Рішення № 11330399, 20.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.10                                                                                 Справа № 6/274.

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Техномир», м. Кременчук

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм Груп-Луганськ», м. Луганськ

про стягнення 23 935 грн. 09 коп.

          Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача –Бережний І.О., дов. від 12.07.10;

від відповідача –не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 23 935 грн. 09 коп., в тому числі: заборгованість –19 757 грн. 35 коп., інфляційні нарахування –3279 грн. 73 коп., 3% річних –898 грон. 01 коп.

Відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву від 13.09.10, за яким проти позову заперечує та зокрема зазначає, що 17.08.09 щодо нього порушено провадження у справі про банкрутство № 22/44б. Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр»від 26.09.09 за № 177.

23.03.10 господарським судом Луганської області було затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство боржника. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання або не заявлені взагалі –не розглядаються і вважаються погашеними. Оскільки позивачем не було подано до суду заяви з кредиторськими вимогами до боржника, його вимоги вважаються погашеними.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

29.08.08 між ТОВ «Фірма «Техномир»(позивач) та ТОВ «Арм Груп-Луганськ»(відповідач) було укладено договір поставки № КР-81. За умовами вказаного договору «Постачальник»- позивач у справі, зобов’язується постачати, а «Покупець»– відповідач у справі, приймати та оплачувати на умовах цього договору товар, в асортиментні, кількості і за ціною згідно специфікацій до договору.

На виконання умов договору, позивач за період з 19.11.08 по 26.12.08 поставив відповідачу товар на загальну суму 38 491 грн. 68 коп., який останній в повному обсязі не оплатив, у зв’язку з чим залишилась заборгованість у сумі 19 757 грн. 57 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Також позивачем до стягнення заявлені інфляційні нарахування у сумі 3279 грн. 73 коп., 3% річних у сумі 898 грн. 01 коп.

Відповідач проти позову заперечує.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, між сторонами у справі 29.08.08 укладено договір поставки товару № КР-81, за умовами якого позивач зобов’язався поставити товар, а відповідач прийняти та оплатити його на умовах договору.

Згідно п.3.4 договору оплата товару, що постачається у відповідності з цим договором, здійснюється відповідачем на підставі видаткових накладних на товар протягом 10 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно по п. 3.5 договору моментом поставки вважається момент підписання представником відповідача видаткової накладної.

Як вбачається із матеріалів справи та вказано у позовні заяві, позивач, на виконання умов договору за період з 19.11.08 по 26.12.08 здійснював поставку відповідачу відповідного товару згідно відповідних накладних на загальну суму 38491 грн. 68 коп. В той же час, за розрахунком позивача, відповідач, частково оплатив поставлений товар, у зв’язку з чим залишилась заборгованість у сумі 19757 грн. 35 коп.

Окрім цього слід визначити, що ухвалою від 17.08.09 господарським судом Луганської області за заявою кредитора -ТОВ "Кепіталторгмаш", порушено провадження у справі №22/44б про банкрутство боржника –ТОВ «АРМ Груп-Луганськ».

В газеті ”Урядовий кур'єр” № 177 від 26.09.09 ініціюючим кредитором опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, встановлений ст. 14 Закону про банкрутство 30-денний строк на подання заяв конкурсних кредиторів із грошовими вимогами до боржника. Вказаний строк сплинув 26.10.09.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори, за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно ст. 1 Закону конкурсні кредитори, це кредитори по вимогам до боржника, які виникли до порушення провадження по справі про банкрутство і вимоги що не забезпечені заставою.

Відповідно до ч.15 ст. 11 Закону, після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі, всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов’язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно ст. 14 Закону.

Із викладеного вище слідує, що позивач є саме конкурсним кредитором.

Ухвалою від 23.03.10 судом затверджено реєстр грошових вимог кредиторів, до якого вимоги позивача включені не були.

Разом з цим, в ухвалі суд зазначив, що вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Наслідки щодо грошових вимог незаявлених у процесі справи про банкрутство боржника, визначені в п.5 ст. 31 Закону –вимоги, що заявлені після закінчення строку, встановлено для їх подання або не заявлені взагалі –не розглядаються і вважаються погашеними.

З огляду на викладене у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Разом з цим, відповідно до положень КМУ «Про державне мито»слід повернути позивачу з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 378 від 16.08.10 державне мито в сумі 0 грн. 65 коп.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 ГПК України суд , -

в и р і ш и в:

1.          У задоволенні позову відмовити.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Техномир», м. Кременчук, вул. Київська, б. 76, код 35869212 з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 378 від 16.08.10 державне мито в сумі 0 грн. 65 коп.

Підставою для повернення є дане рішення скріплене печаткою господарського суду Луганської області.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення - 21.09.2010.

Суддя Т.А.Василенко