Рішення № 11334948, 16.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.09.10 р.                     Справа № 34/187                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Амросіївкатепломережа», м. Амросіївка

до відповідача: Амросіївського професійного ліцею, м. Амросіївка

про стягнення 400572,49грн.

За участю представників сторін:

від позивача – Лига Н.Є. (за довіреністю)

від відповідача – Сисєнко А.М. (директор)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Амросіївкатепломережа», м. Амросіївка до Амросіївського професійного ліцею, м. Амросіївка про стягнення суми боргу в розмірі 364396,54грн., інфляційних збитків в сумі 11301,73грн., 3% річних в сумі 3741,33грн. та пені в сумі 21132,89грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 364396,54грн. Крім того позивач просить стягнути інфляційні збитки в сумі 11301,73грн., 3% річних в сумі 3741,33грн. та пеню в сумі 21132,89грн.

Відповідач в письмових поясненнях від 16.09.2010р. №271 зазначає, що між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості станом на 01.09.2010р. у розмірі 350547,54грн., однак з урахуванням сплати 14 вересня 2010р. суми у розмірі 4474,00грн. заборгованість Амросіївського професійного ліцею перед позивачем складає 346073грн. Також в підтвердження сплати боргу відповідач посилається на лист Управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації від 07.09.2010р. №7/09-165, у якому зазначено, що Міністерством освіти України прийняті пропозиції управління по збільшенню асигнувань на оплату теплопостачання за рахунок інших видатків з державного бюджету.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Амросіївським професійним ліцеєм (Сподивач) та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» (Енергопостачальна організація) в особі директора ВО «Амросіївкатепломережа» Горпинича С.В. 15.10.2005р. укладено договір №49 про постачання теплової енергії, за умовами якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору теплова енергія постачається Споживачеві в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води.

Відповідно до п. 3.2.2. договору Споживач зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно із п. 6.1. розрахунки за теплову енергію, що споживаються проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. Договору).

Пунктом 6.3. встановлено, що Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в Договорі кількості теплової енергії., передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно із п. 6.6. Споживач виконує звірку розрахунків за спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки щомісячно.

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач несе відповідальність у вигляді пені в сумі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від належної до сплати суми за кожен день прострочення. (п. 7.3.3 Договору).

Пунктом 10.1 встановлено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.10.2006року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. (п. 10.4 договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств. Доказів відмови від договору сторонами до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим, за висновками суду вказаний договір є пролонгованим.

Між тими ж сторонами було підписано Додаток №1 – обсяги постачання теплової енергії споживачу, Додаток №2 – схема теплотраси, що перебуває на балансі Споживача, Додаток № 3 – Умови припинення подачі теплової енергії.

Факт підключення опалення в приміщення відповідача підтверджується актом включення опалення від 15.10.2009р. та відключення від 15.04.2010р., підписаного з боку споживача без заперечень та скріпленого печаткою підприємства.

За надані послуги теплопостачання відповідно до договору 49 від 15.10.2005р. позивачем були виставлені до оплати рахунки, зокрема, рахунок №43 від 19.01.2010р. на суму 128609,96грн., №116 від 18.02.2010р. на суму 154655,72грн., №195 від 18.03.2010р. на суму 84336,38грн., №275 від 16.04.2010р. на суму 34057,37грн.

Зазначені рахунки були отримані відповідачем, про свідчить підпис представника відповідача на рахунках.

Позивачем 20.03.2010р. на адресу відповідача було надіслано претензію №248 від 16.03.2010р. з вимогою сплатити суму боргу в сумі 285060,79грн.

За розрахунком позивача на момент звернення до суду із позовом сума боргу, яка обліковується за відповідачем складає 364396,54грн., яка складається із суми заборгованості станом на 01.01.210р. у розмірі 56275,11грн. та із сум виставлених позивач до оплати в рахунках за період з січня 2010р. по квітень 2010р. у розмірі 308121,36грн.

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості станом на 01.09.2010р. в сумі 350547,54грн.

Протягом розгляду справи відповідачем сума боргу частково була оплачена у розмірі 12221,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №359 від 30.08.2010р. на суму 7747,00грн., та платіжним дорученням №348 від 14.09.2010р. на суму 4474,00грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання за договором №49 від 15.10.2005р. на відпуск теплової енергії належним чином не виконав, надані йому послуги оплатив частково, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 346073,54грн., що підтверджується матеріалами справи.

При цьому сума в розмірі 12221,00грн., була сплачена відповідачем протягом розгляду справи, що підтверджується платіжним доручення №359 від 30.08.2010р. на суму 7747,00грн., та платіжним дорученням №384 від 14.09.2010р. на суму 4474,00грн., у зв'язку із чим провадження по справі в частині стягнення з Амросіївського професійного ліцею основного боргу у розмірі 12221,00грн., слід припинити відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Сума в розмірі 6102,00грн. була сплачена відповідачем до подачі позовної заяви до суду (29.07.2010р.), що підтверджується платіжними дорученнями №289 від 30.06.2010р. на суму 2997,00грн. та №305 від 14.07.2010р. на суму 3105,00грн., які не були враховані позивачем у розрахунку суми позову, у зв’язку із чим суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Амросіївського професійного ліцею суми боргу в розмірі 6102,00грн.

Відтак сума боргу, яка залишилася несплаченою відповідачем станом на 16.09.2010р. складає 346073,54грн. Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості у розмірі 346073,47грн. відповідачем надано не було, крім того суму боргу у розмірі 350547,54грн. (без врахування платежу в сумі 4474,00грн. здійсненого відповідачем 14.09.2010р.) відповідач підтвердив у підписаному між сторонами акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2010р., таким чином вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню у розмірі 346073,47грн. Відповідач підтвердив цю заборгованість у листі наданому суду від 16.09.2010р. №271.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3741,33грн. та інфляційних в сумі 11301,73грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 11301,73грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 3741,33грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 7.2.3. договору у розмірі 21132,89грн.

Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені заявлену позивачем до стягнення до 1%, що складає 211,33грн., виходячи з наступного.

Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Господарський суд користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір пені до 211,33грн. оскільки відповідач є державним навчальним закладом та повністю фінансується Міністерством освіти України з державного бюджету України, крім того відповідач суму боргу визнав повністю в акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2010р. у розмірі 350547,54грн. Відтак суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 211,33грн.

Клопотання позивача від 16.09.2010р. (вхід. №02-41/40116) щодо стягнення пені у повному розмірі судом не приймається за тих підстав, що згідно листа Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації від 07.09.2010р. №7/09-165 відповідач є професійно-технічним навчальним закладом, який є неприбутковою державної організацією, яка повністю фінансується Міністерством освіти України з державного бюджету України.

Згідно плану бюджетних асигнувань на 2010р. Амросіївського професійного ліцею на жовтень 2010р. передбачено фінансування на оплату послуг з теплопостачання в сумі 86111грн. Крім того у листі від 07.09.2010р. №7/09-165 Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації зазначило, що очікують корегування строків і сум для оплати послуг теплопостачання до початку опалювального сезону. Відповідач у листі від 16.09.2010р. №271 також зазначив, що враховуючи фінансування жовтня у розмірі 87000грн. заборгованість буде погашена у повному обсязі. У зв’язку із вищевикладеним суд дійшов висновку відстрочити виконання судового рішення до 01.11.2010р.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам з урахуванням 6102,00грн, які сплачені платіжними дорученнями від 30.06.2010р. та від 14.07.2010р. тобто до подачі позовної заяви до суду (29.07.2010р.).

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Амросіївкатепломережа», м. Амросіївка до Амросіївського професійного ліцею, м. Амросіївка про стягнення суми боргу в розмірі 364396,54грн., інфляційних збитків в сумі 11301,73грн., 3% річних в сумі 3741,33грн. та пені в сумі 21132,89грн., задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 12221,00грн., у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Стягнути з Амросіївського професійного ліцею (87300, Донецька обл.., м. Амросіївка, вул. Кутузова, 37, п/р №35222001000629 ГУДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 05536366, МФО 834016) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) борг в розмірі 346073,47грн., інфляційні збитки в сумі 11301,73грн., 3% річних в сумі 3741,33грн. та пеню в сумі 211,33грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Амросіївського професійного ліцею (87300, Донецька обл.., м. Амросіївка, вул. Кутузова, 37, п/р №35222001000629 ГУДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 05536366, МФО 834016) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, код ЄДРПОУ 03337119) витрати по сплаті державного мита в розмірі 3944,70грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 232,41грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя