Рішення № 113332945, 08.09.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13089/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 12.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

03.07.2023 року від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог шляхом викладення прохальної частини позовної заяви наступним чином:

визнати протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не внесенні до оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) станом на 29.01.2020р.. на 01.01.2021р., на 01.01.2022р. від 11.05.2023р. №ЮО79777, які видані на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2023р. №420/414/23, відомостей про розміри надбавок процентна надбавка за вислугу років у розмірі 50%; робота з таємними виробами, носіями, документами 10% 10%; надбавка за специфічні умови проходження служби 87,8%; премія у розмірі 135%, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. № 704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018р. № 260 та рішення Міністра оборони України від 14.01.2020р. № 248/291, від 27.01.2021 № 248/612, від 18.01.2022p. № 248/269;

зобов`язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) за нормами чинними станом на 29.01.2020р.. 01.01.2021р., на 01.01.2022р., відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб. звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. № 704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018р. № 103 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018р. № 260 та рішення Міністра оборони України від 14.01.2020р. № 248/291, від 27.01.2021 № 248/612, від 18.01.2022p. № 248/269 із зазначенням відомостей: про розмір посадового окладу; окладу за військове звання процентна надбавка за вислугу років у розмірі 50%; робота з таємними виробами, носіями, документами 10% 10%; надбавка за специфічні умови проходження служби 87,8%; премія у розмірі 135%, які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 29.01.2020р., на 01.01.2021р., на 01.01.2022р., з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2023р. по справі №420/414/23, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020р., 01.02.2021р., з 01.02.2022р. основного розміру пенсії.

Ухвалою суду 10.08.2023 року прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог по справі №420/13089/23. Суд ухвалив проводити розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог (у т.ч. уточнених) позивач зазначив, що після звільнення з військової служби він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач повідомив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 року у справі №420/414/23 відповідач оформив довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 рр., проте знизив розмір надбавки за особливості проходження військової служби до 1%, а премію - до 10%.

Натомість, позивач вважає, що Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки згідно рішення Міністра оборони України від 14.01.2020р. № 248/291, від 27.01.2021 № 248/612, від 18.01.2022p. № 248/269 мав зазначити в оновлених довідках такі відомості: розмір посадового окладу; окладу за військове звання, процентна надбавка за вислугу років у розмірі 50%; робота з таємними виробами, носіями, документами 10% 10%; надбавка за специфічні умови проходження служби 87,8%; премія у розмірі 135%, які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 29.01.2020р., на 01.01.2021р., на 01.01.2022р., з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2023р. по справі №420/414/23, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020р., 01.02.2021р., з 01.02.2022р. основного розміру його пенсії.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зниження розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України та отримує пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ. Перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 року у справі №420/414/23 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Суд вирішив: Визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови в складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовці, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про всі щомісячні основні та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом Україну «Про Державний бюджет України на 2022 рік» відповідно, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовці, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом Україну «Про Державний бюджет України на 2022 рік» відповідно, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт.

На виконання рішення суду від 10.03.2023 у справі №420/414/23 Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки 11.05.2023 року склав на ім`я ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО79777 станом на 29.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року.

Так, відповідно вказаних довідок у складі грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року за посадою «командир взводу комендантської роти повітряно-десантної дивізії», яку позивач займав на день звільнення зі служби, включено, зокрема:

- надбавка за особливості проходження служби 1% - 76,65 грн.;

- премія 10% - 389,00 грн.

Позивач не погоджується з діями відповідача щодо відсоткового зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, та вважає, що вказані додаткові види грошового забезпечення повинні бути зазначені у наступних відсоткових значеннях:

надбавка за специфічні умови проходження служби - 87,8%;

премія - 135%.

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ).

Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 3-4 статті 63 Закону №2262-XII перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок №45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку №45 (в редакції постанови №103) під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

У Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, яка не передбачає такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнані протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Відтак, з 05 березня 2019 року (дата набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18) діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно приписів п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, серед іншого:

1) установлювати: надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш, як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260). Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Постановою №704.

Цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Відповідно п.2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Щодо розміру надбавки за особливості проходження служби.

Виплата надбавки за особливості проходження служби регулюється розділом VI Порядку №260.

Так, відповідно п.п.1-2 розділу VI яких встановлено, що:

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків.

Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років (п.1).

Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.

Залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55.

Розрахунковий розмір надбавки за особливості проходження служби, отриманий шляхом множення мінімального розміру щомісячної надбавки на відповідний коефіцієнт, округлюється в бік збільшення до одного знака після коми.

Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання надбавки за особливості проходження служби за різними коефіцієнтами, ця надбавка обчислюється з урахуванням більшого коефіцієнта.(п.2.)

З аналізу зазначених норм вбачається, що мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65% та такий розмір встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

Тобто, вказівка, що мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65% не означає, що мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби дорівнює 65%.

Водночас, пунктами 1-2 розділу VI Порядку №260 не встановлено нижче якого відсотку не може виплачуватися щомісячна надбавка за особливості проходження служби. Таким чином, неможливо стверджувати те, що відповідачем порушено норми законодавства прямої дії Порядку №260 за змістом якого позивач має право на нарахування надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%, оскільки, як вже встановлено судом, Порядком №260 не встановлено нижче якого відсотку не може бути виплачуватися щомісячна надбавка за особливості проходження служби.

Таким чином, встановлювати розмір надбавки за особливості проходження служби у розмірі 1% є правом відповідача, яке не суперечить діючим нормам щодо визначення розміру складових грошового забезпечення діючих військовослужбовців.

Щодо розміру премії.

Преміювання регулюється розділом XVI Порядку №260.

Так, пунктами 1, 2 розділу ХVI Порядку №260 передбачено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Відповідно довідок про розмір грошового забезпечення №ЮО109269 від 21.03.2023 року станом на 30.01.2020 року, 30.01.2021 року, 30.01.2022 року, виданої на виконання рішення суду від 02.02.2023 у справі №420/15802/22, позивачу встановлена премія у розмірі 10%, тобто в межах мінімального значення розміру премії встановленого п. 2 розділу ХVI Порядку №260.

Преміювання здійснюється згідно з інструкцією про преміювання військовослужбовців, яка розробляється у військових частинах, виходячи зі специфіки та особливостей виконання завдань конкретної військової частини і затверджується вищим командуванням.

Таким чином, встановлювати премію у розмірі 10% є правом відповідача, яке не суперечить нормам діючого законодавства щодо визначення розміру складових грошового забезпечення.

Суд зазначає, що на відповідача покладена функція із складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

У спірних правовідносинах таким рішенням Кабінету Міністрів України є Постанова №704.

Отже, позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих саме згідно з Постановою №704, яка, у свою чергу, є керівним документом для відповідача у питанні відсоткових показників додаткових видів грошового забезпечення.

Разом з тим, Постанова №704 не містить імперативної вказівки на обов`язковий відсоток виплати надбавки за особливості проходження служби особовим складом та премії.

Таким чином, у відповідача відсутній обов`язок для оформлення та видачі позивачу нових довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, виходячи з відсоткової надбавки за особливості проходження служби - 87,8%, премії - 135%.

Стосовно використання позивачем у спірних правовідносинах телеграм Міністра оборони України вих. № 248/291 від 14.01.2020 року, вих. № 248/612 від 27.01.2021 року, вих. № 248/1210 від 04.03.2022 року суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 розділу VI Порядку №260 розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.

Згідно п. 2 розділу ХІ Порядку №260 розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Відповідно вищезазначених телеграм Міністра оборони України військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту України було встановлено в розмірі не менше мінімального: з 01 січня відповідного року надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі - 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та премію в залежності від тарифного розряду в мінімальному розмірі від 35% посадового окладу (у розмірах визначених в додатну до наведеної телеграми).

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №730), Міноборони в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. З питань забезпечення організаційних заходів в апараті Міноборони Міністр видає директиви, а з питань реформування та розвитку Збройних Сил, їх бойової і мобілізаційної готовності, оперативної та бойової підготовки, здійснення організаційних заходів та інспектування - спільні з начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил накази і директиви.

Тобто, з метою реалізації наданих повноважень Міністр оборони та очолюване ним міністерство видають накази та директиви.

Натомість, телеграми-розпорядження Міністра оборони України, на які посилається позивач в обґрунтування вимог щодо зазначення конкретних відсотків додаткових видів грошового забезпечення, не є рішеннями Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення. Телеграми Міністра оборони України не можуть вважатись нормативним актом, якими встановлено сталий розмір премії. Такі телеграми є відомчим, внутрішнім документом, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій. Встановлені цими телеграмами премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 р. у справі № 592/5164/16-а.

У даному випадку, Міністром оборони були реалізовані надані йому Порядком №260 повноваження, щодо встановлення мінімального розміру цієї надбавки, про що й було проінформовано відповідних посадових осіб телеграмою.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до правил статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

У зв`язку з перебуванням судді Токмілової Л.М. у відпустці у період з 26.06.2023 року по 21.07.2023 року, суд здійснює розгляд справи після виходу з відпустки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 165, 242-246, 250, 262, 255-258, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Пироговська, 6, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 08402040) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.