Рішення № 11335427, 13.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.10 Справа № 6/187/10

Суддя

За позовом           Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної

компанії „Нафтогаз України” м. Київ

До Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації „Запоріжгаз” м. Запоріжжя

Про стягнення 8296 892 грн.                     

                               Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Ткаченко Р.Ю., дов. № 85/10 від 28.12.2009 р.

Від відповідача: Влас Т.О., дов. № 08/4155-1 від 16.07.2010 р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Запоріжгаз” м.Запоріжжя про стягнення 8296 892 грн., суд,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по договору на постачання природного газу № 06/06-807 від 29.12.2006 р. в сумі 5 220 219 грн. 37 коп., інфляцію в сумі 2 568 531 грн. 19 коп., 3 % річних в сумі 508 141 грн. 44 коп.

За клопотанням позивача був продовжений строк розгляду спору, у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи був відкладений до 13.09.2010 р.

13.09.2010 р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Відповідач подав заяву, в якій просить, відповідно до ст. 25 ГПК України, замінити сторону –відповідача по даній справі Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”, яке згідно п. 1.2.1 Статуту Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” є правонаступником всіх прав та обов’язків ВАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”.

Заява відповідача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву наступного змісту: позивач стверджує, що вартість обсягу природного газу спожитого населенням Запорізької області складає 110839247,42 грн., а отримав від відповідача в рахунок оплати спожитого населенням природного газу 105619028,05 грн. і таким чином заборгував йому 5220219,37 грн. Відповідач, виконуючи приписи договору та нормативних актів регулюючих галузь постачання, реалізації та розподілу природного газу спожитого населенням Запорізької області в 2007 році повністю розрахувався з позивачем і не має заборгованості з оплати обсягів природного газу реалізованого населенню. В обґрунтування своїх заперечень відповідач навів наступні дані: По-перше, між сторонами, керуючись Законом України “Про нафту і газ”, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729 “Про забезпечення споживачів природним газом”, "Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України", затвердженими наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.1994 року № 355 та іншими нормативними документами, які регламентують поставку та розподіл природного газу, уклали договір № 06/06-807 від 29.12.2006 року з погодженим протоколом розбіжностей. В преамбулі договору сторони домовились що укладають договір керуючись не тільки переліченими актами, а також іншими нормативними актами, що визначаючи права та обов’язки за цим договором, будуть враховувати вимоги інших (крім перелічених) нормативних документів які визначають порядок поставки, а також розподілу природного газу для подальшої реалізацію населенню та облік його споживання; - в п.1.1. Договору згідно погодженого протоколу розбіжностей сторони домовились що відповідач зобов’язується приймати та оплатити газ на умовах даного договору з урахуванням Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, затвердженого постановою НКРЄ №759 від 12 липня 2000року (надалі Алгоритм); відповідно до п.1.2 договору газ, що постачається за даним договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації населенню і включає в себе можливі обсяги розбалансування газу (відтоки/притоки); а п.1.3 встановлено, що за даним договором передається газ видобутий на території України. Сторони договору встановили, що у разі нестачі або відсутності газу, передбаченого п.1.3, за даним договором може передаватись газ іншого походження. Походження газу, що передається коригується Постачальником в односторонньому порядку в залежності від наявності відповідних ресурсів газу. Позивач не заявляв та не надав суду доказів або інших даних про будь-яке корегування походження обсягів природного газу, що передавався Відповідачу для подальшої реалізації населенню, таким чином населення Запорізької області протягом 2007 року споживало газ видобутий на території України. Також, відповідач не доводить, що даний газ був імпортованого походження. Весь газ, що поставляється для потреб населення виходить з ресурсу НАК «Нафтогаз»України і є власністю останнього в особі Держави (Постанова 1729 п.2 та п. 1.3. Алгоритму). Оскільки Постачальник не стверджує, що даний газ є його власністю, то жодна із сторін не набула право власності на товар, а отримала останній виключно для подальшої реалізації населенню за встановленими цінами і у сторін відсутня можливість вільного розпорядження товаром. По-друге, на підставі прийнятої Постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.200 року № 821 ПАТ «Запоріжгаз»провів перерахування вартості обсягів газу спожитого населенням з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року в Запорізькій області. Перерахунок проводився за 1 півріччя 2007 року, а потім по факту споживання за 2007 рік на початку 2008 року. У перерахунку за 1-ше півріччя приймало участь 26323 абонента і сума перерахунку становить 2 282 291,27 грн. в бік зменшення. Зменшення вартості природного газу по договору ПАТ „Запоріжгаз” з ДК „Газ України” на постачання природного газу для потреб населення склало 2237539,32 грн. У перерахунку за підсумками 2007 року станом на 01.01.2008р. приймало участь 9320 абонентів і сума перерахунку склала 3042333,33 грн. в бік зменшення. Зменшення вартості природного газу по договору ПАТ „Запоріжгаз” з ДК „Газ України” на постачання природного газу для потреб населення склало 2982680,15 грн. Можливість значно знизити витрати за спожитий природний газ стимулювало населення до більш економного його споживання. В результаті чого після проведення двох перерахунків вартість спожитого населенням природного газу по 35643 особовим рахункам абонентів була зменшена на 5324624,60 грн.( з урахуванням цільової надбавки на газ). ДК „Газ України” відмовив відповідачу в зниженні зобов’язань ПАТ „Запоріжгаз” по розрахунках за поставлений природний газ для потреб населення в сумі 5220219,47грн. Відповідач виконав певні дії для врегулювання даного питання, а саме: відповідачем позивачу було спрямовано акт приймання передачі природного газу за грудень 2007 року та акт корегування вартості фактично спожитого населенням Запорізької області природного газу в 2007 році. Листами позивач відповів, що стосовно додаткових угод, запропонованих відповідачем та актів приймання-передачі, в яких ПАТ "Запоріжгаз" відобразило проведення згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.200 року № 821 перерахування вартості обсягів газу спожитого населенням з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, у нього відсутні правові підстави для здійснення перерахунків вартості природного газу спожитого населення у 2007році. По-третє, в січні 2008 року відповідач (ПАТ "Запоріжгаз"), в залежності від обсягу фактично спожитого протягом 2007 року природного газу, провело станом на 1 січня перерахунок оплати вартості використаного природного газу окремо по кожному споживачеві залежно від обсягу його фактичного використання у попередньому році та від роздрібних цін, що діяли в зазначеному році. Так, в порівнянні з 2006 році обсяги споживання природного газу зменшилась на 53,175 тис. куб. м., хоча кількість споживачів зросла на 12025 абонентів. Таким чином, загальна вартість газу спожитого населенням Запорізької області у 2007 році становить 105619027,94 грн. По-четверте, правовідносини між сторонами щодо забезпечення природним газом населення Запорізької області виникли як на підставі укладеного договору так і на підставі обов’язкових до виконання сторонами нормативних актів, а саме: Закону України “Про нафту і газ”, постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 13.11.1998 № 1785 "Про вдосконалення розрахунків за спожитий газ", Постанови Кабінету Міністрів України від 09.02.1999 № 2246 "Про надання населенню послуг з газопостачання", Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 та інших, нормативними документів, які регламентують поставку та розподіл природного газу. Відповідно до вказаних нормативних актів, відповідач не мав можливості встановлювати ціну на природний газ, оскільки ціни (тарифи) встановлювалися нормативними актами, якими також затверджувалися тарифи на постачання та транспортування природного газу для газорозподільних підприємств. По-п’яте, не набув відповідач і права повного розпорядження коштами, які надходили на його розподільчий рахунок від населення за спожитий газ, а отримував лише певний відсоток, визначений НКРЕ за надані послуги з газопостачання в порядку, передбаченому Алгоритмом розподілу коштів (з чим в свою чергу погодився позивач підписуючи протокол розбіжностей до Договору). По-шосте, згідно договору, укладеному сторонами, його предметом є цільове постачання у 2007 році природного газу виключно для потреб населення. За таких обставин ні позивач, ні відповідач не набули права власності на природний газ в розумінні ст.ст. 316-320 ЦК України, оскільки не могли вільно розпоряджатися цим газом на власний розсуд, а відповідач був зобов’язаний передати цей газ виключно населенню за встановленими Урядом цінами, строками і умовами розрахунків. За надані послуги по транспортуванню газу відповідач отримував відповідний відсоток від його вартості. Позивач не надав доказів або інших відомостей щодо придбання їм у власність обсягів природного газу які були поставлені відповідачу для подальшої реалізації населенню, а також ліцензію на постачання газу за регульованим тарифом. Навпаки твердження щодо вільного розпорядження обсягами газу і встановлення ціни та умов договору спростовуються Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1729 “Про забезпечення споживачів природним газом” п.2 якої встановлено, що Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а не позивач, є уповноваженим суб'єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для задоволення потреб населення, а реалізація природного газу для задоволення потреб населення здійснюється суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом, за роздрібними цінами, встановленими Національною комісією регулювання електроенергетики. Уклавши договір і визначивши у розділі 4, відповідно до вимог Постанови НКРЕ від 19.12.2006 року № 1672 "Про роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення", ціну газу за умови, що споживання не перевищує встановлений для визначення його ціни відповідний обсяг, сторони не визначили кількість споживачів яка буде споживати газ у кожній категорії і таким чином обумовили свої права та обов’язки щодо визначення загальної вартості спожитого населенням газу обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, тобто настання або ненастання певної події. Пунктом 4.2 договору сторони визначили, що загальна сума договору буде дорівнювати вартості переданого покупцю газу. Визначивши у п.4.1.1 договору вартість газу за умовою, що споживання не буде перевищувати певний обсяг газу на рік тим самим сторони встановили остаточний розрахунок вартості переданого протягом року природного газу за підсумками року і визначення його фактичної вартості. Пунктом 4.3. Договору сторони дійшли згоди що уразі зміни ціни, що змінюється нормативними актами уповноважених державних органів, є обов’язковою для сторін за договором та останні повинні здійснити перерахунок та підписати відповідну Додаткову угоду. ПАТ «Запоріжгаз»неодноразово звертався до позивача з прохання підписати додаткову угоду про проведення коригування вартості фактично спожитого газу. В свою чергу позивач відмовив відповідачу в вирішенні даного питання у будь-який спосіб, про що свідчать листи позивача від 17.05.2008р.№31/17-5426; 09.10.2007 № 8/2.1-1505-5567; 09.10.2007 № 31/17-10170. По-сьоме, відповідач є відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації який отримав ліцензію Національної комісії регулювання електроенергетики України на постачання газу за регульованим тарифом і через це основним джерелом отримання коштів для розрахунку за природній газ є надходження платежів від населення. З метою надійного забезпечення природним газом населення, підприємств комунальної теплоенергетики та бюджетних організацій і установ, стимулювання економного споживання ресурсів газу Постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 року № 1697 “Про заходи щодо подальшого вдосконалення механізму забезпечення природним газом вітчизняних споживачів” затверджено Тимчасовий порядок установлення роздрібних цін на природний газ для потреб населення, пункт 7 якого встановлює, що закупівельні ціни на природний газ для газопостачальних підприємств визначаються виходячи з роздрібних цін, затверджених для окремих категорій населення залежно від річних обсягів споживання, за вирахуванням цільової надбавки, що установлена законодавством, загального тарифу на транспортування природного газу та тарифу на його постачання. Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19.12.2006 року № 1672, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20.12.2006 року за № 1330/13204, затверджено роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення передбачивши диференціацію цін в залежності від обсягу споживання на рік. Газопостачальні підприємства проводять щороку станом на 1 січня перерахунок оплати вартості використаного природного газу та суми нарахованих пільг окремо щодо кожного споживача залежно від обсягу фактичного використання газу у попередньому році та від диференційованих залежно від річних обсягів споживання роздрібних цін, що діяли в зазначеному році. При цьому п.32 Правил на газопостачальне підприємство покладено обов’язок проводити за підсумками року станом на 1 січня перерахунок оплати споживачем вартості спожитого в попередньому році природного газу залежно від обсягу його фактичного використання в попередньому році за роздрібними цінами, що діяли в попередньому році. Вимоги до співвідношення актів цивільного законодавства і договору наведено у статті 6 ЦК України, яка передбачає те, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Таким чином, укладаючи договір, метою котрого є реалізація природного газу населенню, та визначаючи свої майново-господарські зобов’язання сторони повинні були враховувати вищезазначені обов’язкові для виконання акти державних органів регулюючих галузь постачання та реалізації природного газу населенню тим паче, що обов’язковість застосування положень цих актів випливає з їх змісту та із суті відносин між сторонами договору і не суперечить його умовам. ПАТ «Запоріжгаз»неодноразово звертався до позивача з врегулювання даного питання. Відповідач вважає що доводи позивача, що нібито у нього відсутні правові підстави для здійснення перерахунків вартості природного газу спожитого населенням у 2007 році необґрунтованими. Жодним законом або актом діючого законодавства не заборонено позивачу корегувати ціну обсягу природного газу який було спожито населенням в залежності від його остаточної вартості встановленої на підставі даних про його фактичне споживання за диференційованими тарифами, як у більшій так і у менший бік. Дана підстава також зазначена у п.4.3. Договору. Позивач не надав суду розрахунок вартості природного газу фактично спожитого населенням області у 2007 році а лише розрахунок боргу на підставі загальних кубів. Згідно пункту 12 "Порядку забезпечення споживачів природним газом", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729 газотранспортні та газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз України", а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу (яким є відповідач), виконують диспетчерські функції з контролю та регулювання надходження і реалізації природного газу, ведуть приладовий облік і здійснюють контроль за якістю газу, протранспортованого та реалізованого споживачам, складають разом із споживачами та постачальником газу акти про обсяги газу, використаного за місяць, і на підставі цих актів складають до 25 числа місяця, що настає за звітним, реєстри обсягів реалізації газу тобто функції з контролю, регулювання, приладового обліку та складання актів покладено саме на ПАТ "Запоріжгаз". Отже, реалізувавши населенню Запорізької області в 2007 році природний газ, здійснивши його приладовий облік, визначивши ціну товару у відповідності з встановленим диференційованим тарифом та перерахувавши вартість спожитого природного газу на рахунок Постачальника ПАТ «Запоріжгаз»з повним дотриманням умов Договору та нормативно-правових актів виконав покладені на нього обов’язки. Як визначено частинами 1, 2 статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси іншої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Реалізувавши населенню Запорізької області у 2007 році природний газ, виконавши вимоги обов’язкових до виконання актів Кабінету Міністрів України та Національної комісії регулювання електроенергетики, здійснивши приладовий облік реалізованого споживачам газу, визначивши його ціну у відповідності з встановленим диференційованим тарифом та перерахувавши вартість спожитого природного газу на рахунок ДК "Газ України", ВАТ "Запоріжгаз" виконало своє зобов’язання щодо оплати спожитого газу у відповідності з вимогами закону та договору і через вважає його припиненим. Також, відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розрахунок позивача не враховує ступень фактичного виконання зобов’язання з боку ПАТ "Запоріжгаз" і з цього приводу він не визнається відповідачем .Просить відмовити позивачу у повному обсязі.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

29.12.2006 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (позивачем - по справі) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” був укладений договір на постачання природного газу № 06/06-807 з узгодженим протоколом розбіжностей та додатковими угодами (далі –договір).

Заява про заміну відповідача по справі підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне замінити ВАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”, відповідачем по справі вважати ПАТ по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз”.

Згідно вказаному договору позивач поставив відповідачу природний газ за період з січня по грудень 2007 р. на загальну суму 110 839 247 грн. 42 коп., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу за вказаний період.

Відповідно до пункту 5.1 договору та протоколу розбіжностей до договору оплата за газ здійснюється покупцем (відповідачем –по справі) виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Пункт 5.3 договору передбачає, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов’язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця (відповідача - по справі) за договором постачальник (позивач –по справі) зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Відповідач товар оплатив частково, в сумі 105619028грн. 05 коп., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Фактично виникла заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений газ за грудень 2007 року в сумі 5 220 219 гр. 37 коп., яка на день розгляду спору відповідачем не оплачена.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 5 220 219 грн. 37 коп.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з серпня 2007 р. по березень 2010 р. в сумі 7788750 грн. 56 коп. та 3 % річних за період з 26.07.2007 р. по 30.06.2010 р. в сумі 508 141 грн. 44 коп.

Заперечення відповідача не приймаються судом по вказаним вище підставам, а також в зв’язку з наступним:

Відповідач вказує, що змінилась кількість абонентів, які перейшли в інші категорії. Але, в договір сторони в встановленому законом порядку ні яких змін не вносили, ні шляхом підписання додаткових угод, ні в судовому порядку. Ціна являється істотною умовою договору і змінити ціну можуть лише сторони в двосторонньому порядку.

Акті передачі –приймання природного газу за січень - грудень 2007р. підписані в двосторонньому порядку, в актах вказано: номер договору, категорії споживачів, обсяг газу, ціна газу, вартість газу. Таким чином, позивач та відповідач своїми підписами підтвердили вказані дані. В актах передачі –приймання природного газу за спірний період вказано, що поставлений природний газ власного видобутку.

Алгоритм розподілу коштів означає лише те, що газопостачальні підприємства , до яких відноситься відповідач, відкривають в уповноважених банках поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для обов’язкового зарахування усіх коштів, що надходять за використаний природний газ від усіх категорій споживачів, а банківська установа розщеплює грошові кошти, що надійшли на цей спеціальний рахунок, і направляє їх до відповідних дотримувачів, в тому числі і позивачу, згідно пункту 3.2 Постанови НКРЕУ № 759 від 12.07.2000р. Відповідно до п. 1.1 вказаної постанови цей Алгоритм визначає та встановлює послідовність дій власників природного газу, газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання за використаний природний газ від усіх категорій споживачів.

Позивач не являється поставником природного газу безпосередньо населенню, позивач не має договірних відносин з населенням, фактично договірні відносини існують міх відповідачем та населенням. Відповідач , підписавши акти передачі –приймання природного газу за спірний період , підтвердив факт отримання від позивача природного газу, а відповідно зобов’язаний його оплатити, в строки встановлені договором.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 25, 44 –49, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Замінити відповідача –Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” м. Запоріжжя на його правонаступника –Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” м. Запоріжжя.

Позов задовольнити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Запоріжгаз” (69035, м. Запоріжжя, вул.Заводська, 7, код ЄДРПОУ 03345716, п/р 26004301157828 в філії ЗЦВ “Промінвестбанк”, МФО 313355) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, п/р 26008301970 в ВАТ “Ощадбанк” м. Київ, МФО 300465) основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 7 788 750 грн. 56 коп., 3 % річних в сумі 508 141 грн. 44 коп., витрати по держмиту в сумі 25 000 грн. та на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. Надати наказ.

Суддя Л.С. Місюра

Повне рішення складено: 14.09.2010 р.