Ухвала суду № 113314266, 08.09.2023, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15757/23

Провадження № 2/522/6112/23

У Х В А Л А

про забезпечення позову

08 вересня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головоючого-судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судових засідань Кріцької Д.Є.,

розглянувши заявупро забезпеченняпозову уцивільні справіза позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дінеро", треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дінеро", треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Оскаржується виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 18735, вчинений 16 липня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», заборгованості за кредитним договором № А02392199 від 14.09.2019 року у розмірі 6 155,00 гривень.

На даний час, у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. на примусовому виконанні перебуває вищевказаний виконавчий напис нотаріуса у виконавчому провадженні № 66832524.

Крім того, до суду надійшла заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчомупровадженні АСВП№ 66832524, яке перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. на підставі виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за № 18735 та вчиненого 16 липня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», заборгованості за кредитним договором № А02392199 від 14.09.2019 року у розмірі 6 155,00 гривень.

Відповідно до ст.149ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Виходячи із ч.2 ст.149ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч.1 ст.153ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до п.п. 4, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним.

Зокрема, ЄСПЛ зазначав: «Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним» (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для ефективного доступу, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до п.2 ч.1ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупиненнясудом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно п.6 ч.1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується у судовому порядку.

Між тим, ураховуючи системний аналіз змісту даних статей, суд вважає, що належним заходом забезпечення позову буде саме зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, який, на думку суду, є співмірним із заявленими позовними вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, має тимчасовий характер і діє до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, та буде достатнім для забезпечення позову.

Ураховуючи вищенаведене, з огляду на те, що предметом оспорення є саме виконавчий напис, заяву слід задовольнити та зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дінеро", треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

В порядку забезпечення позову зупинити стягнення на підставі виконавчого документа у виконавчомупровадженні АСВП№ 66832524, яке перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. на підставі виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за № 18735 та вчиненого 16 липня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», заборгованості за кредитним договором № А02392199 від 14.09.2019 року у розмірі 6 155,00 гривень.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію цієї ухвали направити приватному виконавцю для виконання, приватному нотаріусу, заявнику та стягувачу - для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Р.Д. Абухін

08.09.2023