Ухвала суду № 113360648, 07.09.2023, Оболонський районний суд міста Києва

07.09.2023 Справа № 756/10926/23

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

______________

Унікальний №756/10926/23

Провадження №2-о/756/485/23

УХВАЛА

07 вересня 2023 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: головне управління пенсійного фонду України в м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту постійного проживання ним в період з 01.06.1994 по 31.01.1998 в с. Чижівка Звягельського (Новоград-Волинського) району Житомирської області, на території що до 31.12.2014 була забрудненою внаслідок аварії на ЧАЕС та відносилась до категорії 4, що необхідно для оформлення пенсії за віком, як особі, що працювала або проживала на території радіоактивного забруднення.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28.08.2023 вказана заява була залишена без рухута надано час для усунення недоліків, які було виявлено судом, а саме:заявником не визначено коло учасників справи.

06.09.2023 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків разом із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення у новій редакції. ОСОБА_1 визначив заінтересованою особою Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

Вивчивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 910/2861/18.

З матеріалів заяви убачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: проживання особи в період з 01.06.1994 по 31.01.1998 в с. Чижівка Звягельського (Новоград-Волинського) району Житомирської області, на території що до 31.12.2014 була забрудненою внаслідок аварії на ЧАЕС.

Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я врегульовано Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого (добровільного) відселення - не менше трьох років.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 14 вказаного Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються певні категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого (добровільного) відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

ОСОБА_1 до матеріалів своєї заяви додає посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю серії НОМЕР_1 від 24.03.1993 (категорія 4).

Згідно із частиною 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 3 роки, та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Як на підставу звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення посилався на те, що встановлення вказаного факту є необхіднимдля оформлення пенсії за віком, як особі, що працювала або проживала на території радіоактивного забруднення.

Перелік підвідомчих суду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, наведений у частині другій статті 293 ЦПК України. Встановлення факту проживання особи на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, до цього переліку не віднесено.

В той же час, згідно частини другої статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 162/760/17 (провадження № 14-550цс18) зроблено висновок про те, що відповідно до частин 3, 4 статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Отже, законом передбачено позасудовий порядок установлення юридичного факту, про який просить заявник.

Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Водночас із заявлених вимог убачається, що між заявником і заінтересованою особою виник спір з приводу призначення заявнику пенсії на пільгових умовах, що передбачено статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, підсудні адміністративним судам.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 162/760/17 (провадження № 14-550цс18).

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви убачається спір про право на призначення пенсії на пільгових умовах, тому заявнику слід відмовити у відкритті провадження та роз`яснити його право на звернення до належного суду, у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Частиною четвертою статті 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 315, 353 ЦПК України, суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її вручення.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Суддя Олексій ДИБА