Рішення № 113312350, 23.08.2023, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/3550/23

Провадження №2/751/939/23

Рішення

Іменем України

23 серпня 2023 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.

при секретарі Курач В. С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні, стягнення компенсації та визнання права власності,

встановив:

09.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського районного суду міста Чернігова з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить припинити право власності ОСОБА_3 на 5/54 частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , стягнути з нього на користь ОСОБА_3 , 23663,00 грн. в рахунок компенсації вартості 5/54 частини будинку та визнати за ним право власності на 5/54 частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , cудові витрати покласти на рахунок позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у спільній частковій власності позивача та відповідачів, частка позивача становить 35/108, відповідачів: ОСОБА_2 7/12 частин; ОСОБА_3 5/54 частин. Зазначає, що з одним із співвласників будинку, а саме відповідачем по справі ОСОБА_2 , вони дійшли згоди про можливість визнання належної відповідачу ОСОБА_3 5/54 частки будинку саме за позивачем. В обґрунтування підстав для припинення права власності на належну ОСОБА_3 5/54 частки в спірному будинку, позивач посилається на незначимість відповідної частки та не досягнення з відповідачем угоди про сплату грошової компенсації вартості її частки. Крім того, зазначає, що у разі припинення за відповідачем ОСОБА_3 її права на частку в спільному майні буде відсутня будь яка шкода.

В обґрунтування вимог посилається на ст.ст. 319, 358, 365 ЦК України.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23.06.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Зобов`язано позивача внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернігівській області в рахунок компенсації вартості 5/54 частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти в сумі 23663,00 грн.

19.07.2023 року відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надіслали на адресу суду заяву про визнання позовних вимог та не заперечують щодо ухвалення рішення про задоволення позову.

16.08.2023 року позивач надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі на підставі наявних у справі доказів.

16.08.2023 року від відповідача ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява в якій просить, увільнити позивача від обов`язку щодо внесення на депозитний рахунок 23663,00 грн. в рахунок компенсації їй вартості 5/54 частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки позивач передав вище вказані кошти добровільно в поза судовому порядку, з правовими наслідками подання вказаної заяви обізнана.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ч. 1 ст. 9 Конституції України).

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Трудового колективу Чернігівського обласного БТІ» №993 від 11.11.2021 року право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано: ОСОБА_1 - ідеальна частка 35/108; ОСОБА_2 - ідеальна частка 7/12; ОСОБА_3 - ідеальна частка 5/54. (а.с.3)

Згідно Технічного паспорту загальна площа будинку за адресою: АДРЕСА_1 , становить 163,2 кв.м, житлова площа - 102,0 кв.м, житловий будинок літ.А-1 з надвірними будівлями та спорудами. (а.с.4-12)

Як вбачається з довідок Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради №09-05/2526 та №09-05/2525 від 20.06.2021 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 в реєстрі територіальної громади м.Чернігова, не значиться. (а.с.49,50)

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.01.2011 року та витягу про державну реєстрацію прав відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем зареєстровано право власності на 35/108 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 163,2 кв. м. (а.с.9,10)

Згідно звіту про оцінку майна від 22.12.2022 року оціночна вартість 5/54 частин житлового будинку загальною площею 81,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , складає 23663 грн. 00 коп. (а.с.14-19)

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до положення статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до положень ст. ст. 317, 319ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.358ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до статті 365ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Право власності співвласника на частку у спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. При вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників ця обставина є визначальною.

Таким чином, для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

В силу положень ч. 2 ст.365ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Із заяви ОСОБА_3 від 16.08.2023 року вбачається, що 21.07.2023 року позивач ОСОБА_1 в рахунок компенсації вартості 5/54 частини спірного будинку в поза судовому порядку добровільно передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 23663,00 грн., які ухвалою суду від 23.06.2023 року було зобов`язано ОСОБА_1 внести на рахунок ТУ ДСА України в Чернігівській області. (а.с.61)

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи із зазначених правових норм, що регулюють дані спірні правовідносини, враховуючи, що відповідачі визнали позов, припинення права власності на 5/54 частин будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_3 , а також враховуючи відшкодування позивачем вартості цієї частки поза судовим порядком, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині припинення права власності відповідача та визнання права власності на спірну частину будинку за позивачем.

Оскільки вартість спірної частини будинку відшкодована відповідачу поза судовим порядком, то провадження у справі в частині вимоги про стягнення компенсації її вартості підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Вимог про відшкодування з відповідача судових витрат, понесених при зверненні до суду, позивачем не заявлено, у зв`язку з чим, керуючись ст.13 ЦПК України, яка визначає принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд не стягує з відповідача судові витрати на його користь.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 206, 223, 247, 255, 280 - 282, 354 ЦПК України, ст.ст. 358, 365 ЦК України, суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні, стягнення компенсації та визнання права власності задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП невідомий), на 5/54 частин будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 5/54 частин будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Закрити провадження у справі в частині заявленої вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсації вартості частини будинку.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлений 23.08.2023 року.

Суддя О. Г. Деркач