Рішення № 113303701, 06.09.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10849/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо невиплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік в кількості 30 (тридцяти) діб, та додаткової оплачуваної відпустки в кількості 15 (п`ятнадцяти) діб за 2021 рік. Всього 45 (сорок п`ять) діб;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо невиплати грошової компенсації за 15 (п`ятнадцяти) діб, а саме за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки в кількості 15 (п`ятнадцяти) діб за 2022 рік;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної і додаткової відпустки за 2021 рік, а саме за невикористані дні щорічної основної відпустки в кількості 30 (тридцяти) діб та додаткової оплачуваної відпустки в кількості 15(п`ятнадцяти) діб, всього 45(сорок п`ять) діб за 2021 рік, а також за 15 (п`ятнадцяти) діб невикористаної в 2022 році додаткової оплачуваної відпустки;

витрати на сплату судового збору покласти на ГУНП в Херсонській області.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 31 серпня 2022 згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" була звільнена за власним бажанням. Наказ начальника ГУНП в Херсонській області № 758 о/с від 31.08.2022 з вислугою років на день звільнення 22 роки 00 місяців 03 діб. Однак, в день звільнення з лав Національної поліції України відповідач не провів розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки в кількості 30 (тридцяти) діб та додаткової оплачуваної відпустки в кількості 15(п`ятнадцяти) діб за 2021 рік, а також додаткової оплачуваної відпустки в кількості 15 (п`ятнадцяти)діб за 2022 рік. Відтак, позивач за захистом своїх прав звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою від 16.05.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

29.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечує. Відповідно до статті 92 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VІІІ) поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки. Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розмір грошового забезпечення на 30 календарних днів. Загальна кількість невикористаної основної відпустки позивачки за 2022 рік складає 20 діб, виходячи з розрахунку=30 (тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки):12 (календарних місяців) х 8 (повних місяців служби у 2022 році січень-серпень) = 20 доби основної відпустки. Загальна кількість невикористаної додаткової відпустки за 2022 рік становить 10 діб, виходячи з розрахунку = 15 (тривалість додаткової оплачуваної відпустки):12 (календарних місяців)х 8 (повних місяців служби у 2022 році). Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У наказі про звільнення ОСОБА_1 кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку зазначено 30 діб, за які ГУНП позивачці нараховано та виплачено кошти в повному обсязі. Наказ про звільнення ОСОБА_1 не оскаржувався. Таким чином, у 2022 році позивачці виплачено грошову компенсацію за основну та додаткову оплачувану відпустку в повному обсязі.

У 2021 році у позивачки 9 повних місяців служби (квітень-грудень). Таким чином, загальна кількість діб невикористаної відпустки ОСОБА_1 за 2021 рік міг би складати: 30 (тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки):12 (календарних місяців) х 9 (повних місяців служби у 2021 році) = 23 доби основної відпустки; 15 (тривалість додаткової оплачуваної відпустки):12(календарних місяців)х 9 (повних місяців служби у 2021 році)=11 діб додаткової відпустки; разом 34 доби за 2021 рік, а не 45 діб, як просить позивачка.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

22 квітня 1995 року ОСОБА_3 було прийнято на службу до Орджонікідзевського МВ УМВС України в Дніпропетровській області згідно Наказу МВ № 53 о/с від 22.04.1995 року.

06 листопада 2015 року вона була звільнена з органів внутрішніх справ відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г"( через скорочення штатів), згідно Наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області № 485 о/с.

03 березня 2021 року була прийнята на службу до лав Національної поліції України, Наказ ГУНП № 69 о/с від 03.03.2021, на посаду слідчого слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області.

31 серпня 2022 згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнена за власним бажанням. Наказ начальника ГУНП в Херсонській області № 758 о/с від 31.08.2022 з вислугою років на день звільнення 22 роки 00 місяців 03 діб.

Позивачка стверджує, що в день звільнення з лав Національної поліції України відповідач не провів розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки в кількості 30 (тридцяти) діб та додаткової оплачуваної відпустки в кількості 15(п`ятнадцяти) діб за 2021 рік. А також додаткової оплачувані відпустки в кількості 15 (п`ятнадцяти)діб за 2022 рік. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати передбаченої нормами законодавства України грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік в кількості 30 (тридцяти) діб, та додаткової оплачуваної відпустки в кількості 15(п`ятнадцяти) діб за 2021 рік, та за 15 (п`ятнадцяти) діб, а саме за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки в кількості 15 (п`ятнадцяти) діб за 2022 рік, з метою захисту порушеного права позивачка звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З приводу вимог позивача визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо невиплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік в кількості 30 (тридцяти) діб, та додаткової оплачуваної відпустки в кількості 15 (п`ятнадцяти) діб за 2021 рік, всього 45(сорок п`ять) діб, суд зазначає наступне.

Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Закон України "Про відпустки" №504/96-ВР від 15.11.1996 року встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Згідно зі статтею 4 Закону №504/96-ВР встановлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв`язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону №504/96-ВР).

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 Кодексу законів про працю (далі КЗпП) України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII).

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частини перша, друга статті 59 Закону №580-VIII).

Статтею 60 Закону №580-VIII визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 92 Закону №580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Відповідно до положень статті 93 Закону №580-VIII:

1. Тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.

2. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.

3. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів.

4. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

7. Чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року.

8. Поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку.

9. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.

При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.

10. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

11. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції.

За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

На виконання статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» прийнятий наказ №260 від 06.04.2016 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання». Цим наказом затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (надалі Порядок №260).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 при звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Кількість днів надмірно нарахованої частини щорічної відпустки вказується в наказі про звільнення. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В постанові Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №160/10875/19 колегія суддів відступила від попередніх висновків Верховного Суду щодо стягнення компенсації за невикористані дні відпусток працівниками МВС. Верховний Суд зазначив, що право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особа не може бути позбавлена такого права. Види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені у статті 92 Закону №580-VIII. Її аналіз дозволяє зробити висновок, що поліцейським можуть бути надані такі відпустки: щорічні чергові оплачувані відпустки, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин восьмої, одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII, а саме: до яких поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Аналізуючи наведені норми законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Рішенням Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року №8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.

З огляду на відсутність правового врегулювання положеннями Закону №580-VIII і Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, Верховний Суд у справі №160/10875/19 визначив, що при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону №504/96-ВР.

Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону №504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №160/10875/19, від 31 березня 2021 року у справі №320/3843/20.

Суд зазначає, що у постанові від 06.02.2020 в справі №818/1276/17 (провадження №К/9901/48853/18) Верховний Суд зазначив, що питання виплати грошової компенсації за невикористану частину відпустки поліцейським, які звільняються, урегульовані нормами пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260, які є спеціальними за своєю правовою природою та підлягають застосуванню до спірних правовідносин. На підставі пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 виплата грошової компенсації передбачена виключно за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції. Позиція аналогічного змісту також наведена Верховний Судом у постановах від 07.08.2019 в справі №820/5122/17 (провадження №К/9901/16897/19), від 31.03.2020 в справі №808/2122/18 (провадження №К/9901/68185/18, №К/9901/68414/18), від 02.07.2020 в справі №825/1038/16 (провадження №К/9901/9235/18, №К/9901/9238/18).

За таких умов відповідачем було протиправно не нараховано та не виплачено позивачу грошову компенсацію при звільненні за невикористану відпустку за 2021 рік у кількості 34 доби - 23 доби основної відпустки та 11 діб додаткової відпустки.

З наказу ГУНП в Херсонській області №758 о/с від 31.08.2022 року, вбачається, що невикористана частина відпустки складає 30 діб, що в свою чергу останнім не заперечується і зазначається. що це відпустки за 2022 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, та наведено відповідачем у відзиві, а також надано копію довідки про грошове забезпечення № 264 від 24.05.2023 року за період з січня 2022 року по вересень 2022 року, позивачці була виплачена компенсація за невикористані 30 діб відпустки в розмірі 14090,41 грн. Оскільки відповідачем надані докази, які підтверджують виплату грошової компенсації за невикористану відпустку у 2022 році, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Суд вбачає, що при розрахунку грошової компенсації за невикористані 30 діб відпустки відповідач керувався правилами пункту 8 розділу III Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, що затверджений наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, згідно з яким за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

При обчисленні компенсації відповідачем не враховані додаткові винагороди, які передбачені постановою КМУ № 168 від 28.02.2022. Разом з тим, суд не має підстав в межах даного спору оцінювати чи є правильним розмір компенсації за невикористані в 2022 році відпустки, оскільки позивачка не ставить вимогу про перерахунок компенсації, а стверджує про невиплату їй компенсації за невикористану додаткову відпустку за 2022 рік. Матеріалами справи підтверджено, що компенсацію за невикористані основну та додаткову відпустку за 2022 році позивачці було нараховано та отримано - на картковий рахунок 12.09.2023 перераховано 13879 грн. компнсації за відпустки (14090 грн. 41 коп. з відрахуванням податку на доходи фізичних осіб).

У ч.5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Рішення винесено з урахуванням перебування судді у відпустці з 01.08.2023-13.08.2023.

Керуючись ст. ст. 2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо невиплати ОСОБА_4 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік в кількості 23 (двадцять три) доби, та додаткової оплачуваної відпустки в кількості 11 (одинадцяти) діб за 2021 рік.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 401087820) нарахувати та виплатити ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані дні щорічної і додаткової відпустки за 2021 рік, а саме за невикористані дні щорічної основної відпустки в кількості 23 (двадцять три) доби та додаткової оплачуваної відпустки в кількості в кількості 11 (одинадцяти) діб.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Хом`якова