Рішення № 11335338, 05.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.10 Справа № 16/123/10

За позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” (71504, м.Енергодар Запорізької області, промзона, код ЄДРПОУ 19355964)

до відповідача колективного сільськогосподарського підприємства “Тепличний комбінат” (71502, м.Енергодар Запорізької області, вул.Комунальна, 1, а/с 48, код ЄДРПОУ 36180433)

про стягнення 25364,95 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача: Мариніч Н.В. ( дов. № 2653 від 27.10.09)

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

           ДП НАЕК “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” заявлено позов про стягнення з Державного підприємства “Тепличний комбінат”159811,44 грн., з яких 140269,34 грн. –пеня, 11032,45 грн. –штраф, 8509,65 грн. –сума 3% річних та втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду від 18.05.2010 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/123/10 з призначенням судового засідання на 03.06.2010. Розгляд справи відкладався до 11.06.2010, до 15.07.2010, про що винесено ухвали. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 15.07.2010 процесуальний строк вирішення спору продовжено на один місяць, до 18.08.2010. Ухвалою суду від 15.07.2010 розгляд справи відкладався до 05.08.2010. В засіданні 05.08.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заявою від 08.06.2010 № 28-22/12916, названою уточненням позовних вимог, позивач фактично зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача державного підприємства “Тепличний комбінат” 25364,95 грн., з яких 9141,25 грн. - пеня, 11032,45 грн. –штраф, 5191,25 грн. - 3% річних та сума втрат від інфляції.

Зменшення розміру позовних вимог у відповідності до ст.22 Господарського процесуального кодексу було прийнято судом, про що зазначалося в ухвалі від 11.06.2010.

Із заявою про зменшення розміру позовних вимог позивачем заявлено клопотання про видачу довідки про повернення зайво сплаченого державного мита в розмірі 1344,47 грн.

Заявою від 07.07.2010 № 28-22/15303 про уточнення позовних вимог позивач фактично заявив клопотання про заміну відповідача –державного підприємства “Тепличний комбінат” на колективне сільськогосподарське підприємство “Тепличний комбінат”. При цьому пояснив, що листом від 17.05.2010 № 150 відповідач повідомив ДП НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЗАЕС” про перетворення з 05.05.2010 державного підприємства “Тепличний комбінат” в колективне сільськогосподарське підприємство “Тепличний комбінат” та про те, що останнє є правонаступником державного підприємства.

Лист від 17.05.2010 № 150 із зазначенням викладеного позивач суду представив.

Витребуваними судом при розгляді даної справи довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.07.2010 встановлено, що 05.05.2010 до ЄДР внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи –державного підприємства “Тепличний комбінат” (код ЄДРПОУ 36180433) в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення, того ж дня до ЄДР внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи - колективного сільськогосподарського підприємства “Тепличний комбінат” (код ЄДРПОУ 36180433) шляхом перетворення.

Згідно з положеннями ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

За приписами ст.18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Згідно зі ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Таким чином, підтверджено, що відповідач –державне підприємство “Тепличний комбінат” припинене шляхом перетворення в колективне сільськогосподарське підприємство “Тепличний комбінат” і останнє є правонаступником цього державного підприємства.

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу передбачено, що в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов’язковими для нього в такій же мірі, які вони були обов’язковими, яку він замінив.

За наведених обставин заяву позивача від 07.07.2010 слід визнати обґрунтованою, задовольнити її та замінити відповідача –державне підприємство “Тепличний комбінат” його правонаступником - колективним сільськогосподарським підприємством “Тепличний комбінат”, відповідачем у спорі вважати останнього.

          Позовні вимоги засновані позивачем на вимогах ст.ст.526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України та умовах договору № 45Т-08 від 15.01.2008 на постачання теплової енергії між сторонами. Пояснив, що відповідачем порушені вимоги договору та прострочено оплату вартості отриманої теплової енергії згідно з виставленими позивачем рахунками № 527 від 31.12.2009 та від 528 від 31.12.2009, що стало підставою для нарахування пені, штрафу, 3% річних та втрат від інфляції за час прострочення.

          Відповідач належним чином повідомлявся про місце і час розгляду справи шляхом направлення ухвал суду у даній справі за адресою реєстрації згідно з даними ЄДР.

          Поштове повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення № 726058, долучене до матеріалів справи, свідчить про отримання відповідачем ухвали про порушення даної справи 28.05.2010, а відтак - про судовий розгляд справи.

          Однак вимоги ухвал суду у даній справі відповідач не виконав, відзив на позов суду не направив, уповноважений представник відповідача в засідання суду не прибув.

Будь-яких клопотань чи заяв від відповідача до суду не надходило.

           Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач правом на захист своїх інтересів не скористався.

Справу розглянуто у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору.

Вивчивши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд знайшов підстави для задоволення позову (з врахуванням зменшення позовних вимог).

          Встановлено, що 15.01.2008 між ДП НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС”, як постачальником, та філією № 28 “Енергодарський теплично-овочевий комбінат” державного підприємства “Агроспецсервіс” –споживачем було укладено договір № 45Т-08 на постачання теплової енергії (далі –Договір), за яким постачальник зобов’язався відпускати споживачу теплову енергію у гарячій воді згідно з узгодженими розрахунковими навантаженнями.

          На підставі наказу Міністерства Аграрної політики України від 15.01.2009 № 18 філію № 28 “Енергодарський теплично-овочевий комбінат” ДП “Агроспецсервіс” реорганізовано в державне підприємство “Тепличний комбінат”, яке стало правонаступником філії, у зв’язку з чим 27.02.2009 до Договору було укладено додаткову угоду № 2, якою внесено відповідні зміни щодо споживача, яким визначено, що ним являється державне підприємство “Тепличний комбінат”.

          В подальшому правонаступником державного підприємства “Тепличний комбінат” стало колективне сільськогосподарське підприємство “Тепличний комбінат”, про що наведено вище, внаслідок чого колективне сільськогосподарське підприємство “Тепличний комбінат” прийняло права та зобов’язання, передбачені Договором.

          Згідно з п.4.4 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 03.12.2008 до нього постачальник щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних двосторонніх актів виписує споживачу рахунок та податкову накладну за звітний місяць.

          Згідно з п.4.5 Договору в редакції додаткової угоди № 1 споживач зобов’язаний здійснити оплату за відпущену теплоенергію не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним.

          Пунктом 4.6 Договору в редакції додаткової угоди № 1 за несвоєчасну сплати споживачем за відпуск та транспортування теплової енергії передбачена відповідальність споживача у вигляді сплати пені в розмірі 0,1% від суми, яка підлягає сплаті, за кожен день прострочення, а за прострочку понад 30 днів –додатково штраф в розмірі 7% від цієї суми.

          За приписами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

           Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Представленими матеріалами встановлено, що в грудні 2009 року позивачем згідно з Договором було відпущено теплову енергію у кількості 4089 Гкал на загальну суму 118008,54 грн.

Відпуск та споживання теплової енергії підтверджено актом № 07/12 про надання послуг за грудень 2009 року, який підписаний обома сторонами Договору.

На оплату поставленої в грудні теплової енергії позивачем було виставлено рахунок-фактуру № 527 від 31.12.2009 на суму 118008,54 грн., який за умовами Договору мав бути оплачений в строк по 31.01.2010, проте оплата була здійснена лише 30.03.2010, що підтверджено платіжним дорученням № 191 від 30.03.2010.

Також в грудні 2009 року позивачем згідно з Договором був виставлений рахунок № 528 від 31.12.2009 на суму 39597,88 грн. за надання послуг з транспортування та постачання теплоенергії який споживач повинен був оплатити також у строк по 31.01.2010.

Транспортування та постачання теплової енергії підтверджується актом № 08/12 за грудень 2009, підписаним обома сторонами.

Рахунок-фактура № 528 від 31.12.2009 оплачений споживачем лише 30.03.2010, що підтверджується платіжним дорученням № 191 від 30.03.2010.

Таким чином, в зв’язку з несплатою рахунків-фактур № 527 від 31.12.2009 та № 528 від 31.12.2009 відповідач порушив умови Договору, допустивши прострочення виконання зобов’язань.

          Згідно з умовами п.4.6 Договору позивач за період з 01.02.2010 по 30.03.2010 нарахував відповідачу пеню, розмір якої склав 9141,25 грн., а також у зв’язку із простроченням понад 30 днів –штраф, який склав 11032,45 грн.

          Крім того, позивачем за той же період прострочення нараховані 3% річних, що склало 751,32 грн., а також сума втрат від інфляції, яка склала 4439,93 грн., що є правомірним за ст.625 Цивільного кодексу України.

           Надані позивачем розрахунки визнані судом вірними та обґрунтованими.

          Відповідач доказів сплати заявлених до стягнення сум суду не надав.

           За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

           Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи зменшення позивачем розміру позовних вимог судові витрати у справі, які складають 1834,12 грн., в сумі 291,07 грн. покладаються на відповідача, решта суми залишається за позивачем.

           Клопотання позивача щодо повернення зайво сплаченого державного мита в розмірі 1344,47 грн. судом відхилено, оскільки зайвої сплати в даному випадку не мало місця.

           Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

          Ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, яка передбачає випадки, що є підставами для повернення державного мита, не містить такою підставою зменшення розміру позовних вимог.

           Зменшення розміру позовних вимог не означає, що державне мито, сплачене за тими позовними вимогами, на суму яких вимоги зменшені, є сплаченим зайво.

          На такий випадок державне мито залишається за позивачем.

           У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору, однак вина відповідача у первісно невірно здійсненому розрахунку суми позову відсутня.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Замінити відповідача –державне підприємство “Тепличний комбінат” його правонаступником - колективним сільськогосподарським підприємством “Тепличний комбінат”.

          Позов задовольнити.

Стягнути з колективного сільськогосподарського підприємства “Тепличний комбінат” (71502, м.Енергодар Запорізької області, вул.Комунальна, 1, а/с 48, код ЄДРПОУ 36180433) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” (71504, м.Енергодар Запорізької області, промзона, код ЄДРПОУ 19355964) 9141 грн. 25 коп. пені, 11032 грн. 45 коп. штрафу, 751 грн. 32 коп. –3% річних, 4439 грн. 93 коп. втрат від інфляції та 291 грн. 07 коп. судових витрат.

Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 10.08.2010.