Ухвала суду № 113351592, 11.09.2023, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/1659/23

Номер провадження: 2-о/225/21/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мигалевича В.В.,

за участю:

секретаря Голубової О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтресовані особи: ОСОБА_3 ; відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського міського суду Донецької області перебуває цивільна справа за заявою представника заявника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтресовані особи: ОСОБА_4 ; відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення.

У заяві про встановлення факту, що має юридичне значення представник заявника Сафіна Олена Талгатівна, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , просить:

1.Встановити факт реєстрації шлюбу, укладеного 26.09.2020 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що був зареєстрований Ленінським відділом Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької народної республіки, актовий запис № 119 від 26.09.2020 р.

2.Змінити прізвище з дошлюбного ОСОБА_5 на шлюбне ОСОБА_6 .

3.Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_3 дитини жіночої статті ОСОБА_7 , в м. Донецьк, Україна, у громадянки України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

4.Батьками дитини зазначити: мати: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України; батько: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України.

Заявниця у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином. Надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні заяви наполягає.

Представник заявника ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином. Надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні заяви наполягає.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань суду не надавав.

Представник заінтересованої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, вивчив матеріали заяви, дійшов таких висновків:

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 294 ЦПК України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу.

Окрім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Частина перша статті 4ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічна норма міститься у статті 15 ЦК України.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження №14-567цс18).

Як убачається зі змісту заявлених вимог, представник заявника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 просить встановити факт реєстрації шлюбу, укладеного 26.09.2020 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з укладенням якого змінити прізвище з дошлюбного ОСОБА_5 на шлюбне ОСОБА_6 , а також встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_3 дитини жіночої статті ОСОБА_7 , в м. Донецьк, Україна, у громадянки України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До заяви додано копію свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також копію свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виданого на тимчасово окупованій території України установами так званої «донецької народної республіки».

У нормативно-правовому обґрунтуванні заявлених вимог заявник посилається на частину третю статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Однак положення частини третьої статті 9Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» зазнали змін.

Так, 21 квітня 2022 року з метою оперативного реагування на ситуацію в державі, яка зумовлена широкомасштабним вторгненням рф на територію України, а також запровадженням воєнного стану Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» від 21 квітня 2022 року № 2217-IX, який набрав чинності 07.05.2022, та яким, зокрема, були внесені зміни до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Після внесення вказаних змін, тобто з 07.05.2022, є чинною редакція частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», згідно з якою "будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану".

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

Тобто, на момент звернення заявника з даною заявою до суду, а саме, 19.08.2023 чинною редакцією частини третьої статті 9Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» передбачено порядок встановлення факту народження, реєстрації шлюбу на тимчасово окупованих територіях та визначено компетентний орган, на який покладено такі повноваження.

До заяви не надано доказів звернення заявника до органів, що здійснюють державну реєстрацію актів цивільного стану.

З огляду на викладене, звернення до суду з указаною заявою є передчасним, оскільки законом визначено позасудовий порядок встановлення таких фактів.

Суд не може підміняти державний орган, приймаючи рішення, та вирішувати питання, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини дев`ятої статті 10ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи наведене, а також те, що державна реєстрація народження, державна реєстрація шлюбу віднесені до повноважень органів державної реєстрації актів цивільного стану, дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 255, ст. 256 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за заявою представника заявника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), який діє в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), заінтересовані особи: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (49006, м. Дніпро, вул.Степана Бандери, 43А) про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: В.В. Мигалевич