Ухвала суду № 113318434, 07.09.2023, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4789/23

Провадження № 1-кс/629/1144/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12023221110000539 від 11.06.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Єнакієво Донецької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого як внутрішньо-переміщена особа з 29.03.2022 (довідка №6341-7000878708 від 29.03.2022) за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого (зі слів двічі), остання судимість:

- 21.02.2018 Олександрівським районним судом Донецької області за ст.185 ч.3,122 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, 10.09.2021 звільненого за відбуттям строку покарання,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.4 КК України, -

встановив:

Слідчий СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 07.09.2023 звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим прокурором Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.4 КК України.

Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий вказує, що в невстановлені в ході досудового розслідування дату і час, але не пізніше 00-20 год. 11.06.2023 ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибув до смт.Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, взявши із собою сокиру та фомку.

11.06.2023, близько 00-20 год., ОСОБА_4 , прийшов до магазину Аврора 488, за адресою: АДРЕСА_3 , де, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, достовірно знаючи про те, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан на всій території Україні та у подальшому продовжено його дію, застосовуючи фізичну силу та використовуючи фомку, яку приніс із собою, віджав замикаючий механізм замка дверей від лутки, проник до приміщення вказаного магазину, звідки викрав металевий сейф, в якому знаходились грошові кошти на загальну суму 6755,77 грн. та бейдж на ім`я « ОСОБА_8 » з номером НОМЕР_1 . З місця злочину зник, викраденим розпорядився, спричинивши ТОВ «Вигідна покупка» майнову шкоду на загальну суму 6755,55 грн.

Крім того,в невстановленів ходідосудового розслідуваннядату ічас,але непізніше 02-30год.11.06.2023 ОСОБА_4 прийшов домагазину ФОП« ОСОБА_9 »,на мікрорайонів смт.КраснопавлівкаЛозівського районуХарківської області,де,реалізуючи свійзлочинний умисел,направлений натаємне викраденнячужого майна повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, достовірно знаючи про те, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан на всій території Україні та у подальшому продовжено його дію, застосовуючи фізичну силу та, використовуючи фомку, яку приніс з собою, віджав замикаючий механізм металопластикового вікна, проник через вказане вікно до приміщення магазину, звідки викрав грошові кошти в сумі 6000 грн. та банківську картку банку «А-банк» № НОМЕР_2 . З місця злочину зник, викраденим розпорядилися, спричинивши ФОП « ОСОБА_9 » майнову шкоду на загальну суму 6000 грн.

Крім того, в невстановлені в ході досудового розслідування дату і час, але не пізніше 02-47 год. 11.06.2023 ОСОБА_4 прийшов до магазину ФОП « ОСОБА_10 », на мікрорайоні в смт.Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, де, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, достовірно знаючи про те, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан на всій території Україні та у подальшому продовжено його дію, застосовуючи фізичну силу та використовуючи фомку, яку приніс із собою, віджав замикаючий механізм замка дверей від лутки, проник до приміщення вказаного магазину, звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 600 грн. З місця злочину зник, викраденим розпорядилися, спричинивши ФОП « ОСОБА_10 » майнову шкоду на загальну суму 600 грн.

Дані кримінальні правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за загальним №12023221110000539 від 11.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст.185 ч.4 КК України.

07.09.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.185 ч.4 КК України.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, у п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності, належності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього запобіжного заходу.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, приходжу до висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.

Слідчий суддя вважає, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бєкчиєв проти Молдови; Мангурас проти Іспанії).

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно якої тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Окрім цього, для запобігання вищевказаним ризикам, необхідно враховувати суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Вивчивши матеріалисправи,допитавши підозрюваного ОСОБА_4 який своювину увчиненні кримінальнихправопорушень невизнав,заявив пронепричетність довчинених злочинів,просив обратидомашній арештта необирати запропонованийпрокурором запобіжнийзахід,мотивуючи наявністюдружини,малолітньої дитинина утриманні,наявністю рядузахворювань, надавши відповідні довідки, що буде з`являтися до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, захисника ОСОБА_5 , яка заперечувала проти застосування до її підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запропонованого слідчим та прокурором та просила обрати інший альтернативний запобіжний захід цілодобовий домашній арешт, прокурора ОСОБА_3 , який наполягав на задоволенні клопотання слідчого та обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній раніше судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, має не зняті та не погашені в установленому Законом порядку судимості, вчинив кримінальні правопорушення повторно, в умовах воєнного стану,за якізаконом передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок від5до 8років,встановлення існуванняризиків,передбачених п.1,2,3,4,5ст.177КПК України:вірогідність переховуваннявід органівдосудового слідствата суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення; та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, вчинення злочинів повторно в період дії воєнного стану в країні, вважаю, що застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі у вигляді цілодобового домашнього арешту, є недоцільним і буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи вимоги ст.182 ч.4,5 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий суддя не ігнорує ті аргументи, які наводяться підозрюваним та його захисником, в тому числі наявність тісних соціальних зв`язків, неповнолітньої дитини та ряду захворювань, проте в даному конкретному випадку приходжу до переконання, що вказані обставини і наведені аргументи не переважають вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенню перешкоджання цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконанні процесуальних рішень у справі, при цьому ці обставини були наявні і при вчиненні інкримінованих підозрюваному злочинів та не стали перешкодою для їх вчинення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Керуючись ст.177,182,183,194,369-372,395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 ,задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12023221110000539 від 11.06.2023, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою визначити до шістдесяти днів, до 05.11.2023.

Визначити суму застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 402600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні клопотань підозрюваного та захисника про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відмовити.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному та захиснику.

Копію даної ухвали негайно направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання, слідчому та прокурору, для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_11