.2022, останній станомна дату звернення до суду з позовом грошові кошти, отримані в кредит не повернув, проценти за користування кредитними коштами та інші платежі, передбачені умовами договору не сплатив, то вказана заборгованість підлягає примусовому стягненню із відповідача із врахуванням пені у розмірі 18 % річних та інфляційних втрат, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13.04.2023 відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку з повідомленням сторін, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У відповідності до ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, та як вбачається з матеріалів позовної заяви, останній просить справу слухати у його відсутність та в разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи у відсутності учасників процесу.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 10.06.2019 між ОСОБА_1 та АТ «РВС БАНК» укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви-договору №0033274 про надання банківської послуги, платіжна картка «Простір», що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, за умовами якого ОСОБА_1 було надано споживчий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок коштів у сумі 30 769,23 грн, строк дії кредиту 24 місяці, процентна ставка 18, 00 % річних, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту 2,5 % суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту 3 % від суми наданого кредиту.

10.06.2019 ОСОБА_1 отримав платіжну картку, яка відкрита згідно умов заяви-договору, що підтверджується розпискою щодо отримання платіжної картки від 10.06.2019.

Грошові кошти у сумі 30 769,23 були зараховані АТ «РВС БАНК» 10.06.2019 на картковий рахунок клієнта, що підтверджується випискою по особовому рахунку та меморіальним ордером.

05.03.2020 року між АТ «РВС БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ПАРІС» було укладено Договір про відступлення права вимоги №05/03/2020-1.

Відповідно до п. 1.1. Договору Первісний Кредитор в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, відступає (передає), а Новий Кредитор приймає (набуває) права вимоги Первісного Кредитора за Кредитними договорами зазначеними в Додатку №l до цього Договору, зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до нього тощо, що є його невід`ємною частиною (надалі за текстом - Кредитні договори), які укладені між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РВС БАНК» та боржниками (надалі за текстом - Боржники/Боржник).

Згідно із п. 1.2. Договору право вимоги за Кредитними договорами відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи: право вимоги основної суми заборгованості за Кредитним договором; право вимоги суми нарахованих процентів за Кредитним договором, строк платежу по яких настав на дату укладання цього Договору; процентів; сплати інших платежів, згідно з умовами Кредитного договору, які виникли та/або можуть виникнути після укладення цього Договору, тощо.

Відповідно до п. 3.6. Договору відступлення прав вимоги за цим договором здійснюється без згоди Боржника.

Як вбачається із витягу із Додатку №1 до договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС БАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» право вимоги до ОСОБА_1 за заявою-договором №0033274 від 10.06.2019 на загальну суму 42 527,90 грн (позиція №1050).

07.11.2022 від ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» на ім`я ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань вих. №07112022/24 від 07.11.2022.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 527, 530 ЦК України зазначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені статей 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

Згідно статті 599 Цивільного Кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем, всупереч положенню частини 1 статті 81 ЦПК України не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору у передбачені договором строки кредит не погашений.

Вiдповiдно до п.п. 7.7.2 Публічної пропозиції клієнт зобов`язується: повернути споживчий кредит та сплатити всі передбачені заявою-договором плати (платежі) на рахунок банку в порядку та на умовах, передбачених договором (п.п.7.7.2.4); виконати своєчасно та в повному обсязі зобов`язання, передбачені Договором, не пізніше кінцевого терміну закінчення, що визначений в Заяві-Договорі; сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитними коштами до повного фактичного виконання Клієнтом зобов`язань за Споживчим кредитом (Кредитом). При цьому розмір процентів для клієнта, який прострочив виконання зобов`язання за споживчим кредитом (кредитом) згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюється на рівні процентної ставки за користування кредитними коштами, яка визначена умовами заяви-договору.

Так, відповідач своїм підписом в заяві-договорі №0033274 від 10.06.2019 та в додатку №1 до заяви-договору від 10.06.2019 підтвердив ознайомлення з умовами договору.

АТ «РВС Банк» виконало умови договору №0033274 від 10.06.2019, а відповідач, в свою чергу умови вказаного договору не виконав, чим порушив норми цивільного законодавства.

Також, згідно з умов п. 7.7.3.4. Публічної пропозиції, Банк має право при порушенні Клієнтом термінів виконання будь-якого із своїх зобов`язань, передбачених Договором, строк виконання яких/якого вже настав, в тому числі про порушенні строків сплати платежів, передбачених Графіком платежів більш ніж на 1 (один) календарний місяць - вимагати від Клієнта дострокового повного погашення заборгованості за Споживчим кредитом, в тому числі, в примусовому порядку.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед АТ «РВС Банк», а саме: 42 527,90, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 29696,60 грн заборгованість за комісією - 7 384,64 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 2 010,00 грн., заборгованість за процентами - 3438,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Так, на підтвердження переходу до ТОВ «Фінансова компанія «ПАРІС» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №0033274 від 10.06.2019, позивачем надано окрім Договору про відступлення права вимоги №05/03/2020-1 від 05.03.2020 року, Витяг із Додатку №1 до Договору, Акт прийому-передачі прав та документів до Договору про відступлення права вимоги №05/03/2020-1 від 05.03.2020 року, Витяг із Додатку №1 до Акту.

Разом із цим, доказів щодо повідомлення боржника ОСОБА_1 про перехід права вимоги за кредитним договором №0033274 від 10.06.2019 до ТОВ «Фінансова компанія «ПАРІС» матеріали справи не містять.

Стосовно зазначеного, суд вважає за необхідне вказати наступне, що наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення особи про уступку права вимоги, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 06 лютого 2018 року, справа № 278/1679/13-ц.

При цьому, суд враховує, що будь-яких доказів щодо визнання Договору про відступлення права вимоги недійсним чи оскарження вказаного договору відповідачем суду не надано.

Станом на 17.02.2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "Паріс" становить 23 485, 38 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 14 090, 74 грн, заборгованість за комісією - 7 384,64 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 2 010,00 грн. Розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростовується позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 090, 74 грн, заборгованість за комісією - 7 384,64 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 2 010,00 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення 18 % річних за користування грошовими коштами за період із 05.03.2020 року по 23.02.2022 року та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються в тому числі на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до п. 7.7.2.17. Публічної пропозиції встановлено, що Клієнт зобов`язується сплачувати Банку нараховуванні проценти за користування кредитними коштами до повного фактичного виконання Клієнтом зобов`язань за Споживчим кредитом (Кредитом). При цьому розмір процентів для Клієнта, який прострочив виконання зобов`язання за Споживчим кредитом (Кредитом) згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюється на рівні процентної ставки за користування кредитними коштами, яка визначена умовами Заяви-Договору.

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

На дату звернення до суду відповідач грошові кошти отримані в кредит не повернув, проценти за користування кредитними коштами та інші платежі передбачені умовами Договору не сплатив.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання в сумі 14 090,74 грн. Позивачем, керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 7.7.2.17. Публічної пропозиції, нараховано: 18 172, 69 грн 18 % річних за користування грошовими коштами за період з 05.03.2020 року по 23.02.2022 року; 9 722, 57 грн інфляційних втрат за період з 05.03.2020 року по 23.02.2022 року.

Суд перевіривши розрахунок позивача, вважає його вірним. При цьому суд зазначає, що позивачем в цій частині позовні вимоги за час розгляду справи в суді не збільшувалися, іншого розрахунку суду не надано.

Відповідач жодного обґрунтованого розрахунку чи доказу на спростування розрахунку позивача суду не надав.

Таким чином, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» заборгованість за кредитним договором №0033274 від 10.06.2019 у сумі 36 288 (тридцять шість тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 81 коп., з яких: 14 090 (чотирнадцять тисяч дев`яносто) грн. 74 коп. заборгованість по тілу кредиту; 7 384 (сім тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 64 коп. заборгованість за комісією; 2 010 (дві тисячі десять) грн. заборгованість за штрафними санкціями (пенею), 8 340 (вісім тисяч триста сорок) грн. 94 коп -18% річних за користування грошовими коштами за період з 05.03.2020 по 23.02.2022; 4 462 (чотири тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 49 коп. інфляційні втрати за період з 05.03.2020 по 23.02.2022.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ПАРІС» судовий збір у розмірі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повні ім`я та найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС», ЄДРПОУ 38962392, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77А;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 11 вересня 2023 року.

Суддя Леся Будзан