Рішення № 11334993, 14.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.10 р.                     Справа № 40/154                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данілкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, м. Донецьк

до відповідача Донецької обласної організації Комуністичної партії України, м. Донецьк

про стягнення 49 866 грн. 70 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Ушаков Г.Н. – начальник юридичного відділу, Светюха О.М. – головний бухгалтер

від відповідача: Гнатюк В.А. – член Комуністичної партії, Журавльов М.Є. – секретар Комуністичної партії

За клопотання обох сторін, з урахуванням виняткових обставин справи, витребування додаткових матеріалів, спір було вирішено у більш тривалий час, ніж передбачено частиною першої ст. 69 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Донецький державний науково-дослідний інститут чорної металургії звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Донецької обласної організації Комуністичної партії України про стягнення з останньої основного в сумі 43 517 грн. 40 коп., пені в сумі 3 075 грн. 21 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, трьох процентів річних в сумі 668 грн. 34 коп. та інфляційних в сумі 2 605 грн. 75 коп. за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно договору б/н про надання послуг від 10.07.09р. та інших підстав.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

·           за приписами пункту 2.2 договору розмір плати за наданні послуги є – договірним;

·          на підставі протоколу від 10.07.10р. сторонам визначено вартість послуг (додаток №1), як дорівнює за 1 ( один) кв. м орендованої замовником площі, і складає щомісячно до 31.12.09р. - 36 грн. Виконання послуг оформлятися щомісячно актами прийому-здачі. Протокол узгодження вартості послуг не скріплений печаткою відповідача та втратив чинність - 31.12.09р.;

·          позивач не виконав свої обов’язки за договором, послуги не надавав, акти прийому-передачі належним чином не оформляв, тому безпідставно щомісячно нараховував суму заборгованості за надані, нібито послуги, та надсилав з цього приводу на адресу відповідача рахунки - фактури;

·          кінцевий перерахунок плати за опалення позивачем не проведено по закінченню опалювального сезону, у зв’язку з чим вартість послуг між сторонами з 31.12.09р. не узгоджувалася;

·           незалежно від вказаних обставин, відповідачем частково сплачені послуги, виходячи із реального їх надання;

·           надісланий на адресу відповідача акт звірки розрахунків не підписано останнім, та долучено до нього окрему думку.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи представника позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позивач неправильно визначив ціну позову, а тому відповідно до вимог статті 55 ГПК України вона встановлена судом та дорівнює – 49866 грн. 70 коп.

Позов мотивовано тим, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України, далі Орендодавець, та Донецькою обласною організацією Комуністичної партії України, далі Орендар, 10 липня 2009 року було укладено договір № 3797/2009 нерухомого майна, що належить до державної власності. Предметом вказаного договору є – нежитлові вбудовані приміщення в адміністративному корпусі №4, загальною площею 189,2 кв. м., які розміщено за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26, та перебувають на балансі Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, і становить станом на 30.11.08р. за незалежною оцінкою 467397 грн. 25 коп. Факт передачі майно підтверджено актом приймання –передачі від 10.07.09р.

Пунктом 5.13 договору нерухомого майна на позивача покладено обов’язок здійснювати витрати, пов’язані з утриманням орендованого майна. В свою чергу відповідач, протягом 15 робочих днів після підписання договору Орендар повинен укласти и з балансоутримувачем орендованого майна договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та наданих комунальних послуг.

На виконання умов вказаного вище договору, 10 липня 2007 року між Донецьким державним науково-дослідним інститутом чорної металургії, далі Виконавець, та Донецькою обласною організацією Комуністичної партії України, далі Замовник, було укладено договір б/н про надання послуг.

Пунктом 1.1 договору на Виконавця покладено обов’язок надавати послуги щодо забезпечення електропостачання, теплопостачання, телефонному зв’язку, експлуатації та утримання допоміжних приміщень у належному стані, охороні, здійснення поточних та капітальних ремонтів будівель та комунікацій, які знаходяться за адресою: 83017, м. Донецьк бульвар Шевченко, 26.

На замовника покладається обов’язок сплачувати надані послуги пропорційно розміру, площі як орендується ним за договором № 3797/2009 від 10.07.09р. площі 189,2 кв.м.

У підпункті 2.1.1 пункту 2.1 конкретизовано вид послуг, який зобов’язується надати Виконавець, зокрема:

·          обслуговування, експлуатація та поточний ремонт;

·          утримання території коло будівлі та центрального входу згідно санітарних норм;

·           обслуговування та ремонт електричного господарства, водопровідної та каналізаційної систем котельної та телефонної станції;

·          підготовку споруди, теплових систем та обладнання до роботи у осені – зимовий період;

·          прийом на вахті головного входу кореспонденції для Замовника.

Відповідно до пункту 2.2 договору передбачено, що розмір орендної плати за надані послуги є - договірним ( Додаток №1), та має назву - протокол узгодження вартості послуг. За змістом вказаного протоколу встановлено, що вартість послуг за 1 ( один) кв.м , площі яка орендується Замовником складає 36 грн., з урахуванням ПДВ, строком до 31.12.09р. Вказаний протокол є підставою для проведення між сторонами взаємних розрахунків, а виконання послуг оформляється щомісячно актами прийому-передачі. У майбутньому вартість послуг може змінюватися у залежності від тарифів та енергоносіїв, витрат за утримання приміщень тощо.

Рахунок на сплату експлуатаційних витрат та споживчої електроенергії Замовник отримує у планово-економічному відділі підприємства позивача до 5-го числа щомісячно за попередній місяць та сплачує його до 10 числа місяця, наступного за звітним (п. п. п 2.3.3 п. 2.3). Сторони передбачили способи забезпечення виконання грошових зобов’язань у вигляді пені, яка дорівнює подвійної обліковій ставці Національного Банку України за весь час прострочення внесення платежів за надані послуги понад 30 днів.

Ухвалою господарського суду по даній справі від 31.08.10р. на підставі статті 30 та п. 8 ст. 65 ГПК України у судове засідання були викликані представники бухгалтерських служб сторін. Суд зобов’язав учасників судового процесу з надати, письмово на листі, висновок щодо проведення між сторонами господарських операцій за спірним договором про надання послуг б/н від 10.07.09р. та іншими обставинами виникнення заборгованості.

Вимоги суду були виконанні лише позивачем, який з посиланням на законодавство, яке регулює бухгалтерський облік: ст.ст. 8, 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: 3 - „Звіт про фінансові результати"; 10 - "Дебіторська заборгованість”; 11 – „Зобов’язання”, оборотно-сальдову відомість, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства України від 24.05.95р. за №88, із змінами та доповненнями, надав та довів суду факт проведення та виконання сторонами господарських зобов’язань за договором про надання послуг б/н від 10.07.09р. за іншими підставами, та виникнення у відповідача дебіторської заборгованості за період з 30.04.08р. по 01.06.09р. та станом на 01.09.10р. в сумі 43517 грн. 40 коп.

Безпосередньо у судовому засіданні, відповідач повідомив суд про своє небажання підписувати акт звірки розрахунків станом на 01.09.10р. Натомість, безпосередньо у судовому засіданні, яке відбулося 14.09.10р., надав суду свій примірник акту, в якому зазначив докази проведення між сторонами господарських операцій та здійснення ним часткової сплати наданих послуг з посиланням на рахунки-фактури, та свій контррозрахунок кредиторської заборгованості в сумі 30168 грн. 28 коп. за договором про надання послуг. У зв’язку з чим до акту звірки розрахунків надав свою окрему думку.

Доказом виконання зобов’язань між суб’єктами господарювання є відображення таких даних у бухгалтерському обліку підприємств, організацій тощо, контроль за яким, здійснюється керівником та головним бухгалтером підприємства.

Слід звернути увагу сторін на те, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо. Наданий представниками сторін акти звірки розрахунків не містять посилання на зобов’язання – договір про надання послуг, а саме бракує можливості встановити період виникнення заборгованості за спірний період.

Станом на 01.06.10р., з урахуванням часткової сплати відповідачем наданих послуг, згідно рахунків-фактур, які були пред’явлені останньому виник борг:

Ш          №ЧМ – 0000202 від 30.09.09р., борг дорівнює 6951 грн. 50 коп.;

Ш          №ЧМ – 0000216 від 30.10.09р., борг в сумі 7126 грн. 88 коп. з урахуванням часткової сплати - 5501 грн. 57 коп.;

Ш          №ЧМ – 0000235 від 30.11.09р., борг в сумі 4467 грн. 28 коп., з урахуванням часткової сплати - 2058 грн. 31 коп.;

Ш          №ЧМ - 0000254 від 30.12.09р., борг в сумі 5423 грн. 39 коп., з урахуванням сплати - 3217 грн. 66 коп.;

Ш          №ЧМ - 0000007 від 29.01.10р., борг в сумі 5308 грн. 96 коп., з урахуванням сплати - 3198 грн. 59 коп.;

Ш          №ЧМ - 0000027 від 26.02.10р., борг в сумі 6953 грн., з урахуванням сплати - 5591 грн. 36 коп.;

Ш          №ЧМ - 0000054 від 19.03.10р., борг в сумі 5283 грн. 61 коп., з урахуванням сплати - 3921 грн. 37 коп.;

Ш          №ЧМ – 0000127 від 31.05.10р., борг в сумі 6388 грн. 80 коп. - 6388 грн. 80 коп.

Додатково за відповідачем рахується заборгованість за надані комунальні послуги та інші послуги станом на 01.04.08р. згідно рахунку-фактури №ЧМ – 0000098 від 30.04.08р. в сумі 17808 грн. 35 коп., із строком оплати до 20.05.08р. Відповідачем сплачено лише 11120 грн. 11 коп., у зв’язку з чим решта частини боргу складає 6888 грн. 24 коп.

Докази у справі свідчать про те, що свої зобов’язання за договором про надання послуг Замовник у повному обсязі не виконав. На час звернення з позовом за ним виник борг на загальну суму в розмірі 65712 грн. 37 коп. З урахуванням проведення платежів в сумі 22194 грн. 27 коп., станом на 01.06.10р. основний борг дорівнює 43517 грн. 40 коп., який позивач і намагається стягнути з відповідача.

Оскільки мало місце несвоєчасне внесення платежів за надані послуги, позивач з посиланням на частину другу п.п.п 2.3.3 п. 2.3 договору, додатково намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 3075 грн. 21 коп. за прострочення грошових зобов’язань, окремо за рахунками – фактурами ( кількість днів у розрахунку не перевищує 183 дні).

Відповідач свої зобов’язання щодо внесення плати за надані послуги не виконав, тому позивач з посиланням на ст. 625 ЦК України намагається стягнути з нього трьох процентів річних в сумі 668 грн. 34 коп. та інфляційних в сумі 2 605 грн. 75 коп. за період прострочення виконання грошового зобов’язання, окремо за рахунками - фактурами з 20.05.08р. по 01.06.10р.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, приймаючи до уваги доводи представника позивача, заперечення відповідача суд дійшов висновку, що доводи позивача обґрунтовані, виходячи із наступного. За своєю правовою природою між сторонами укладено змішаний договір, до якого застосовуються у відповідних частинах положення актів законодавства, оскільки він містить елементи різних договорів, а саме: договір оренди та договір про надання послуг. Указані відносини є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст.ст. 628, 629, 759, 762 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Так як, договором передбачено щомісячну сплату наданих послуг, до спірних правовідносин застосовуються також приписи статті 903 ЦК України, яка передбачає плату наданих Замовнику послуг.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 762 ЦК України за користуванням майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються ним в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведено факт не виконання відповідачем обов’язків щодо несвоєчасного внесення платежів за надані послуги. Відповідач доказів сплати у повному обсязі платежів за надані послуги суду не надав. Під час судового процесу від сторін не надходило питань, які потребують спеціальних знань та зобов’язують суд призначити експертизу, тому оцінка наданим доказам здійснюється відповідно до вимог статті 34 ГПК України.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 43517 грн. 40 коп. за період з 30.04.08р. по 01.06.09р., та станом на 01.09.10р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати та комунальних платежів, підтверджено обставинами справи та доказами.

Так, згідно вимог пункту 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Умови відповідальності Замовника за несвоєчасне внесення платежів передбачені в договорі, і ця диспозитивна норма не суперечить імперативної.

Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогами частини 6 статті 232 ГК України. Тому позов у частині стягнення з відповідача пені в сумі 3075 грн. 21 коп. за період прострочення виконання грошових зобов’язань, окремо за рахунками – фактурами також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки інший розмір не встановлений договором, то позов у частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 668 грн. 34 коп. та інфляційних в сумі 2 605 грн. 75 коп., за період прострочення виконання грошового зобов’язання, окремо за рахунками - фактурами з 20.05.08р. по 01.06.10р., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача про те, що позивачем не було надано послуг передбачених договором, відсутність актів прийому-здачі виконаних послуг, не оформлення належним чином додатку до договору ( протоколу) , відсутність печатки на протоколі, - є хибними та не ґрунтуються на законі. Так, стаття 632 ЦК України, як норма загальна встановлює, що ціна в договорі визначається за домовленістю сторін. Стаття 189 ГК України визначає ціну у господарських зобов’язаннях як істотною умовою господарського договору і є формою визначення вартості наданих послуг. Розмір орендної плати наданих послуг може бути узгоджений між сторонами шляхом укладення додаткових угоди, протоколів тощо. Такі умови можуть бути узгоджені декілька ми способами:

ь           підписання додаткової угоди;

ь          внесення змін до договору;

ь          підписання актів прийому-передачі виконаних робіт;

ь          шляхом пред’явлення рахунків фактур на сплату наданих послуг повністю або частково( у даному випадку має місто фактична згода з розміром платежів та ціною тощо).

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дії відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, а саме: відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо, то вказані обставини свідчать про те, що нею прийняті пропозиції на укладення договору, його виконання та підтверджує наявність між сторонами господарських зобов’язань. Позивачем надані докази пред’явлення рахунків на адресу відповідача, оплата останнім наданих послуг, встановлення між сторонами розміру платежів за надані послуги, та виникнення відповідно до статті 8 ЦК України інших платежів.

Тобто, подія на яку розраховували сторони під час укладення договору про надання послуг - відбулася за приписами пункту 8 статті 181 ГК України. Також слід зазначити, що заперечення відповідача стосуються виключно порядку прийому виконаних робіт, і не спростовують розміру орендної плати в сумі 36 грн. за 1 ( один) кв. м затвердженого між сторонами та підтвердженого рахунками - фактурами наданими позивачем. Оформлення правочинів, різновидом яких є договір здійснюється за загальними правилами їх укладення та відображено у ст.ст. 202 – 211 ЦК України. Укладені між сторонами договори, та виникнення заборгованості відповідає приписам закону.

Витрати по державному миту в сумі 498 грн. 67 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються відповідача у справі - Донецьку обласну організацію Комуністичної партії України згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Позивач, платіжним дорученням № 199 від 15.06.10р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи, зайво перерахував до державного бюджету державне мито в сумі 26 грн. 24 коп..

На підставі пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України „ Про державне мито” від 21.01.93р. за №7-93, та приписів статті 47 ГПК України, зайве сплачене державне мито в сумі 26 грн. 24 коп. підлягає поверненню на розрахунковий рахунок Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.09.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 202-211, 525, 599, 625, 627, 628, 629, 632, 901, 902, 903 ЦК України, ст. ст. 173, 174, ст. ст. 180, п. 8 ст. 181, 189, 193, 202, 231, п. 6 ст. 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, 47, 49, 55, 69, 82-1, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії до Донецької організації Комуністичної партії України задовольнити.

2. Стягнути з Донецької організації Комуністичної партії України, 83007, м. Донецьк, бул. Шевченко, 26, ід. код 05902055, р/р 26001060058507 у Донецькому РВ „Приватбанк”, м. Донецьк, МФО 335496, на користь:

- Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії, 83017, м. Донецьк - ГСП, бул. Шевченко, 26, ід. код 00193714, р/р 26003018926980 у філії РВ „ВАТ Банк „ Фінанси та кредит”, м. Донецьк, МФО 335816, основний борг за надані послуги в сумі 43517 грн. 40 коп., пеню за прострочення грошових зобов’язань в сумі 3075 грн. 21 коп., три процента річних в сумі 668 грн. 34 грн., інфляційні в сумі 2 605 грн. 75 коп. за прострочення виконання грошового зобов’язання, витрати по державному мита в сумі 498 грн. 67 коп. та забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн., видавши наказ.

3. Повернути Донецькому державному науково-дослідному інституту чорної металургії, 83017, м. Донецьк - ГСП, бул. Шевченко, 26, ід. код 00193714, на його р/р 26003018926980 у філії РВ „ВАТ Банк „ Фінанси та кредит”, м. Донецьк, МФО 335816 , зайве сплачене державне мито в сумі 26 грн. 24 коп. згідно платіжного доручення № 199 від 15.06.10р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи. Підставою повернення державного мита є дане рішення, яке затверджене гербовою печаткою господарського суду Донецької області або довідка цього суду.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний текст рішення складено –20.09.10р.