Постанова № 113343293, 07.09.2023, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1185/23

Провадження № 2-а/375/19/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі :

судді Чорненької О.І.

при секретарі судового засідання Киричок В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Рокитне, в пордку спрощеного позовного провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно положень ст. 229 ч. 4 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 332226 від 27.06.2023, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін

Позивач звернувсядо судуз позовноюзаявою провизнання протиправноюта скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення усправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїБАД №332226від 27.06.2023,яку булоскладено поліцейськимСРПП ВП№ 1Білоцерківського РУПГУНП вКиївськійобластіТкаченком ДмитромПетровичем та відповідно до якої його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, а саме без всебічного та об`єктивного з`ясування поліцейським обставин справи, при відсутності достатніх доказів його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

Зокрема, позивач зазначає, що після вимоги про зупинку, він зупинив транспортний засіб, ввімкнув показник аварійної зупинки, вимкнув двигун, ввімкнув стояночне гальмо, відстебнув ремінь безпеки, після чого запитав у поліцейського причини зупинки. У відповідь, поліцейський безпідставно звинуватив його в порушенні правил дорожнього руху, а саме: "не користувався ременем безпеки" (як зазначено в оскаржуваній постанові). На вимогу позивача надати для ознайомлення докази скоєння адміністративного правопорушення поліцейський категорично відмовився.

Після чого, ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про, те що хочу щоб розгляд справи здійснювався за участі адвоката. Проте - отримав відмову. Звертає увагу суду на тому, що невжиття поліцейським дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги тягне за собою закриття справи про адмінправопорушення (постанова ВС/КАС№ 524/9827/16-а від 18.02.2020).

Після чого, працівником поліції було безпідставно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №332226 від 27.06.2023. Складаючи постанову та зазначаючи що до постанови нічого не додається, поліцейський підтверджує те, що будь-які докази вчинення адміністративного правопорушення відсутні.

Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюютьсястаттями 279-1-279-4цього Кодексу.

З огляду на викладене позивач не погоджується з притягненням його до адміністративної відповідальності, постанову про накладення адміністративного стягнення вважає незаконною та постановленою з порушенням вимогКУпАП, тому просить її скасувати.

Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 14.07.2023 позовну заяву залишено без руху та позивачеві надано строк для усунення недоліків, зокрема для визначення належного відповідача у адміністративній справі та сплату судоіого збору.

Протягом надано судом строку, позивач усунув недоліки позовної заяви та надав суду заяву про приєднання до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 27.07.2023 у відкрито провадженняу справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд спрви призначено на 13 годину 07.09.2023.

Зазначену ухвали поштовим зв`язком скеровано сторонам у справі. Відповідачам разом з ухвалою, направлено копію позовної заяви разом з доданими до неї документами.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позов не скористався та відзив на заявлений до них позов не надали.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув. Натомість, через канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої просить слухати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач, Головне управління Національної поліції у Київській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень від 16.08.2023 (номер відправлення 0960102045762), яке отримано за дорученням уповноваженою особою, свого представника у судове засідання не направило та про причини неявки такого суд не повідомлено. Крім того, відповідачем відзиву на позов не надано та будь-яким іншим способом позицію щодо заявленого позову не висловлено.

Частиною 3 статті 194 КАС України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 4статті 229КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи встановлені судом

Вивченням матеріалів справи встановлено, що поліцейським СРПП ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП вКиївській областіТкаченком Дмитром Петровичем, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 332226 від 27.06.2023,відповідно доякої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Зі складеного протоколу встановлено, що 27.06.2023 о 19 год. 21 хв. у смт. Рокитне по вул. Ентузіастів водій керуючи транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , не користувався ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 "в" ПДР України.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 статті 23 зазначеного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 1.3 Правил дорожньогоруху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Разом з тим, в оскаржуваній постанові відсутні, як додатки, пояснення сторони, свідки події та інші можливі докази.

Так, у постанові зазначено, що ОСОБА_1 порушив підпункт пункту 2.3 "в" ПДР України, в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Відповідно до частини 5 статті 121 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність водія за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, наявність події правопорушення доводиться виключно постановою про накладення адміністративного стягнення, наданої до матеріалів справи, яка не містить посилань про долучення до неї додатків (доказів).

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вина особи, яка притягується довідповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з вимогами статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до пукнту 1 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Стаття 280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Статтею 222 КУпАП, передбачено, щодо компетенції уповноважених працівників Національної поліції віднесено розгляд адміністративних порушень, передбачених частиною 1 статті 121 КУпАП.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пункту 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену Наказом МВС України від 07.11.2015 за № 1395 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно дочастини 2та 3статті 283КУпАП постановав справіпро адміністративнеправопорушення повиннамістити: найменуванняоргану (прізвище,ім`я тапо батькові,посада посадовоїособи),який виніспостанову; датурозгляду справи; відомостіпро особу,стосовно якоїрозглядається справа(прізвище,ім`я тапо батькові(занаявності),дата народження,місце проживаннячи перебування; описобставин,установлених підчас розглядусправи; зазначеннянормативного акта,що передбачаєвідповідальність затаке адміністративнеправопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова посправі проадміністративне правопорушенняу сферахзабезпечення безпекидорожнього рухута паркуваннятранспортних засобів,крім даних,визначених частиноюдругою цієїстатті,повинна міститивідомості про: дату,час імісце вчиненняадміністративного правопорушення; транспортнийзасіб,який зафіксованов моментвчинення правопорушення(марка,модель,номерний знак); технічнийзасіб,яким здійсненофото абовідеозапис (якщотакий записздійснювався); розмірштрафу тапорядок йогосплати; правовінаслідки невиконанняадміністративного стягненнята порядокйого оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Судом встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 332226 від 27.06.2023, яку було складено поліцейським СРПП ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП вКиївській областіТкаченком Дмитром Петровичем, не містить посилання на докази на підставі яких її було винесено працівником поліції.

Відповідачем не надано жодних доказів того що позивач винен в порушенні правил дорожнього руху та дійсно свідомо здійснював таке порушення.

З огляду на положення статтей 121, 245, 280 КУпАПособа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за якузакономпередбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючисьзакономі правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позивача в обґрунтування відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Тобто, відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень не надав відзиву на позов, тобто фактично визнав завялений позов та не правовірність оскаржуваної постанови, яка є предметом оскарження позивачем.

Доказування в адміністративному судочинстві не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які зазакономповинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП,обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім того, даною постановою зазначено - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Згідно з вимогамистатті 244 КАС України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною першоюстатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 72 КАС Українивизначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Разом з цим, згідно із частинами 1 та 4статті 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлено, що фактичні обставини справи, викладені в оскаржуваній постанові, не знайшли свого відображення у належній юридичній кваліфікації правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що представником відповідача не було надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем конкретного адміністративного правопорушення.

Відповідно до статей 1та17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини",суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

Відповідно до пункту 3 частини 3статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не надано суду належних, допустимих і достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 5 статті 121 КУпАП,та недоведено виниостаннього увчиненні зазначеногоадміністративного правопорушенняза стандартомдоведення "позарозумним сумнівом",суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5статті 121 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню як неправомірна, а справа про адміністративне правопорушення, підлягає закриттю.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що не може бути підтвердженням порушення позивачем правил дорожнього руху лише сама постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а отже рішення відповідача слід вважати необґрунтованим.

Статтею 242КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, однак доказів, які б підтвердили факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що підтверджують адміністративну відповідальність, відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено, а тому постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Щодо судових витрат

Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 536,80 грн., що підтверджується квитанцією № 45 від 22.07.2023, оригінал якої наявний у матеріалах справи.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в частині сплати судового збору у розмірі 536 гривень 80 копійок.

Керуючись статтями 7, 9, 121, 222, 245, 247, 251, 280, 283 КУпАП, статтями 2, 6, 9, 70 - 77, 90, 132, 134, 139, 243 - 244, 246, 286 КАС України,суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 332226 від 27.06.2023 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 332226 від 27.06.2023, винесену поліцейським СРПП ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП вКиївській областіТкаченком Дмитром Петровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.

Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, що підтверджується квитанцією № № 45 від 22.07.2023, оригінал якої наявний у матеріалах справи.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 07 вересня 2023 року.

Повне наіменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач : Головне управління Національної поліції в Київській області, код ЄРДПОУ 40108616, адреса місцязнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, електронна адреса: kiev_obl@kv.mvs.gov.ua.

Суддя Олена ЧОРНЕНЬКА