Рішення № 11335298, 14.09.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

14.09.2010                                                             Справа № 3/45

За позовом відкритого акціонерного товариства „Хутро”, смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області

до публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний-промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області”, м. Рахів

про визнання недійсним договору застави майнових прав від 03.04.2006 року.

Суддя господарського суду –В.В.Мокану

представники:

Позивача – Радь І.І., довіреність № 15 від 09.06.2010 року

Відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: відкритим акціонерним товариством „Хутро”, смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області заявлено позов до публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний-промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області”, м. Рахів про визнання недійсним договору застави майнових прав від 03.04.2006 року.

Представник позивача позов підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві. Зокрема, стверджує, що оспорюваний договір суперечить чинному законодавству, оскільки його предметом є неіснуючі майнові права, які в силу їх відсутності не можуть відчужуватися та на них не може бути звернено стягнення.

Відповідач явку уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив. Заявою від 23.07.2010 року відповідач просить провести розгляд справи без його уповноваженого представника. У поданих суду запереченнях на позов від 23.07.2010 року просить припинити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з тим, що зобов’язання по договору застави майнових прав припинили свою дію в результаті визнання недійсним договору № 9 від 12.01.2006 року рішенням Тлумацького районного суду Івано –Франківської області від 20.04.2010 року і відповідно до ст. 593 Цивільного кодексу України винесення окремого рішення господарським судом не є доцільним. У діях позивача по укладенню фіктивного правочину застави майнових прав вбачає злочинний умисел щодо отримання та неповернення кредитних коштів. Заявив клопотання про надіслання господарським судом в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України повідомлення до прокуратури Рахівського району Закарпатської області про надання правової оцінки діям посадових осіб ВАТ „Хутро” щодо отримання кредиту під забезпечення застави майнових прав за фіктивним правочином.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача,

СУД ВСТАНОВИВ:

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 14.09.2010 року у справі № 3/45

Між публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний-промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області” та відкритим акціонерним товариством „Хутро” 03.04.2006 року був укладений оспорюваний у даній справі договір застави майнових прав, яким було забезпечено вимоги банку як заставодержателя, що випливали з кредитного договору № 109 від 03.04.2006 року, укладеного між сторонами спору.

Предметом застави відповідно до п.1.2 оспорюваного договору є майнові права на кошти, що належать ВАТ „Хутро” на підставі договору № 9 від 12.01.2006 року, укладеного між ВАТ „Хутро” та магазином „Іва-Хутро” на суму 9800000 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що майнове право вимоги коштів в сумі 9800000 грн., що є предметом оспорюваного договору застави, не існує, оскільки рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 20.04.2010 року, яке набрало законної сили, договір № 9 від 12.01.2006 року та додаток № 1 від 03.04.2006 року визнано недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Отже, в силу недійсності договору від 03.04.2006 року майнове право вимоги коштів в сумі 9800000 грн. не виникло, предмету застави на час укладення оспорюваного договору не існувало.

Відповідного до ст. 576 Цивільного кодексу України, ст.4 Закону України „Про заставу” предметом застави може бути будь-яке майно, в тому числі майнові права, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернено стягнення. Стаття 49 Закону України „Про заставу” регламентує право заставодавця укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов’язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Проте, вищевказаним рішенням Тлумацького районного суду встановлено, що договір № 9 від 12.01.2006 року, укладений між магазином „Іва-Хутро” та ВАТ „Хутро”, та додаток № 1 від 03.04.2006 року до нього є фіктивними, такими, що вчинені без наміру створити правові наслідки, які обумовлювалися цим правочином; магазин „Іва-Хутро” є структурним підрозділом ВАТ „Хутро” без права юридичної особи, функцією якого є реалізація готової продукції ВАТ „Хутро”, яка передається з ВАТ „Хутро” безоплатно на підставі товарних накладних; будучи філією ВАТ „Хутро”, магазин „Іва-Хутро” не був наділений повноваженнями проводити попередню оплату ВАТ „Хутро”, оскільки здійснює реалізацію продукції ВАТ лише після її отримання, грошові кошти за наданий для реалізації товар перераховуються на розрахунковий рахунок ВАТ після реалізації продукції.

Відповідно до ст..33 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Укладення договору застави за відсутності його предмету суперечить нормам ст. ст. 576, 584 Цивільного кодексу України, ст. ст.4, 49 Закону України „Про заставу”.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Недодержання стороною (сторонами) в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частиною

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 14.09.2010 року у справі № 3/45

першою ст. 203 Цивільного кодексу України, є відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину. Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України).

За таких обставин позов підлягає задоволенню, оспорюваний договір застави майнових прав слід визнати недійсним.

Посилання відповідача на ст.593 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право застави припинилось внаслідок втрати предмета застави, судом до уваги не приймається, оскільки факт припинення договору не є обставиною, яка унеможливлює оцінку його дійсності.

Судові витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України належить віднести на відповідача.

Зважаючи на встановлені при розгляді справи обставини, що свідчать про укладення сторонами договору застави неіснуючих майнових прав, суд дійшов висновку про наявність підстав для надіслання відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України повідомлення про виявлені факти на адресу прокуратури Рахівського району Закарпатської області.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 236, 576, 584 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 49 Закону України „Про заставу”, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним договір застави майнових прав від 03.04.2006 року, укладений між ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області” та відкритим акціонерним товариством „Хутро”, смт. Ясеня.

3. Стягнути з ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рахів Закарпатської області” (м. Рахів Закарпатської області, вул. Миру, 5) на користь відкритого акціонерного товариства „Хутро” (смт. Ясеня Рахівського району Закарпатської області, вул. Визволення, 123, код ЄДРПОУ 00310663) суму 85 (вісімдесят п’ять) грн. на повернення державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Мокану

У зв’язку з оголошенням в судовому засіданні 14.09.2010 року лише вступної та резолютивної частини рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України 17.09.2010 року.