Рішення № 113346723, 30.08.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 757/28266/23-ц

Категорія 83

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

30 серпня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М.,

за участю секретаря судового засідання - Губенко О. М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Журид Сергій Миколайович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, шо не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2023 року ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Хоменко О.М. звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Журид Сергій Миколайович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, шо не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів.

Вважає, що приватним нотаріусом виконавчий напис вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» не додержано вимоги щодо перевірки безспірності заборгованості, тому вона звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2023 справу направлено для розгляду за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.

Ухвалою суду від 07.08.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яку сторони отримали в установлений законом строк.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження направлялася за юридичною адресою, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 174386 про стягнення з ОСОБА_1 (після шлюбу - ОСОБА_1 ) на користь ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» заборгованості, на підставі якого 13.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Журидом С.М. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України яким повинен керуватись нотаріус.

Пунктом 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

З огляду на викладене, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений.

Пункт 1 зазначеного Переліку, в чинній на день вчинення виконавчого напису редакції, регламентує, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999, а тому такий виконавчий напис виконанню не підлягає.

Щодо стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів за виконавчим написом, суд вказує на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході виконавчого провадження, згідно з платіжної інструкції №908 від 14.06.2023 з позивача на підставі оскаржуваного напису стягнуто 12 823,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Суд зауважує, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі № 6-100цс15.

Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Дана правова позиція висловлена в Постанові КЦС ВС від 06.10.2021 у справі № 623/363/20.

Оскільки судом встановлено, що виконавчий напис № 17603, вчинений 18.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., в межах виконання якого стягнуто з позивача на користь відповідача 3994,23 грн, є таким, що не підлягає виконанню, правова підстава для примусового стягнення спірних грошових коштів вважається такою, що відпала.

Суд вважає, що вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати, що включають судовий збір у сумі 1073,60 грн за подання позовної заяви, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999, ст.ст. 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 279, 280, 352 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Журид Сергій Миколайович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, шо не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 174386 від 15.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Миколайовичем про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн», таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у сумі 12 823 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять три) грн 20 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» на користь держави судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ 42228158, адреса: вул. Круглоуніверситетська, 7, оф. 26, м. Київ);

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович (адреса: вул. Мала Житомирська, 6/5, м. Київ);

третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Журид Сергій Миколайович (адреса: вул. Спаська, 31Б, оф. 9, м. Київ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено 30 серпня 2023 року.

Суддя М. М. Головчак