Рішення № 11335454, 17.09.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2010 р. Справа № 5/120

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг"

до відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства "Дакор Вест"

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Наша Україна"

про стягнення в сумі 697 354 грн. 01 коп.

Секретар судового засідання: Бренчук Г.В.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : Чистова А.С. (дов.б/н від 20.04.10 р.)

Від відповідача 1: Зембаль О.П. (дов.б/н від 27.07.10 р.)

Від відповідача 2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "ДакорВест" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Наша Україна" про стягнення в сумі 697 354 грн. 01 коп. обгрунтовуючи вимоги таким.

21 лютого 2008 року ТОВ «Приват Лізинг»(позивач) уклало з ТОВ Сільськогосподарське підприємство «Наша Україна»(відповідач-2) договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати № 0808/ХМ від 21.02.2008 (далі - договір поставки).

Відповідно до пункту 1.1 договору поставки позивач зобов'язався передати у власність відповідачеві-2 сільськогосподарську техніку (дві одиниці бурякозбирального комбайну фірми HOLMER мод. «ТЕRRА DOS»ТЗ 2008 р.в. (новий), в тому числі додатковий комплект ЗІП на cуму 250000 грн., обладнання для збільшення бункера на 2 т та один бурякозбиральний комбайн фірми HOLMER мод. «ТЕRRА FELIS»2008 р.в. (новий), в тому числі додатковий комплект ЗІП на суму 250 000, грн., далі - товар, на умовах 100% передоплати, а відповідач-2

- прийняти товар та оплатити його ціну згідно умов Договору.

Пунктом 2.2 договору поставки визначено, що покупець (відповідач-2) сплачує вартість товару шляхом перерахування суми коштів, вирахуваної у відповідності до умов, що викладені у цьому пункті, на розрахунковий рахунок продавця (позивач), в порядку, визначеному пунктом 3.4 договору поставки, або за письмовою згодою продавця, шляхом передачі векселів (векселя), які продавець погодиться прийняти в якості розрахунку за товар.

Остаточний порядок розрахунків за договором поставки було визначено у додатку №4 від 12.09.2008 до договору поставки, згідно якого покупець зобов'язався провести кінцеву оплату за товар у строк до 12.09.2008.

На виконання пунктів 4.1, 4.4 договору поставки та згідно Акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 22.08.2008 до договору поставки 22.08.2008 позивач передав, а відповідач-2 прийняв товар з відповідною документацією.

05.09.2008 відповідач-2 видав позивачеві простий вексель серії АА 0717539. Вексель був звернутий до оплати. Остаточного-розрахунку за вказаним векселем не здійснено.

Позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором поставки, натомість як відповідач -2 не виконав зобов'язань щодо сплати боргу, оскільки в строки та порядку, визначені договором поставки (в редакції додатку від 12.09.2008 № 4 до договору поставки), не сплатив на користь позивача:

- заборгованість за простим векселем серії АА 0717539 - 407 636,00 грн.;

- четвертий платіж за договором поставки (0,11 %) - 2б583,89євро.

22 березня 2010 року ТОВ «Приват Лізинг»уклало з ВАТ «Дакор Вест»(відповідач-1) договір поруки № 22/03 (далі - договір поруки) відповідно до розділів 1, 2 якого ВАТ «Дакор Вест»поручилося перед ТОВ «Приват Лізинг»за виконання обов'язку ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Наша Україна»щодо виконання зобов'язань покупця (оплати) за договором поставки.

Пунктами 1.2, 3.1 договору поруки визначено, що у випадку порушення відповідачем-2 обов'язку за основним договором (договором поставки), відповідач-2 і відповідач-1 відповідають перед позивачем як солідарні боржники. Крім того, відповідач-1 несе перед позивачем додаткову (субсидіарну) відповідальність, яка застосовується на вибір позивача і реалізовується в порядку, визначеному статтями 554 та 619 Цивільного кодексу України.

Відповідач-1 зобов'язаний у разі порушення відповідачем-2 обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок перед позивачем на підставі його письмової вимоги в строк п'ять робочих днів з моменту її пред'явлення.

З урахуванням викладеного, ТОВ «Приват Лізинг»направило ВАТ «Дакор Вест»вимогу про виконання зобов'язань від 15.04.2010 № 36 у якій просило виконати обов'язок відповідача-2 (ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Наша Україна») щодо належного розрахунку за договором поставки та сплатити у п'ятиденний строк з моменту пред'явлення цієї вимоги на користь ТОВ «Приват Лізинг»визначену у ній суму боргу.

Зазначену вимогу відповідач - 1 отримав 22.04.2010 р. , тому повинен був її виконати у строк до 29.04.2010 р.

Відповідач-1 не виконав вимогу позивача, чим порушив умови договору поруки.

Відповідач-1 ПАТ «Дакор Вест»не визнає позовні вимоги з підстав викладених нижче.

22 березня 2010 року між ТзОВ «Приват Лізинг»та ВАТ «Дакор Вест»було укладено договір поруки №22/03, за яким ВАТ «Дакор Вест»(Поручитель) поручився перед ТзОВ «Приват Лізинг»(Кредитором) за виконання обов'язку ТзОВ «СП «Наша Україна»(Боржника) щодо виконання зобов'язань оплати за Договором поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати №0808/ХМ від 21.02.2008р. (основний договір).

Пояснює, що ТзОВ «СП «Наша Україна»05.09.2008р. видало простий вексель серії АА 0717539 на суму 1 642 636,00 грн. в рахунок оплати вартості отриманої техніки за договором поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати №0808/ХМ від 21.02.2008р. Заборгованість по вказаному векселю на час розгляду справи в суді складає 407 636,00 грн.

ТзОВ «СП «Наша Україна»провело розрахунок з Позивачем по Договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати №0808/ХМ від 21.02.2008р. простим векселем серії АА 0717539 і залишок заборгованості в сумі 407 636,00 грн. на даний час існує не за вказаним договором, за належне виконання зобов'язань по оплаті за яким поручилося ПАТ «Дакор Вест», а за простим векселем серії АА 0717539 від 05.09.2008р., за вчасну оплату якого ПАТ «Дакор Вест»не поручалося.

Зазначає, що стосовно іншої частини платежу в сумі 26 583,89 євро, то згідно додатку №4 від 12.09.2008 до договору №0808/ХМ від 21.022008р., даний платіж ТзОВ «СП «Наша Україна»мало сплатити до 12.09.2008р. Згідно умов договору поруки №22/03 від 22.03.2010р.Поручитель несе відповідальність перед Кредитором в разі порушення Боржником обов'язку щодо оплати за основним договором. Оскільки, на час укладення договору поруки станом на 22 березня 2010 р. ТзОВ «СП «Наша Україна»платіж в сумі 26583,89 євро, строк оплати якого визначено до 12.09.2008 р., сплачений не був, то обов’язок по оплаті на день укладення договору поруки вже був порушений Боржником. Іншого строку за основним договором Боржником чи Поручителем, Кредитором визначено не було.

Відповідач-2 ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Наша Україна" відзиву не подав, явку представника в судове засідання не забезпечив.

Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягав задоволенню частково з огляду на таке.

21 лютого 2008 року ТОВ «Приват Лізинг»уклало з ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Наша Україна»договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати № 0808/ХМ.

Відповідно до пункту 1.1 договору поставки позивач зобов'язався передати у власність

віцповідачеві-2 сільськогосподарську техніку (дві одиниці бурякозбирального комбайну фірми НOLMER мод. «ТЕRRA DOS»ТЗ 2008 р.в. (новий), в тому числі додатковий комплект ЗІП на суму 250 000 грн., обладнання для збільшення бункера на 2 т та один бурякозбиральний комбайн фірми НOLMER мод. «ТЕRRA FELIS»2008 р.в. (новий), в тому числі додатковий комплект ЗІП на суму 250 000, грн., далі - товар, на умовах 100% передоплати, а відповідач-2.

- прийняти товар та оплатити його ціну згідно умов Договору.

Пунктом 2.2 договору поставки визначено, що покупець (відповідач-2) сплачує вартість товару шляхом перерахування суми коштів, вирахуваної у відповідності до умов, що викладені у цьому пункті, на розрахунковий рахунок продавця (позивач), в порядку, 1 визначеному пунктом 3.4 договору поставки, або за письмовою згодою продавця, шляхом передачі векселів (векселя), які продавець погодиться прийняти в якості розрахунку за товар.

Остаточно порядок розрахунків за договором поставки було визначено у додатку №4 від12.09.2008 до договору поставки, згідно якого покупець зобов'язався провести кінцеву оплату за товар у строк до 12.09.2008.

На виконання пунктів 4.1, 4.4 договору поставки та згідно Акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 22.08.2008 до договору поставки 22.08.2008 позивач передав, а відповідач-2 прийняв товар з відповідною документацією.

05.09.2008 відповідач-2 видав позивачеві простий вексель серії АА 0717539.Вексель був звернутий до оплати. Остаточного розрахунку за вказаним векселем не здійснено.

Позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором поставки, відповідач-2 не виконав зобов'язань щодо сплати боргу, оскільки в строки та порядку, визначені договором поставки, не сплатив на користь позивача:

- заборгованість за простим векселем серії АА 0717539 - 407 636,00 грн.;

- четвертий платіж за договором поставки (0,11 %) - 26 583,89 євро.

У подальшому, 22 березня 2010 року ТОВ «Приват Лізинг»уклало з ВАТ «Дакор Вест»договір поруки № 22/03 відповідно до розділів 1, 2 якого ВАТ «Дакор Вест»поручилося перед ТОВ «Приват Лізинг»за виконання обов'язку ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Наша Україна»щодо виконання зобов'язань покупця (оплати) за договором поставки.

Статтями 553-555 Цивільного кодексу України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктами 1.2, 3.1 договору поруки визначено, що у випадку порушення відповідачем-2 обов'язку за основним договором (договором поставки), відповідач-2 і відповідач-1 відповідають перед позивачем як солідарні боржники. Крім того, відповідач-1 несе перед позивачем додаткову (субсидіарну) відповідальність, яка застосовується на вибір позивача і реалізовується в порядку, визначеному статтями 554 та 619 Цивільного кодексу України. Відповідач-1 зобов'язаний у разі порушення відповідачем-2 обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок перед позивачем на підставі його письмової вимоги в строк п'ять робочих днів з моменту її пред'явлення.

З урахуванням викладеного, ТОВ «Привад Лізинг»направило ВАТ «Дакор Вест»вимогу про виконання зобов'язань від 15.04.2010 № 36 у якій просило виконати обов'язок відповідача-2 (ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Наша Україна») щодо належного розрахунку за договором поставки та сплатити у п'ятиденний строк з моменту пред’явлення цієї вимоги на користь ТОВ «Приват Лізинг»визначену у ній суму боргу.

Зазначену вимогу відповідач-1 отримав 22.04.2010 р., тому повинен був її виконати у строк до 29.04.2010 р.

Статтями 626-629 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

ТОВ «Приват Лізинг»і ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Наша Україна»при укладенні договору поставки, ТОВ «Приват Лізинг»і ВАТ «Дакор Вест»при укладенні договору поруки погодили усі їх істотні умови, в тому числі і щодо відповідальності у разі невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, внаслідок чого між ними виникли відносини відповідно поставки і поруки - на підставі волевиявлення сторін та укладених (письмових двосторонніх строкових правочинів - договору поставки і договору поруки. Дії сторін свідчать про бажання настання певних обставин і готовності нести обов'язки щодо виконання вказаних договорів (статті 4, 11 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 546, 548 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню.

Пунктом 4.1 договору поруки визначено, що договір діє до моменту припинення поруки.

Пунктом 4.2 договору поруки та статтею 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Договором поруки було забезпечено дійсне зобов'язання, на момент звернення до суду порука не була припинена, а відтак позов у частині вимоги про виконання поруки по четвертому платежу підлягає задоволенню.

Щодо виконання зобов'язань в частині сплати векселя суд зазначає таке.

За договором поруки №22/03, ВАТ «Дакор Вест»(Поручитель) поручився перед ТзОВ «Приват Лізинг»(Кредитором) за виконання обов'язку ТзОВ «СП «Наша Україна»(Боржника) щодо виконання зобов'язань оплати за Договором поставки сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати №0808/ХМ від 21.02.2008р. (основний договір).

Як зазначено самим Позивачем в позовній заяві ТзОВ «СП «Наша Україна»05.09.2008р. за погодженням із ним, у відповідності до умов договору видало простий вексель серії АА 0717539 на суму 1 642 636,00 грн. в рахунок оплати вартості отриманої техніки за договором поставки сільськогосподарської техніки №0808/ХМ від 21.02.2008р. Заборгованість по вказаному векселю на час розгляду справи в суді складає 399979,40 грн.

Таким чином, ТзОВ «СП «Наша Україна»провело розрахунок з Позивачем по Договору поставки сільськогосподарської техніки №0808/ХМ від 21.02.2008р. простим векселем серії АА 0717539 і залишок заборгованості існує не за вказаним договором, за належне виконання зобов'язань по оплаті за яким поручилося ПАТ «Дакор Вест», а за простим векселем серії АА 0717539 від 05.09.2008р., за вчасну оплату якого ПАТ «Дакор Вест»не поручалося.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

До того ж, по указаному векселю 19.11.08 р. вчинено виконавчий напис нотаріуса №4850 і Радивилівським районним управлінням юстиції відкрито виконавче провадження по його виконанню та проводяться відповідні дії.

Відтак, вимоги до відповідача-1 в частині стягнення суми заборгованості за простим векселем серії АА 071539 в розмірі 407636,00 грн., а також нарахованих з указаної суми, в порядку ст.625 ЦК України річних-задоволенню не підлягають.

При вирішенні спору суд ураховує, що зобов'язання частині проведення четвертого платежу в розмірі 286693,4 грн. у процесі розгляду справи виконані, тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Статтями 231, 232 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три проценти річних від суми четвертого платежу 286693,4 грн. складають 1248,88 грн. і підлягають стягненню на користь позивача.

Судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог згідно ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства "Дакор Вест" (вул.Грушевського,184, м.Дубно, Рівненська область, 35600, код ЄДРПОУ 03118357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" (вул.Озерна,20, м.Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 33274434) 1248,88 грн. річних, 4881,47 грн. державного мита та 165 грн.20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити у стягненні 407636 грн. по оплаті векселя , 1775,73 грн. річних по векселю.

4.Припинити провадження в частині стягнення 286693,4 грн. по четвертому платежу.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Войтюк В.Р.

Повний текст рішення виготовлений: "20 " вересня 2010 року.