Постанова № 11335758, 09.08.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-1268/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

ВСТАНОВИВ :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області за період з 01 березня 2003 року по 01 січня 2010 року 31035,60 грн. недосплачених коштів, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , у звязку з тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивачка в судове засідання не зявилася, але від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням про розгляд справи без їх участі.

Встановлено, що позивачка є потерпілою 3-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в м. Олевськ Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту позивачки.

Позивачка з 21 березня 2003 року по даний час працює в Олевському районі електричних мереж, що розміщується на території зони посиленого радіоекологічного контролю , а саме в м. Олевськ Житомирської області та який фінансується стосовно зазначених виплат відповідачем і отримує щомісячно по місцю роботи доплату в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується довідками з місця роботи, обставинами, зазначеними у запереченні відповідача.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення виплачується у зоні посиленого радіоекологічного контролю щомісячна грошова доплата до заробітної плати - в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Доплата нараховується та виплачується за місцем роботи.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплати. Виплата доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання доплати в розмірах, зазначених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 грудня 2008 року по даний час становить:

- з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.

- з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.

- з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.

- з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.

- з 01.11.2009р. 744.00 грн.

- з 01.01.2010р. 869.00 грн.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи те , що доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення , належить до соціальних виплат , а не до структури заробітної плати, тому не слід брати до уваги у звязку з їх безпідставністю посилання позивачки на ст. 238 КЗпПУ відповідно до якої при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові виплати, орган який розглядає спір , має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого, вважаю, що до стягнення на користь позивачки підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у розмірі 1-єї мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів в розмірі 57,20 грн. ( 11 міс. х 5,20 грн. отриманих коштів = 57,20 грн.) , тобто за період з 01 лютого 2009 року по 01 січня 2010 року, а саме: 7113 грн. 57,20 грн. отриманих коштів = 7055,80 грн., а не 31035,60 грн. як зазначено в позовній заяві. оскільки позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав 25 лютого 2010 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 7055,80 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за період з 01 лютого 2009 року по 01 січня 2010 року.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 73,96 грн. на користь держави.

ОСОБА_1 звільнити від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В решті позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: