Ухвала суду № 113360192, 07.09.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/25444/18

Провадження № 6/752/511/23

У Х В А Л А

іменем України

07 вересня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про поворот виконання рішення та про забезпечення позову по заяві про поворот виконання рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, стягнення пені та захист прав споживача,-

ВСТАНОВИВ:

у серпні 2023 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з заявою, в якій просила у порядку повороту виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.11.2019 року по справі № 752/25444/18 стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства грошові кошти у розмірі 16 833 643,42 грн.

Посилалось на те, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.11.2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнено з АТ КБ «Приватбанк» на її користь проценти за договорами банківського вкладу в розмірі 219,22 євро, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 18.11.2019 року становить 5 857,56 грн, та 3 305,64 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.11.2019 року становить 80 062,60 грн; пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 167 796,29 грн. і три проценти річних - 4 981 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.11.2019 року становить 120 639,82 грн, та 1 807 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.11.2019 року становить 48 283,04 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 17.03.2020 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.11.2019 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та трьох процентів річних скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким ці позовні вимоги задоволено.Стягнено з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів`у розмірі 16 391 401,95 грн. і три проценти річних - 442 241,47 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

27.03.2020 року Печерським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2, в рамках якого стягнуто на користь ОСОБА_1 , 16 833 643,42 грн. й у ВП № НОМЕР_2 було закінчено у зв`язку із фактичним виконанням судового рішення.

Однак, постановою ВСУ від 17.08.2022 року задоволено частково касаційну скаргу АТ КБ «Приватбанк», рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.11.2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17.03.2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України від 12.05.1991 року№ 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України від 12.05.1991 року№ 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» відмовлено, в іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 17.03.2020 року залишено без змін.

Тому, просило суд вирішити питання про поворот виконання судового рішення.

Крім того, 17.08.2023 року до суду разом із заявою про поворот виконання судового рішення надійшла заява АТ КБ «Приватбанк» про вжиття заходів забезпечення позову при повороті виконання судового рішення, мотивована тим, що ОСОБА_1 може вільно розпорядитись грошовими коштами не на користь банку, чим буде значно ускладнено чи унеможливлено виконання судового рішення та ефективний захист порушених прав банку, враховуючи розмір майнових вимог.

В судовому засідання представник АТ КБ «Приватбанк» - Коцюба О.В. підтримав заяви та просив її задовольнити. В частині заяви про поворот виконання судового рішення вимоги підтримав та просив заяву задовольнити з урахуванням суми, яка підлягає стягненню, а саме: в розмірі 16 391401,95 грн., вказавши, що при зверненні до суду із даною заявою, банком було допущено арифметичну помилку.

В судовому засідання представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 загалом проти задоволення заяви про поворот виконання судового рішення не заперечував, проте, вказав, що повороту виконання підлягає не рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.11.2019 року, а постанова Київського апеляційного суду від 17.03.2020 року, на підставі якої й було видано виконавчий лист. Вказав, що це є важливим моментом, оскільки у ОСОБА_3 виникають певні податкові зобов`язання у зв`язку із виниклою ситуацією, а тому вказівка на поворот саме рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.11.2019 року призведе до надмірних податкових навантажень позивача. Однак, заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що кошти у заявленому банком розмірі наявні у відповідача, знаходять на рахунку, відкритому саме в АТ КБ «Приватбанк», остання не мала і не має наміру щодо розпорядження вказаними коштами, оскільки розуміла, що вказана сума є спірною, а вжиття заходів забезпечення позову позбавить ОСОБА_1 можливості виконати добровільно рішення суду, що призведе вже до порушення її прав з огляду на значні додаткові грошові навантаження.

Зваживши доводи заяв, заслухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.11.2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнено з АТ КБ «Приватбанк» на її користь проценти за договорами банківського вкладу в розмірі 219,22 євро, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 18.11.2019 року становить 5 857,56 грн, та 3 305,64 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.11.2019 року становить 80 062,60 грн; пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 167 796,29 грн. і три проценти річних - 4 981 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.11.2019 року становить 120 639,82 грн, та 1 807 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.11.2019 року становить 48 283,04 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 17.03.2020 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.11.2019 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та трьох процентів річних скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким ці позовні вимоги задоволено.Стягнено з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 16 391 401,95 грн. і три проценти річних - 442 241,47 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

24.03.2020 року Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 752/25444/18 з примусового виконання постанови Київського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 17.03.2020 року.

27.03.2020 року Печерським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) на підставі виконавчого листа № 752/25444/18, виданого щодо примусового виконання постанови Київського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 17.03.2020 року Голосіївським районним судом м. Києва 24.03.2020 року, було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2, в рамках якого стягнуто 16 833 643,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12084 від 14.04.2020 року.

Як вбачається, в межах стягнутої суми 16 833 643,42 грн.: пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 16 391 401,95 грн. і три проценти річних - 442 241,47 грн.

Постановою ВСУ від 17.08.2022 року задоволено частково касаційну скаргу АТ КБ «Приватбанк», рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.11.2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17.03.2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України від 12.05.1991 року№ 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України від 12.05.1991 року№ 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» відмовлено, в іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 17.03.2020 року залишено без змін.

Щодо заяви про поворот виконання судового рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення, він відмовляє в позові повністю.

У відповідності до ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 6 ст. 444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

За таких обставин, з огляду на неведені положення закону та встановлені обставини, враховуючи, що правова підстава для набуття майна (грошових коштів) відпала, надходить до висновку про те, що позивач ОСОБА_1 повинна повернути відповідачеві безпідставно стягнуті з нього за скасованим рішенням - постановою Київського апеляційного суду від 17.03.2020 року, грошові кошти на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 16 391 401,95 грн.

Тому, суд приходить до висновку про задоволення заяви про поворот судового рішення.

Щодо заяви про забезпечення позову (заява при повороті виконання рішення)

Згідно із ч. 8 ст. 444 ЦПК України при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Як вбачається з поданої заяви, представник відповідача просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти ОСОБА_1 , заборони всі суб`єктам, що уповноважені на проведення реєстраційних дій, проводити реєстраційні дії щодо відчуження, зміни або поділу належних на праві власності ОСОБА_1 об`єктів нерухомого майна.

Але суд не вбачає з поданої заяви та долучених до неї письмових доказів наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів відповідача та ймовірність ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення заяви про поворот виконання судового рішення, оскільки з наданих документів не вбачається, що позивач вчиняла дії з розпорядження нерухомим майном, а також здійснила заходи, спрямовані на нівелювання ризиків, пов`язаних із вчиненням дій, що можуть вплинути на цілісність і схоронність такого майна.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення заяви представника відповідача немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 444 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про поворот виконання рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, стягнення пені та захист прав споживача - задовольнити.

Допустити поворот виконання судового рішення - постанови Київського апеляційного суду від 17.03.2020 року в справі № 752/25444/18.

В порядку повороту виконання рішення стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» грошові кошти в розмірі 16 391 401,95 грн. (шістнадцять мільйонів триста дев`яносто одна тисяча чотириста одна гривня 95 копійок).

У задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову по заяві про поворот виконання рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, стягнення пені та захист прав споживача - відмовити.

Стягувач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001.

Боржник - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.С. Хоменко