Ухвала суду № 113308523, 07.09.2023, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17590/23

Провадження по справі № 1-кс/1522/5745/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

07 вересня 2023 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши усудовому засіданніслідчого СВВП №5ОРУП №1ГУНП вОдеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Одеса, громадянка України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за №12023163510000699 від 05.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_6 ,

підозрюваної ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2023 року у денний час, близько о 15 годині 15 хвилин, ОСОБА_4 знаходилась у торгівельному залі магазину «Єва №4003», що розташований за адресою місто Одеса, проспект Гагаріна, 16/1, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» (ЄДРПОУ 32007740) здійснює діяльність з продажу належного йому майна.

ОСОБА_4 достовірно знаючи, що на території України впроваджено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023 № 451/2023 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, та Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), Указом Президента України №757 від 07.11.2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 8419-ІХ, указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 затвердженим Законом України №3057-ІХ від 02.05.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб, тобто до 15 листопада 2023 року та відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-ІХ від 03.03.2022 та перебуваючи у вищезазначеному магазині у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном з корисливих мотивів.

Підійшовши до стелажів з жіночими парфумами, оглянувши їх у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне заволодіння вказаним майном, з метою особистого незаконного збагачення та предметом свого злочинного посягання, визначила один флакон жіночих парфумів торгової марки «Сacharel Amor Amor».

Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, впевнившись що її дії залишаються непомітними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , в подальшому взяла вище вказані парфуми, зняла з них антикрадіжний датчик та поклала до своєї сумочки, яка була при ній, після чого направилась до стелажу, де знаходяться лаки для нігтів, взяла два флакончики та пішла до касової зони, де розрахувалася лише за лаки.

Надалі, ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим майном зникла, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши ТОВ «РУШ» магазин «Єва №4003» (ЄДРПОУ 32007740) матеріальний збиток на вказану суму.

06.09.2023 року ОСОБА_4 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Підозрювана ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за найтяжчий з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років.

Підозра ОСОБА_4 в інкримінованому їй злочині підтверджується комплексом зібраних під час досудового розслідування та долучених до клопотання слідчого доказів (перелік відповідно до клопотання слідчого).

У зв`язку з вищевикладеним орган досудового розслідування звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив суд його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний зможе переховуватися від органів досудового розслідування і суду.

Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник в судовому засіданні залишити вирішення клопотання слідчого на розсуд суду.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши прокурора, захисника, допитавши підозрювану, приходжу до висновку, що клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду.

З огляду на ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:

- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;

- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;

- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;

- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

У теперішній час, пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними по кримінальному провадженні та наданими разом з клопотанням доказами, а саме: протоколом прийняття віж 05.09.2023 року, поясненнями представника потерпілого від 05.09.2023 року, постановами про визнання речових доказів від 05.09.2023 року.

Наведені докази у сукупності з іншими документами, що були додані до клопотання формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_4 до злочину, у вчиненні якого вона підозрюється органом досудового розслідування.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 злочину за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Отже, слідчий суддя констатує, що матеріали клопотання дозволяють дійти висновку про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. Це є підставою для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрювана ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років.

Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінуються ОСОБА_4 у сукупності із обґрунтованістю повідомленої їй підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Можливість призначення підозрюваній ОСОБА_4 у разі визнання її винною, покарання у виді позбавлення волі, свідчить про наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування і суду.

З`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).

З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною тяжкого кримінального правопорушення, існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є необхідним і що саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання здатен запобігти існуючим ризикам.

Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, вік підозрюваної, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання здатен у повній мірі забезпечити можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування та забезпечити досягнення мети кримінального провадження.

Водночас, особисте зобов`язання є найменш обтяжливим запобіжним заходом із передбачених законом, а тому слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання належить задовольнити.

Щодо обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваноу у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст.196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

У клопотанні порушується питання про покладення таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, судді та суду;

2) не відлучатись за межі Одеської області, де вона фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місце роботи;

4) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні, з метою уникнення впливу на зазначених осіб з приводу зміни свідчень.

З огляду на тяжкість, характер інкримінованого кримінального правопорушення, існуючого ризику, слідчий суддя вважає обґрунтованими вимоги слідчого про покладення на ОСОБА_4 саме таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.

Підозра про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, було повідомлено підозрюваній 06.09.2023 року, то досудове розслідування має бути закінченим до 06.11.2023 року, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 179, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком до 2 місяців в межах строку досудового розслідування, до 04.11.2023 року включно, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, судді та суду;

2) не відлучатись за межі Одеської області, де вона фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місце роботи;

4) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні, з метою уникнення впливу на зазначених осіб з приводу зміни свідчень

Строк дії ухвали про застосування обов`язків обчислюється з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 07.09.2023 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваної підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Зобов`язати слідчого повідомити підозрюваній письмово під розпис про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до підозрюваного може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 07.09.2023 року о 16:00 годині в залі суду №131.

Слідчий суддя: ОСОБА_7

07.09.2023