Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
№ 610/202/23
№ 2-о/610/13/2023
05 вересня 2023 року
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючий: Стригуненко В.М.
за участю
секретаря: Виноградської О.В.,
розглянувши в місті Балаклія Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,
в с т а н о в и в:
28.06.2023 ОСОБА_1 подала до суду заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без реєстрації шлюбу, більше п`яти років в АДРЕСА_1 , до часу настання його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В її обґрунтування вказує, що з 15.07.1982 по 19.04.2005 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 та проживали разом в житловому будинку в с. Чепіль Ізюмського (кол. Балаклійського) району Харківської області, який вони придбали перебуваючи в шлюбі. Після розірвання шлюбу заявник і ОСОБА_2 постійно підтримували дружні стосунки. У 2009 році заявник придбала житловий будинок по АДРЕСА_1 . Після отриманої на виробництві травми ОСОБА_2 не міг повноцінно за собою доглядати, а тому переїхав жити в будинок до заявника та проживав разом з нею весь час, при цьому залишався зареєстрованим за іншою адресою в АДРЕСА_2 . Весь час сумісного проживання вони вели спільний бюджет, домашнє господарство, придбали продукти харчування, несли витрати з утримання будинку. Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 заявник поховала його, влаштувала поминальний обід, встановила надгробний пам`ятник. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 заповіту не складав. При цьому після його смерті залишилося спадкове майно - земельна ділянка на території Чепільської сільської ради. Оскільки інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає, заявник звернулася за консультацією до нотаріуса, який надав їй усне роз`яснення, згідно з яким заявнику для оформлення спадщини в порядку спадкування як спадкоємця четвертої черги, їй необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим ОСОБА_2 . Відтак, встановлення факту проживання однією сім`єю їй необхідно для оформлення спадщини. Іншим шляхом встановити даний факт немає можливості.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 27.07.2023 замінено первісну заінтересовану особу Територіальну громаду в особі Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області належною заінтересованою особою - Балаклійською міською військовою адміністрацією Ізюмського району Харківської області (а.с. 28-29).
Заявник та заінтересована особа просили розглянути справу за їхньої відсутності.
Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.
Особа заявника засвідчується: паспортом громадянина України на ім 'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 4).
У відповідності до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 15.07.1982 укладено шлюб (а.с. 7), який в подальшому було розірвано 19.04.2005 (а.с. 8).
Із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 9).
Згідно з Державним актом серії НОМЕР_3 на праві приватної власності ОСОБА_2 належить земельна ділянка, площею 5,19 га, розташована на території Чепільської сільської ради (а.с.10).
Із наказу від 18.02.1981 № 14 а вбачається, що внаслідок отриманої травми на виробництві ОСОБА_2 визнано інвалідом ІІІ групи (а.с. 11).
Згідно з довідкою Балаклійської міжрайонної ЛТЕК Харківської області від 31.01.1992 у зв`язку із встановленням ступені втрати професійної працеспроможності на 25% ОСОБА_2 було визнано інвалідом ІІ групи безстроково (а.с. 12).
З довідки Балаклійської міської ради Харківської області від 27.06.2023 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 29.12.2022 був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Відповідно до довідки Чепільського старостинського округу Балаклійської міської ради Харківської області від 27.06.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом останніх п`яти років проживали разом в одному домоволодінні за місцем реєстрації ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкоємцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином правове значення має лише 5-річний період до часу відкриття спадщини.
Згідно до роз`яснень, що містяться у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкоємцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного Кодексу про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`єю є особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Для визнання осіб сім`єю необхідна одночасна наявність всіх цих ознак.
Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п`ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») вказано, що обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).
Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.
Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, здійснення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 686/15993/21, від 09 листопада 2022 року у справі № 753/10315/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і в чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17).
Суд, даючи оцінку вищезазначеним доказам вважає, що дані докази не підтверджують ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, тобто проживання протягом останніх п`яти років ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки. Надана заявником довідка виконавчого комітету носить узагальнений характер, стосується здебільшого констатації факту сумісного проживання сторін та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю, є очевидно недостатнім доказом, за відсутності сукупності інших доказів.
Таким чином, надані суду докази є недостатніми для задоволення заяви, що є підставою для відмови в її задоволенні за недоведеністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 265, 293, 315, 319 ЦПК України,
у х в а л и в:
Повністю відмовити в задоволенні заяви.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_4 .
Заінтересована особа: Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження: 64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Жовтнева, 18, код ЄДРПОУ 44663704.
Головуючий В.М. Стригуненко
Судове рішення № 113318266, Балаклійський районний суд Харківської області було прийнято 05.09.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 610/202/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: