Рішення № 113303447, 06.09.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ СУДУ

06 вересня 2023 рокусправа № 380/4027/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом приватного підприємства «Леополісбуд» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Леополісбуд» (далі ПП «Леополісбуд», позивач) до Львівської митниці (далі Львівська митниця, відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900045/2 від 26.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900016/2 від 13.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900019/2 від 16.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900025/2 від 20.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900026/2 від 20.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900027/2 від 20.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900020/2 від 16.01.2023.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 30.06.2023 у справі № 380/4027/23 адміністративний позов задовольнив повністю.

10.07.2022 представник позивача подав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 51678). У поданій заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22000,00 грн.

20.07.2023 від представника Львівської митниці надійшли заперечення щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 55082). Представник просив залишити заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без розгляду. Зазначив, що докази щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Зазначає, що представник позивача подав заяву після винесення рішення. Звертає увагу, що повний текст рішення по справі № 380/4027/23 складений 05.07.2023, а подані документи датовані 24.05.2023 та 26.01.2023. Крім того, що платіжну інструкцію № 12557 від 24.05.2023, що рахунок на оплату № 1 від 24.05.2023 ніяким чином не можна пов`язати з розглядом даної справи. Вважає, що заявлена до відшкодування вартість наданої позивачу послуги є значно завищеною та не співмірною зі складністю справи. Написання позовної заяви не вимагало значної юридичної і технічної роботи для такого високого розміру гонорару. Предмет спору у цій категорії справи не є складним, містить один епізод спірних правовідносин, предметом оскарження у цій справі є сім однотипних рішень про коригування митної вартості, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність процесуальних документів не є важким.

24.08.2023 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 55708). Представник зазначає, що відсутні підстави для залишення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу без розгляду, оскільки разом з позовною заявою надано попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат та заявив клопотання про розподіл судових, що свідчить про дотримання останнім усіх норм процесуального законодавства щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідно до положень ч. 5 ст. 134 КАС України є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт; часом, витрачених адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), який становить чотирнадцять робочих годин; значення справи для сторони, оскільки оскаржуване рішення впливає на майновий стан позивача. Зважаючи на викладену обставину, суд вирішує питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення у справі 380/4027/23.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, суддя вирішує питання щодо даної справи 06.09.2023.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина 1 ст. 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зокрема, ч. 3 і 5 ст. 143 КАС України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому ч. 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.

Аналіз такого правового врегулювання дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що розгляд даної адміністративної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 262 КАС України).

Системний аналіз коментованих норм процесуального закону дає можливість суду дійти висновку, що у справах, розгляд яких проводиться у порядку письмового провадження без виклику сторін, згадана вище заява сторони повинна бути подана до завершення судового розгляду, а відповідні докази (договори, рахунки тощо) не пізніше ніж протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Так, в позовній заяві міститься посилання на орієнтовний розмір судових витрат у розмірі 15 000,00 грн. А отже, заява разом з доказами понесення витрат подана позивачем відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України протягом 5 днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення у справі прийнято 30.06.2023, повний текст рішення складено 05.07.2023. Водночас, заява про ухвалення додаткового рішення подана до суду 10.07.2023, тобто на п`ятий робочий день після підписання повно того тексу рішення.

Тобто позивач у межах визначеного ч. 7 ст. 139 КАС України п`ятиденного строку після ухвалення рішення у цій справі подав докази понесення витрат на оплату правової допомоги, а, отже, строк не пропущено.

Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи в частині, що стосується питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У ч. 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Суд встановив, що між приватним підприємством «Леополісбуд» в особі директора Тхоровського Володимира Михайловича, який діє на підставі статуту, та адвокатським об`єднанням «Ті Енд Ті Партнерс» в особі голови правління Жиравецького Тараса Михайловича, який діє на підставі статуту, укладено договір про надання правової допомоги № 516 від 26.01.2023.

Відповідно до п.1.1. договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов`язання із надання правової допомоги щодо представницьких повноважень, захисту прав і законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін.

Відповідно до п.4.1 договору сторони домовились, що вартість послуг адвокатського об`єднання з надання правової допомоги за цим договором встановлюється у розмірі, що визначається за домовленістю сторін в актах про надання правової допомоги, які формуються адвокатським об`єднанням в міру надання правової допомоги (юридичних) послуг та вручаються безпосередньо клієнту (уповноваженій особі клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням.

Також на підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи №380/4027/23 представник позивача надав:

- попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат;

- копію ордеру серії ВС № 1097800 від 01.03.2023;

- копію рахунку на оплату від 24.05.2023 № 1;

- копію платіжної інструкції від 24.05.2023 № 12557;

- копію акта про надання правової допомоги № 01 згідно договору про надання правової допомоги № 516 від 26.01.2023.

Частинами 4-6 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивача подано детальний опис послуги (надання правової допомоги), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги та зазначенням витраченого часу, зокрема:

- підготовка, написання і подача позовної заяви 15000,00 грн. - 20 годин;

- підготовка, написання і подача відповіді на відзив у справі 7000,00 грн. 6 годин.

Суд зауважує, що в матеріалах справи наявна платіжна інструкція від 24.05.2023 № 12557 про оплачену вартість правової допомоги у сумі 32000,00 грн.

Приписами Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Норми статей 134, 139 введені в Кодекс адміністративного судочинства України з 15.12.2017, у тому числі з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Суд, вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, зазначає, що ст. 134 КАС України не позбавляє права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 134 КАС України щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

Проаналізувавши розрахунок витрат на надання правової допомоги та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат та заперечення відповідача, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у цій адміністративній справі не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

У контексті викладеного суд зауважує, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адвокатом участь в судових засіданнях не приймалася. Судова практика щодо розгляду та вирішення даної категорії справ вже сформована, вивчення законодавчої бази та формування правової позиції не потребували багато часу.

Крім того, незрозумілим є той факт, чому акт про надання правової допомоги № 01 згідно договору про надання правової допомоги № 516 від 26.01.2023 складений на 22000,00 грн., як і рахунок на оплату №1 від 24.05.2023, а платіжна інструкція від 24.05.2023 № 12557 про оплачену вартість правової допомоги - на 32000,00 грн.

Враховуючи все вищевикладене, розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 22000,00 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 04.11.2019(справа №9901/264/19).

У пункті 269 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

З огляду на викладене, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з Львівської митниці становить 10000,00 грн.

Щодо решти витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

За таких обставин, суд вбачає підстави для ухвалення додаткового рішення на підставі пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України та часткового задоволення заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 252, 255, 257, 293, 295, п. 3 розділу VI Прикінцеві положення, п.п. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом приватного підприємства «Леополісбуд» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь приватного підприємства «Леополісбуд» (код ЄДРПОУ 38008514; місцезнаходження: 79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 172) 10000 (десять тисяч) гривень рівно судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.09.2023.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна