Ухвала суду № 113360657, 05.09.2023, Оболонський районний суд міста Києва

05.09.2023 Справа № 756/4923/23

Справа №756/4923/23

Провадження №2/756/3054/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Тихої О.О., за участі секретаря судового засідання Кренджеляк А.М., представника позивача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_1 , представника третьої особи ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрімлайнер", треті особи - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Юст-Сервіс", про припинення трудових відносин,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрімлайнер", треті особи - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Юст-Сервіс", про припинення трудових відносин.

Ухвалою суду від 26.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

У судовому засіданні представником третьої особи ОСОБА_4 заявлено клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, вирішення спірних правовідносин належить до господарської юрисдикції, оскільки правовідносини між сторонами виникли із корпоративних правовідносин.

Третя особа ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала клопотання свого представника.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти закриття провадження у справі, оскільки між сторонами мають місце трудові відносини, вирішення яких відноситься до цивільної юрисдикції.

Представники відповідача та третьої особи - ТОВ "Юст-Сервіс", у судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, про день, час та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.

Вислухавши представника позивача, третю особу та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, поняття «суд, встановлений законом», включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просив суд визнати трудові відносини з відповідачем припиненими у зв`язку з його звільненням з посади директора ТОВ "Стрімлайнер" за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов`язані з управлінням юридичної особою.

З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду.

До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю (ч. 1 ст. 84, ч. 2 ст. 113 ЦК України). Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки (ч. 1ст. 140 ЦК України).

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч.ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України). Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ч.1 ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон № 2275-VIII)).

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).

Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (ч. 1 ст. 39 Закону № 2275-VIII).

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб (ч. 2 ст. 99 ЦК України). Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва (ч.4 ст. 39 Закону № 2275-VIII).

З матеріалів справи убачається, що позивач є одноосібним виконавчим органом ТОВ «Стрімлайнер» (директором), який згідно з відомостями з ЄДР, а також згідно зі Статутом, затвердженим Загальними зборами учасників ТОВ «Стрімлайнер» 17.04.2019, наділений правом вчиняти дії від імені товариства.

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили (ч.ч. 1, 3 ст.38 КЗпП України).

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (ч. 1 ст. 98 ЦК України; ст. 30 Закону № 2275-VIII).

Звільнення з посади директора товариства (відкликання директора) є припиненням повноважень одноосібного виконавчого органу, що відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У разі виявлення директором бажання розірвати трудовий договір із товариством їхнє скликання для розгляду відповідної заяви може залежати від самого директора (п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 2275-VIII).

За змістом ч. 13 ст. 39 Закону № 2275-VIII повноваження одноосібного виконавчого органу можуть бути припинені лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу або тимчасового виконувача його обов`язків; наслідком такого припинення повноважень одноосібного виконавчого органу є припинення відповідного договору, зокрема розірвання трудового договору.

Судом встановлено, що згідно з пп. 7 п. 4.1, п.п. 4.9, 4.10, 4.13 Статуту ТОВ «Стрімлайнер» до виключної компетенції загальних зборів його учасників належить обрання та припинення повноважень директора як одноосібного виконавчого органу товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю; директор є підзвітним Загальним зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень. Директор товариства обирається Загальними зборами учасників товариства. Повноваження директора можуть бути припинені за рішенням Загальних зборів учасників лише шляхом обрання нового директора або тимчасово виконуючого його обов`язки.

Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 2275-VIII).

Для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі статті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення.

На відміну від випадку, коли роботодавець в особі загальних зборів товариства ініціює припинення повноважень одноосібного виконавчого органу згідно з п.5 ч. 1 ст.41 КЗпП України (припинення повноважень посадових осіб), директор у випадку вияву ним ініціативи згідно зі ст. 38 КЗпП України щодо звільнення з посади може сам ініціювати скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про своє звільнення.

У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.

Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. При цьому, корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні. Перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, і охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою.

Таким чином, спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір пов`язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 (справа № 448/362/22.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За вказаних обставин та з мотивів, передбачених указаними нормами матеріального та процесуального права, наявні підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що даний спір не може розглядатися в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст. 255, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника третьої особи ОСОБА_4 про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрімлайнер", треті особи - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Юст-Сервіс", про припинення трудових відносин - закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складення повного тексту ухвали - 05.09.2023.

Суддя О.О. Тиха