Ухвала суду № 113325493, 07.09.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1642/23

Номер провадження 1-кп/711/319/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22021250000000004 від 14.01.2021 відносно:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, не одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого: апеляційним судом Черкаської області від 15.05.2015 за ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Черкаси, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Черкаси, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,уродженця міста Прилуки Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Черкаси, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.255, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України,

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки міста Чигирин Черкаської області, українки, громадянки України, освіта вища, непрацюючої, не заміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_9 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_10 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.255, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженніПридніпровського районногосуду м.Черкасиперебуває нарозгляді обвинувальнийакт здодатками укримінальному провадженні,внесеному доЄРДР за№22021250000000004від 14.01.2021за обвинуваченням ОСОБА_10 увчиненні кримінальнихправопорушень -злочинів,передбачених ч.1ст.255,ч.4ст.28ч.3ст.307,ч.4ст.28ч.3ст.311,ч.4ст.28ч.2ст.317КК України, ОСОБА_11 увчиненні кримінальнихправопорушень -злочинів,передбачених ч.2ст.255,ч.4ст.28ч.3ст.307,ч.4ст.28ч.3ст.311,ч.4ст.28ч.2ст.317,ч.1ст.263КК України, ОСОБА_12 увчиненні кримінальнихправопорушень -злочинів,передбачених ч.2ст.255,ч.4ст.28ч.3ст.307,ч.4ст.28ч.3ст.311,ч.4ст.28ч.2ст.317КК України, ОСОБА_13 увчиненні кримінальнихправопорушень -злочинів,передбачених ч.2ст.255,ч.4ст.28ч.3ст.307КК України, ОСОБА_14 увчиненні кримінальнихправопорушень -злочинів,передбачених ч.2ст.255,ч.5ст.27ч.4ст.28ч.3ст.307КК Українита ОСОБА_15 у вчиненнікримінальних правопорушеньзлочинів,передбачених ч.2ст.255,ч.5ст.27ч.4ст.28ч.3ст.307КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивує тим, що фактичні обставини злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , зазначені в обвинувальному акті. Дії обвинуваченого ОСОБА_12 кваліфіковано за ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України. Причетність обвинуваченого ОСОБА_12 до вчинення інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами та іншими матеріалами в їх сукупності, зокрема протоколами обшуків та оглядів, показаннями свідків, протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, висновками експертиз, іншими матеріалами кримінального провадження. Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18.07.2023 року щодо ОСОБА_12 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.09.2023 включно без можливості внесення застави. Відповідно до ухваленого судом порядку дослідження доказів на даний час досліджуються письмові докази у кримінальному провадженні, а також відеозаписи, які є додатками до деяких таких доказів. Завершити дослідження таких доказів з огляду на їх кількість до спливу строку дії запобіжного заходу неможливо. Лише після дослідження всіх письмових доказів та аудіо-, відеозаписів будуть допитуватись свідки у кримінальному провадженні.

Метою продовження запобіжного заходу до ОСОБА_12 є запобігання спробам з його боку перешкоджати кримінальному провадженню шляхом переховування від суду, незаконного впливу на свідків у провадженні, продовження злочинної діяльності та вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема у сфері незаконного обігу психотропних речовин. Підставою для продовження запобіжного заходу до ОСОБА_12 є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити вищезазначені дії. Вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_12 просить суд оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, тяжкість злочину та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, дані про його особу, вік та стан здоров`я, відсутність достатньо міцних соціальних зв`язків, наявність судимості. Вважає, що у обвинуваченого ОСОБА_12 відсутня сукупність міцних соціальних зв`язків, тобто тих факторів, які б гарантували його належну процесуальну поведінку та відсутність у останнього намірів змінити місце проживання, адже він не має дітей чи утриманців в розумінні закону, неодружений, відсутні відомості щодо наявності у нього постійного законного джерела доходів. ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, вчинених у складі злочинної організації, що свідчить про їх підвищену суспільну небезпеку. Вказані обставини, у сукупності з тяжкістю можливого покарання, свідчать про наявність ризику переховування ОСОБА_12 від суду. Залишається досить високим ризик протиправного впливу обвинуваченим на свідків, зокрема тих, які надали органу досудового розслідування інформацію щодо організації та утримання учасниками злочинної організації місця для незаконного виготовлення психотропних речовин з метою їх подальшого збуту, свідків, які надали покази щодо функціонування інтернет-ресурсів, через які відбувався збут заборонених до обігу речовин, інших свідків у кримінальному провадженні. Зважаючи на неоднозначну позицію обвинуваченого, щодо часткового визнання вини, але при цьому надання показів про непричетність до вчинення інкримінованих злочинів, ризик впливу на свідків є досить реальним, оскільки, перебуваючи на волі, ОСОБА_12 матиме можливість спілкування зі свідками (прямо, опосередковано, за допомогою телефонного чи інтернет зв`язку) задля спонукання надання ними неправдивих показів під час судового розгляду. Вказане дає підстави обґрунтовано вважати про наявність реальної можливості впливу обвинуваченим на свідків з метою зміни, спотворення чи відмови від раніше наданих ними показів за умови перебування його на волі. Відповідно до обставин кримінального провадження та зібраних доказів ОСОБА_12 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та невідворотність, тяжкість та реальність покарання, протягом тривалого часу вчиняв злочини, пов`язані з незаконним обігом психотропних речовин, що вказує на те, що така його діяльність носила систематичний, тривалий та цілеспрямований характер. Встановлені досудовим розслідуванням обставини, в тому числі, вилучені під час обшуків психотропні речовини в особливо великих розмірах, вказують на те, що така незаконна діяльність була джерелом його постійного доходу. Отже, враховуючи відсутність в обвинуваченого місця роботи та законного джерела доходу, вважаю, що він, перебуваючи на волі та маючи відповідні знання і навики, може продовжити свою незаконну діяльність, що вказує на ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Вище перелічені ризики повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження і саме запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_12 забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов`язків і надасть можливість досягти завдань, передбачених ст.2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Більш м`які запобіжні заходи можуть призвести до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від суду та вчиняти дії щодо незаконного впливу на свідків. Характер вчинених злочинних дій свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі, норм закону. Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими, вони не відпали та не змінилися та виправдовують даний запобіжний захід. В свою чергу, інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Водночас, наявність в обвинуваченого батьків не здатне забезпечити відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та гарантувати виконання ним процесуальних обов`язків. Зважаючи на те, що обвинуваченому інкриміновано вчинення особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин, що створює загрозу для населення та становить підвищену суспільну небезпеку, тримання під вартою ОСОБА_12 повністю виправдовується інтересами суспільства, які в даному випадку переважають інтереси обвинуваченого щодо забезпечення поваги до особистої свободи. Відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. На підставі викладеного просить суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів без можливості внесення застави.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання прокурора. При вирішенні клопотання, щодо продовження відносно ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, просив суд врахувати, що той факт, що його підзахисний ОСОБА_12 має міцні соціальні зв`язки, оскільки він постійно спілкується з батьками, має постійне місце проживання, а тому вважає, що є підстави для зміни відносно останнього запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час.

Обвинувачений ОСОБА_12 підтримав думку захисника та просив застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Інші учасники при вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_12 просили відмовити в його задоволенні.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими соціальними цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому, відповідно до ч.5 даної статті цього Кодексу, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.02.2023 року по даному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_12 продовжного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.04.2023 року без можливості внесення застави.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05.04.2023 року обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави продовжено до 03.06.2023.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 26.05.2023 року обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави продовжено до 24.07.2023 включно, без можливості внесення застави.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18.07.2023 року обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави продовжено до 15.09.2023 включно, без можливості внесення застави.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Згідно п.1 ч.1ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Судом встановлено,що органомдосудового розслідування ОСОБА_12 обвинувачується увчиненні особливотяжких злочинів. Суд вважає, що на даній стадії судового розгляду за обставин викладених в обвинувальному акті та клопотанні про продовження запобіжного заходу прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_12 до вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений міг вчинити дані злочини.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

В судовому засіданні встановлено, що на даний час існують, ризики передбачені ст.177 КПК України, оскільки з урахуванням в сукупності обставин відповідно до ст.178 КПК України: ОСОБА_12 не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не має місця роботи чи місця навчання на території України, що дає підстави вважати, що дана особа не має стійких соціальних зв`язків, що не спростовано в судовому засіданні; враховуючи те,що начастині територіїУкраїни ведутьсяактивні бойовідії,отже вразі переховуванняособи відоргану досудовогорозслідування цезначно ускладнитьрозшук підозрюваного, у зв`язку з чим у сукупності з суворістю можливого покарання дає підстави дійти висновку про наявність ризику ухилення від суду.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_12 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

За таких обставин, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, щоб схилити їх до дачі завідомо неправдивих показань; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші злочини чи продовжити злочини, у яких обвинувачується, про наявність яких, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів, а тому у суду є всі підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_12 може вчинити нові кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та переховуватися від суду, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст.197 КПК України, а саме на 60 днів, тобто до 04.11.2023 включно.

Крім того, з огляду на викладене та приймаючи до уваги обставини встановлені в судовому засіданні, у відповідності до положень ч.3 ст. 183 КПК України- суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до п.4, 5 ч.4 ст.183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу,має правоне визначитирозмір заставиу кримінальномупровадженні: щодо злочину, передбаченогостаттями 255-255-3Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

В п.3 ч.5 ст.182 КПК України закріплені межі розміру застави залежно від ступеня тяжкості вчиненого особою злочину, зокрема розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи ч.4 ст.183 КПК України та з огляду на практику Європейського суду з прав людини суд вважає, що визначаючи розмір застави, це по-перше, є звільнення держави від тягаря витрат на утримання обвинувачених у слідчих ізоляторах, їх лікування, перевезення та інші витрати. По-друге, розвантаження переповнених слідчих ізоляторів. По-третє, запобіжний захід - застава - має позитивні економічні критерії, оскільки гроші, які надходять на відповідні розрахункові рахунки, вливаються в загальну грошову масу і починають приносити дохід державі, а в разі порушення процесуальної поведінки - вся внесена сума залишається в державі.

Адже можливість внести заставу і виконувати обов`язки, які будуть визначені судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, більш позитивно сприймаються, ніж перебування у місцях попереднього ув`язнення.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в цілому та її 3 пункту вбачається, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musucv.Moldova від 06.11.2007, заява №42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07).

З огляду на наведене, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Отже, положення кримінального процесуального закону та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: 1) обставини кримінального правопорушення; 2) особливий характер справи; 3) майновий стан підозрюваного; 4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; 5) масштаб його фінансових операцій; 6) даних про особу підозрюваного; 7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; 8) «професійне середовище» підозрюваного; 9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання; 10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги обставини встановлені в судовому засіданні, враховуючи позицію сторони захисту, щодо доцільності застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту, суд з метою недопущення порушення прав обвинуваченого ОСОБА_12 пов`язаного з довготривалим утриманням під вартою, без альтернативної зміни запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого необхідно визначити розмір застави на вимогу положень ч.3 ст.183 КПК України.

Суд, визначаючи розмір застави ОСОБА_12 врахував вказані норми закону, які дають підстави для обрання застави в розмірі в межах норм п.3 ч.5 ст.182 КПК України, а також врахував наявність встановлених ризиків, даних про особу обвинуваченого, який не одружений раніше не судимий, має постійне місце проживання, тому суд вважає необхідним визначити заставу у розмірі 115 (сто п`ятнадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає308660 грн. 00 коп., що узгоджується з вимогами зазначених положень КПК України, якими передбачено обов`язок суду визначити розмір застави достатньої для виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, що також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178, 182, 183, 194, 331, 369-372, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04.11.2023 включно.

Визначити ОСОБА_12 розмір застави у 115 (сто п`ятнадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає308660 грн. 00 коп., яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави, яка може бути внесена у будь-який момент, покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

2) не відлучатися з місця проживання (тимчасового перебування), про яке негайно повідомити прокурора або суд, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування зі свідками по справі.

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити, що у разі не виконання даних обов`язків, згідно з ч.8 ст.182 КПК України, заставодавцем, а також якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 діб з часу її проголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий: ОСОБА_1