Рішення № 113348841, 11.09.2023, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/311/23 Провадження № 2/613/195/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04вересня 2023року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Нагорної С.П.,

представника позивача Яценка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Богодухові за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 613/311/23 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі по тексту АТ КБ «ПриватБанк», позивач) звернулось до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 1206148,13 грн за кредитним договором № SAMDN40000013081650 від 16.04.2007, а також судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору №SAMDN40000013081650 від 16.04.2007 ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 48893,19 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 15.04.2014.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом по смерть від 28.01.2018. Спадкоємицею ОСОБА_2 , яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є ОСОБА_1 .. Позивач вважає, що відповідачка прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки відповідачка не відмовилась від спадщини у передбачений законом строк - 6 місяців від дня відкриття спадщини.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором №SAMDN40000013081650 від 16.04.2007 становить 1206148,13 грн., та складається з наступного: 51530,34 грн. - заборгованість за кредитом; 267870,63 грн. заборгованість за відсотками; 886747,16 грн. заборгованість з пені.

14.09.2020 позивачем була направлена претензія кредитора до Богодухівської державної нотаріальної контори, в порядку ч. 3 ст. 1281 ЦК України.

25.05.2021 до спадкоємиці позичальника ОСОБА_1 позивачем було направлено лист-претензію, згідно з яким позивач пред`явив свої вимоги, однак з боку відповідачки жодних дій не було виконано, у зв`язку з вказаним позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 16.03.2023 позовну заяву АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання.

Вказаною ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Витребувано у Богодухівської міської ради Харківської області довідку про склад сім`ї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату смерті померлого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувано з Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області копію спадкової справи заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 01.06.2023 відмовлено у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця. Уточнену позовну заяву повернуто позивачеві.

Ухвалою від 18.07.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 08.08.2023 задоволено заяву представника позивача адвоката Яценка А.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Визначено проводити судові засідання у справі №613/311/23 за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,- в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача адвоката Яценка А.О. з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 04.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

Заходи забезпечення позову не вживались. Інші процесуальні дії не проводились.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не подала.

Згідно з п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є , зокрема, день вручення судової повістки під розписку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Судом було направлено судові повістки на зареєстровану адресу місця проживання відповідачки, яка співпадає із зазначеною у позовній заяві АДРЕСА_2 , та за якою відповідачкою отримано судову повістку.

Отже, відповідачка у розумінні ст.ст. 128, 131 ЦПК України є належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачки.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 16.04.2007 між ОСОБА_2 (Клієнт) та Приватбанком в особі ТОВ «Автокредит Плюс» (Банк) укладено договір № SAMDN400000113081650 про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти «Авторозстрочка», за умовами якого Банк надає Клієнту пакет послуг, для чого відкриває Клієнту картковий рахунок та видає Клієнту платіжну карту на умовах: тип картки «АвтоРозстрочка», вид карти особиста, строк дії картки 2 роки, валюта картки гривня (т. 1, а.с. 12).

16.04.2007 між ПриватБанком (Банк) в особі Регіонального директора ТОВ «Автокредит Плюс» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 2 до договору № SAMDN400000113081650 про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти «Авторозстрочка», за умовами якого (п.1.1) Банк надає Клієнту кредитний ліміт «Торговий фіксований» у розмірі 51019,48 грн. на строк до 15.04.2014 включно у вигляді непоновлювальної кредитної лінії з наступною метою : 45240 грн. на придбання автомобіля (згідно з п.6 даної угоди), винагороди за надання фінансового інструменту, яка оплачується одноразово у момент надання кредитного ліміту, в розмірі 3619,20 грн., оплату за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в розмірі 34 грн., а також 2126,28 грн. на оплату страхових платежів на строк до 14.04.2008, і в подальшому щорічно збільшувати кредитний ліміт на суму оплати страхових платежів, у випадках та в порядку, передбачених п.п.15.2, 17.2 даної угоди. Відсоткова ставка по кредитному ліміту встановлюється в розмірі 0,75 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредитному ліміту з розрахунку 360 днів на рік, а також щомісячно 0,5% від суми виданого кредитного ліміту, комісії за резервування коштів у відповідності до п.31 даної угоди та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з п.39 даної угоди.

Погашення заборгованості за цією угодою здійснюється в такому порядку: щомісячно в рахунок сплати, за який приймається період з 01 по 20 число кожного місяця, Клієнт зобов`язаний вносити на картрахунок грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 1096,92 грн. для погашення заборгованості за цією угодою, яка складається із заборгованості за кредитним лімітом, процентів, винагороди та комісії (п.1.2 додаткової угоди).

На забезпечення зобов`язань за цією додатковою угодою Клієнт надає заставу: автомобіль Деу Нексія, заставна вартість 45240 грн., який належить Клієнту на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (п.6 додаткової угоди).

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0008650 від 13.04.2007 ОСОБА_2 придбано автомобіль XWB3L31UD7A235423/Nexia NS19 н/о, вартість з ПДВ 45240,00 грн. (т.3, а.с.41).

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 22.01.2018 по справі № 613/10/18 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ПАТ комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Підставою для відмови у відкритті провадження за цією ухвалою слугувало те, що боржник ОСОБА_2 помер до відкриття провадження у справі, а саме: відповідно до відповіді Зарябинської сільської ради Богодухівського району Харківської області про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_2 був виписаний за адресою: АДРЕСА_2 у зв`язку зі смертю. Згідно з копією актового запису про смерть № 06 від 20.09.2013 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.16).

Копію вказаної ухвали отримано Публічним акціонерним товариством «Приватбанк» 26.01.2018, про що свідчить відповідний відбиток вхідного штампу (т.1, а.с.16).

22.03.2023 від Богодухівської державної нотаріальної контори на виконання ухвали суду від 16.03.2023 надійшла копія спадкової справи № 499/2013, заведеної 29.10.2013 до майна померлого ОСОБА_2 ..

Відповідно до наявної в матеріалах спадкової справи довідки Зарябинської сільської ради Богодухівського району Харківської області від 21.03.2016 № 02-90/38, станом на день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним були зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (не родичка) (т.1, зворотній бік а.с.49).

Спадкова справа заведена за заявою ОСОБА_1 від 29.10.2013 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (який є батьком ОСОБА_1 ). За змістом заяви, окрім ОСОБА_1 спадкоємцями за законом є діти спадкодавця: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати спадкодавця ОСОБА_6 .. Інших спадкоємців немає, у зареєстрованому шлюбі спадкодавець не перебував (т.1, а.с.46).

14.11.2013 ОСОБА_3 подано державному нотаріусу заяву про відмову від спадщини після смерті батька ОСОБА_2 на користь доньки спадкодавця ОСОБА_1 (т.1, а.с.47).

06.03.2014 матір`ю спадкодавця - ОСОБА_6 подано до Богодухівської державної нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_2 на користь доньки спадкодавця ОСОБА_1 (т.1, зворотній бік а.с.47).

20.03.2014 колишньою дружиною ОСОБА_2 ОСОБА_7 подано заяву про те, що будинок по АДРЕСА_2 є особистим майном колишнього чоловіка, спільної сумісної власності на вищевказаний будинок немає (т.1, а.с.48).

10.07.2014 ОСОБА_1 подано до Богодухівської державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, та 10.07.2014 отримано в Богодухівській державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину: 3/4 (три четвертих) житлового будинку площею 88,2 кв.м. у АДРЕСА_2 та 3/ АДРЕСА_3 (три четвертих) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6320883000:01:005:0243 (т.1, зворотній бік а.с.48, а.с.49, 50).

05.09.2014 заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину подала ОСОБА_7 як законний представник неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка прийняла спадщину у відповідності до ч.4 ст.1268 ЦК України (т.1, а.с.51).

05.09.2014 ОСОБА_5 видано свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 1/4 (одну четверту) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та на 1/4 (одну четверту) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6320883000:01:005:0243 (т.1, а.с.52).

11.05.2018 Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» було направлено до Богодухівської державної нотаріальної контори претензію № 80710DNH0S278, яка надійшла 26.06.2018, та в якій Банк просив повідомити ПАТ КБ «Приватбанк», повідомити АТ КБ «ПриватБанк», чи заводилась спадкова справа після смерті Боржника; включити кредиторські вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в спадкову масу, про що зробити запис у книзі обліку спадкових справ; повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед Банком у розмірі 928853,90 грн.; надіслати на адресу АТ КБ «Приватбанк» інформацію стосовно звернення із заявою про прийняття або про відмову від прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого боржника, відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або про відмову від прийняття спадщини після смерті боржника, а також які вже прийняли спадщину (т.1, а.с.53).

03.09.2020 АТ КБ «ПриватБанк» повторно надіслано Богодухівській державній нотаріальній конторі Харківської області претензію кредитора в порядку ст.1281 ЦК України, відповідно до якої за ОСОБА_2 рахується заборгованість в сумі 1385702,11 грн.. У претензії вказано, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З посиланням на ст.ст.1277, 1281 ЦК України позивач просив повідомити АТ КБ «ПриватБанк», чи заводилась спадкова справа після смерті Боржника; включити кредиторські вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в спадкову масу, про що зробити запис у книзі обліку спадкових справ; повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед Банком у розмірі 1385702,11 грн.; надіслати на адресу АТ КБ «Приватбанк» інформацію стосовно звернення із заявою про прийняття або про відмову від прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого боржника, відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або про відмову від прийняття спадщини після смерті боржника, а також які вже прийняли спадщину (т.1, а.с.18).

Листом Богодухівської державної нотаріальної контори від 18.09.2020 № 1277/02-14 позивача відмовлено у наданні інформації про спадкоємців померлого, оскільки така інформація надається виключно суб`єктам, визначеним статтею 8 Закону України «Про нотаріат». Повідомлено, що 26.06.2018 Богодухівська державна нотаріальна контора вже отримувала претензію кредитора до спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на суму кредиторських вимог у розмірі 928853,90 грн. (вхідний номер 548/02-14 від 26.06.2018). Спадкоємцям, які на той час вже отримали спадщину, були направлені листи з повідомленням про наявність існуючої заборгованості, однак, вони повернулись не врученими з причин : 1) відсутності адресата; 2) знаходження адресата на неконтрольованій території (т.1, а.с.19).

06.05.2021 АТ КБ «ПриватБанк» було надіслано лист претензію ОСОБА_1 про сплату заборгованості, яка станом на дату смерті позичальника ОСОБА_2 складала 1304930,13 грн. (т.1, а.с.20).

Як зазначає позивач, відповіді на претензію від відповідача не надійшло, що і слугувало підставою звернення до суду з цим позовом.

На запитання суду, коли позивач дізнався про смерть ОСОБА_2 та його спадкоємців представник позивача вказав, що приблизно 03.09.2020 незадовго до надіслання претензії.

Оскільки зобов`язання боржника з повернення кредиту входять до складу спадщини, то застосуванню підлягають норми статті 1282ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора.

Саме на підставі норм статей 1281, 1282ЦК України позивач заявив вимоги до спадкоємців.

За приписами ст.1282ЦК України (в редакції на час відкриття спадщини, до внесення змін в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018) спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Статтею 1281ЦК України (в редакції на час спірних правовідносин, до внесення змін в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018) передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від дня настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Отже, встановлені статтею 1281ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Положення ст. 1282 ЦК України застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18).

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що визначені статтею 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними (відмінними) строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість сплив позовної давності не виключає наявності у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін (пункт 41).

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги.

Наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги (п.п.55.5, 55.6).

Сплив визначених статтею 1281ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань (п.62).

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду підтримала у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19) (пункт 69.5), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) (пункт 39), від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) (пункт 27), від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) (пункт 99).

Стаття 1281ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`явлення кредитором вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 495/1933/15-ц).

Відповідно до пункту 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, зареєстрованої Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882, нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Як вбачається зі змісту додаткової угоди № 2 від 16.04.2007 до договору SAMDN400000113081650 від 16.04.2007, кредит у сумі 51019,48 грн. надано Банком ОСОБА_2 на строк до 15.04.2014 включно, а отже, саме з цієї дати у позивача виникло право вимоги за договором.

10.07.2014 ОСОБА_1 отримано свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, виходячи з приписів ч.3 ст.1281 ЦК України (в редакції, чинній на час відкриття спадщини), позивач як кредитор повинен був пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від дня настання строку вимоги, тобто, до 15.04.2015 включно.

Однак, вперше до нотаріуса АТ КБ «ПриватБанк» звернулось з претензією кредитора в порядку ст.1281 ЦК України лише 11.05.2018, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією претензії від 11.05.2018 № 80710DNH0S278 (т.1, а.с.53), тобто з пропуском строку, передбаченого ч. 3 ст.1281ЦК України (в редакції на час спірних правовідносин, тобто до внесення змін в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018 року).

Наслідком пропуску кредитором вказаного строку звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення права вимоги, згідно з ч. 4 ст. 1281 ЦК України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 у справі № 495/1933/15-ц, строки пред`явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (преклюзивними), ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.

04.11.2018 набрав чинності Закон України № 2478-VIII від 03.07.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», яким було викладено частини другу і третю статті 1281 ЦК України в такій редакції:

"2. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

3. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину".

Після набрання чинності зазначеними змінами у законодавстві позивача 03.09.2020 вдруге звернувся до нотаріуса з претензією кредитора в порядку ст.1281 ЦК України.

Однак, позивач втратив право вимоги до спадкоємців ОСОБА_2 ще до моменту набрання чинності Законом № 2478-VIII, а зміна законодавства не є підставою для поновлення строку, який є преклюзивним.

Доводи представника позивача про те, що про відкриття спадщини Банк дізнався лише 03.09.2020, спростовується фактом направлення позивачем претензії на адресу нотаріуса від 11.05.2018, копія якої наявна в матеріалах спадкової справи.

Отже, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.07.2018 у справі № 495/1933/15-ц, суд вважає, що позивач, пропустивши річний строк, передбачений ч.3 ст.1281 ЦК України, втратив право вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, а зобов`язання за кредитним договором із ОСОБА_2 є припиненим, що зумовлює відмову в задоволенні позовних вимог.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу ч.1 ст.12 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною другою статті 12, частинами першою та частиною п`ятою статті 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

У відповідності до ст.76ЦПК України доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалівспадкової справивбачається наявністьу ОСОБА_2 двох спадкоємців відповідачкиу справі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .. Інших спадкоємців у ОСОБА_2 немає.

Однак, позовні вимоги про стягнення всієї суми боргу спадкодавця пред`явлені лише до одного зі спадкоємців ОСОБА_1 ..

Клопотання про залучення ОСОБА_5 в якості другого відповідача позивачем не було заявлено ані на стадії підготовчого провадження, ані на стадії розгляду справи по суті.

При цьому,знаданих представником позивача розрахунку заборгованості за договором № SAMDN400000113081650 від 16.04.2007, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_2 , виписок по рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 вбачається, що Банком нараховувались відсотки за користування кредитом, комісія за кредитним договором та пеня як до, так і після смерті ОСОБА_2 (з 01.07.2008 по 03.06.2021) (т.1, а.с.67-145, 191-250, т.2, а.с.1-250, т.3, а.с.1-37).

Згідно з ч.6 ст.26 ЦК України фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Водночас, в силу ч.4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Таким чином, з моменту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 банк повинен був припинити нарахування відсотків та пені за кредитом, однак, з наданих позивачем документів вбачається, що цього зроблено не було, відсотки та пеня продовжували нараховуватися після смерті позичальника.

Не припинив позивач нарахування відсотків та пені і після того, як у 2018 році дізнався про факт смерті ОСОБА_2 , направивши претензію на адресу Богодухівської державної нотаріальної контори.

Крім відсотків та пені, відповідно до виписки по рахунку за період з 20.01.2014 по 03.06.2021, на ОСОБА_2 після його смерті нараховувалась плата за зберігання та утримання на майданчику банку предмету застави, яким у відповідності до договору є автомобіль NEXIA XWB3L31UD7A235423, д.н.з. НОМЕР_3 (т.1, а.с.146-190).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії претензії кредитора від 11.05.2018 розмір заборгованості ОСОБА_2 становив 928853,90 грн.; відповідно до копії претензії кредитора від 03.09.2020 - 1385702,11 грн., що підтверджує факт нарахування відсотків та пені по кредиту після смерті позичальника; відповідно до копії претензії кредитора, надісланої на адресу ОСОБА_1 від 06.05.2021, розмір заборгованості спадкодавця зменшився до 1304930,13 грн.; виходячи зі змісту даної позовної заяви, розмір заборгованості ОСОБА_2 станом на дату його смерті становив 1206148,13 грн..

З огляду на викладене, з наданих доказів виписок по рахунку, розрахунку заборгованості неможливо встановити дійсну суму заборгованості, яка обліковувалась за ОСОБА_2 на момент його смерті, а також дійсну суму відсотків та пені, що були нараховані йому станом на дату смерті.

Крім того, суд зауважує, що з наданих самим представником позивача копій витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 21.11.2018 № 57604050 та витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) від 17.09.2012 № 37841858, вбачається, що 17.09.2012 об 11:30 год. (до моменту смерті боржника) зареєстровано звернення стягнення на підставі договору застави автотранспорту № 4627085039016387 від 16.04.2007, укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк».

Виходячи зі змісту виписки по рахунку, під номером НОМЕР_4 у цій виписці мається на увазі саме додаткова угода № 2 до договору № SAMDN400000113081650 від 16.04.2007 (т.1, а.с.7).

Таким чином, обтяжувачем Акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» було звернуто стягнення на заставлений автомобіль DAEWOO NEXIA XWB3L31UD7A235423, д.н.з. НОМЕР_3 ще за життя спадкодавця 17.09.2012.

Водночас, відповідно до виписки по рахунку, з 20.01.2014 по 03.06.2021 на ОСОБА_2 нараховувалась плата за зберігання та утримання на майданчику банку предмету застави, яким у відповідності до договору є автомобіль NEXIA XWB3L31UD7A235423, д.н.з. НОМЕР_3 (т.1, а.с.146-190).

Таким чином, Банк реалізував своє право вимоги до ОСОБА_2 шляхом звернення стягнення на зазначений автомобіль.

Як зазначено у додатковій угоді № 2 від 16.04.2007 до договору № SAMDN400000113081650 від 16.04.2007, максимальний розмір вимог, який забезпечується заставою за цією угодою, становить 45240 грн. (т.1, а.с.8).

Однак, доказів того, що вартість автомобіля, щодо якого Банком було реалізовано право вимоги, була врахована позивачем при формуванні суми заборгованості, що є предметом позовних вимог, суду не надано.

Враховуючи викладене, оскільки сума заборгованості в розмірі 1206148,13 грн. заявлена позивачем без урахування наявності другого спадкоємця, який в силу ч.1 ст.1282 ЦК України також зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, беручи до уваги, що відповідачем суму заборгованості за відсотками та пенею сформовано без урахування дати смерті спадкодавця 18.09.2013, та без урахування факту звернення стягнення на предмет застави, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок позовних вимог є необґрунтованим.

При цьому, надані позивачем докази (розрахунок заборгованості, виписки по рахункам) не надають можливості відокремити ані суму заборгованості з відсотками та пенею, яка припадає на частку ОСОБА_1 у спадщині ОСОБА_2 , ані суму відсотків та пені, що мала місце станом на дату смерті позичальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже, позовні вимоги про стягнення саме з ОСОБА_1 заборгованості саме у розмірі 1206148,13 грн. в цілому задоволенню не підлягають.

Виходячи з обставин справи та наданих доказів, суд вважає, що позивачем не доведено наявності правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, укладеним між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 , а відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.4, 10-13, 76-81, 141, 212, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 11.09.2023.

Суддя О.С. Сеник