Рішення № 113339963, 30.08.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.08.2023 Справа №607/11573/23

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Крук А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 550013 від 12 червня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі УПП в Тернопільській області ДПП) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 550013 від 12 червня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12 червня 2023 року о 21 год. 45 хв. інспектором поліції винесено постанову, серії БАД № 550013, про накладення адміністративного стягнення, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, за те, що він керував транспортним засобом БМВ Х5, як особа яка не має права керувати транспортними засобами; накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

3 винесеною постановою позивач не погоджується, оскільки вважає, що нічого не порушив, враховуючи наступні обставини.

12 червня 2023 року о 21 год. 30 хв. ОСОБА_2 знаходився біля автомобіля, автомобілем не керував. Автомобілем керував ОСОБА_3 , який з`їхав на обочину, під`їхали працівники поліції і повідомили, що позивач керував транспортним засобом. Він повідомив поліцейського, що таких дій не вчиняв та попросив поліцейського показати доказ вчинення правопорушення. Поліцейський відмовився показувати відеозапис.

ОСОБА_2 має посвідчення водія. На всі його доводи інспектор ніяким чином не реагував, відверто ігнорував права та виніс відносно позивача постанову:

Постанова не містить інформації про докази вчинення правопорушення, не містить показів свідків. Відповідач не надав жодних законних доказів порушення та вини позивача, що суперечить ст. 251 КУпАП, яка чітко визначає, що «доказами в справі про адміністративне правопорушення є: «...показання свідків, потерпілих, технічних приладів, що мають функції фотокінозйомки, відеозапису...».

З підстав вищенаведених, ОСОБА_2 просив скасувати постанову серії БАД № 550013 від 12 червня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, відносно позивача, а справу про адміністративне правопорушення закрити; відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати по справі в розмірі 536 грн 80 коп., відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України.

Ухвалою судді від 03 липня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі № 607/11513/23. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

11 липня 2023 року на адресу суду від УПП в Тернопільській області ДПП надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 48 КАС України.

У судовому засіданні 13 липня 2023 року протокольною ухвалою, постановленою без видалення суду до нарадчої кімнати, замінено первісного відповідача у справі належним, залучено як відповідача Головне управління Національної поліції у Тернопільській області (далі ГУНП у Тернопільській області).

21 липня 2023 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву від ГУНП в Тернопільській області, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову через його безпідставність, з огляду на те, що 12 червня 2023 року інспектором СРПП № 4 ( м. Заліщики) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Решітко П. Ю. було виявлено дане порушення правил дорожнього руху та винесено на позивача постанову серії БАД № 550013 від 12 червня 2023 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП, накладено на позивача штраф у розмірі 3 400 грн.

Постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності в учасників наземних транспортних засобів.

Факт здійсненого ОСОБА_4 правопорушення підтверджується відео з нагрудної бодікамери працівника поліції, де чітко зафіксоване вищезазначені правопорушення.

Позивачем вказано в позовній заяві, що постанова не містить інформації про докази вчинення правопорушення, проте, із графи 7 постанови вбачається, що до постанови серії БАД № 550013 від 12 червня 2023 року додано відео з нагрудної камери NC90780.

В п. 9 вищевказаної постанови зазначено: «Копію постанови мною отримано» і поставлено підпис позивача

ОСОБА_5 п. 8 оскаржуваної постанови вказано: «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено» та поставлено підпис позивача ОСОБА_6 .

На відео 00000_00000020230612212107_0013А, яке долучено до відзиву, поліцейським запропоновано позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, так як в позивача ОСОБА_1 були явні ознаки сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. На вищезазначеному відео 0:00:21 хв. позивач вказав, що він перебуває в стані сп`яніння. Поліцейським було запропоновано проїхати в найближчий заклад охорони здоров`я, проте позивач відмовився. Тому на позивача додатково було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На відео 00000_00000020230612212107_0013А, починаючи з 0:04:23 хв. поліцейський просив пред`явити позивача ОСОБА_4 посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, проте позивач не надавав для ознайомлення поліцейському вищевказані документи. Пасажир ОСОБА_7 , який перебував з ним в транспортному засобі стверджував, що ОСОБА_4 не має посвідчення водія.

Виходячи з вищенаведених фактів, пояснення позивача, неправдиві факти, викладені ним в позовній заяві, спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності і не є беззаперечним доказом неправомірності дій поліцейського. Позивачем ОСОБА_2 не було пред`явлено на вимогу поліцейського посвідчення водія, даний факт зафіксовано на відео 00000_00000020230612212107_0013А.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, разом із позовом подав заяву, у якій просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача ГУНП в Тернопільській області у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу без його участі у зв`язку із зайнятістю по службі.

У зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 550013 від 12 червня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за те, що він 12 червня 2023 року о 21 год. 30 хв. у місті Заліщики Чортківського району керував транспортним засобом марки BMW Х5, р.н. НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Працівником поліції застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати.

Частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будьякі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.

Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ

За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Частиною другою ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

За змістом п. 2.1а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Так, як вбачається із матеріалів справи позивач має водійські права № 055604124, видані 01 грудня 2005 року республікою Молдова.

Відповідно до п. 29.1.а ПДР водій, що прибуває до України, чи водійгромадянин України, який виїжджає за кордон, повинні мати: реєстраційні документи на транспортний засіб і посвідчення водія, що відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух (Відень, 1968).

Згідно п. 2 ст. 41 глави IV Віденської Конвенції про дорожній рух

Договірні сторони визнаватимуть:

а) будьяке національне посвідчення водія, складене на їх національній мові або на одній з їх національних мов або якщо воно не складене такою мовою, то супроводжується завіреним перекладом;

b) будьяке національне посвідчення водія, яке відповідає приписам додатку 6 до цієї Конвенції, та

с) будьяке міжнародне посвідчення водія, яке відповідає приписам додатку 7 до цієї Конвенції,

дійсними на своїй території для керування автомобілем, що відповідає категорії або категоріям транспортних засобів, на керування якими видано посвідчення, за умови, що зазначене посвідчення є дійсним та що воно видано іншою Договірною стороною або однією з її територіальних підрозділів або об`єднанням, уповноваженим на те цією Договірною стороною чи одним із її територіальних підрозділів. Положення цього пункту не застосовуються до посвідчення водія учняводія.

Указом Президії ВР УРСР № 2614VIII від 25 квітня 1974 року було ратифіковано Віденську Конвенцію про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, а Республікою Молдова ратифіковано 26 травня 1993 року.

Отож, Віденська Конвенція про дорожній рух від 08 листопада 1968 року ратифікована Україною та Республікою Молдова. Таким чином, Україна визнає дійсними на своїй території посвідчення водія, видані Республікою Молдова.

Відтак, у діях ОСОБА_1 , як водія автомобіля BMW Х5, р.н. НОМЕР_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки він мав право керувати транспортним засобом, з огляду на наявність водійських прав № 055604124, виданих 01 грудня 2005 року Республікою Молдова, які Україна визнає дійсними на своїй території.

Проаналізувавши наведене, суд дійшов висновку, що слід скасувати постанову серії БАД № 550013 від 12 червня 2023 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

При цьому, щодо покликання позивача ОСОБА_1 на те, що він не керував транспортним засобом за обставин, наведених у спірній постанові, суд звертає увагу на наступне.

У постанові від 26 квітня 2018 року по справі № 338/1/17 Верховний Суд висловив позицію про вірність висновків суду першої інстанції, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

У постанові по справі № 357/10134/17 від 23 жовтня 2019 року Верховний Суд звернув увагу на приписи ст. 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Відсутність в матеріалах справи будьякого доказу, як-то наприклад відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

У спірній постанові серії БАД № 550013 від 12 червня 2023 року вказано, що до постанови додається відео з нагрудної камери NC90780.

Оглядом матеріалів диску, наданого суду представником відповідача встановлено наявність двох відеозаписів:

00000_00000020230612215108_0015А із відображенням процедури складання адміністративних матеріалів;

00000_00000020230612212107_0013А, який розпочинається зі слів поліцейського: «Пане водій, попереджаю, що ведеться відеофіксація нашої розмови. … Огляд на стан алкогольного сп`яніння, як водій, проходити будете на місці зупинки?», на що ОСОБА_2 відповідає: «Ні, я п`яний, що з мене». Після цього поліцейський пропонує проїхати у медичний заклад: «Тоді я пропоную вам інакше. Чи згодні проїхати в мед. заклад?», на що ОСОБА_2 відповідає: «Ні, ні. Я нікуда не поїду». Після цього відбувається спілкування працівників поліції із позивачем та його товаришем, зокрема, ОСОБА_4 запитує, який буде штраф. Жодного разу ОСОБА_2 не заперечував факту водіння та не відповідав на те, що поліцейський звертається до нього, як до водія, він не повідомляв працівникам поліції, що за кермом перебував його товариш, а поведінка останніх абсолютно відповідала обставинам, за яких водієм автомобіля був позивач.

Відтак, вказане спростовує твердження ОСОБА_1 , що він 12 червня 2023 року о 21 год. 30 хв. у місті Заліщики Чортківського району не керував транспортним засобом марки BMW Х5, р.н. НОМЕР_1 .

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином із відповідача ГУНП в Тернопільській області на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 536,80 грн.

На підставі ст.ст. 9, 1213, 126, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 7277, 122, 242, 244246, 257, 271, 286 КАС України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, Правилами дорожнього руху України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 550013 від 12 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість вісімдесят),80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, код ЄДРПОУ: 40108720, адреса місцезнаходження: вул. Валова, буд. 11, м. Тернопіль, 46001.

Головуючий суддя О. Герчаківська