Рішення № 11330334, 20.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.10                                                                                 Справа № 6/264

За позовом

Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІС Енергоресурс", м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 16 780 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача - Процюк В.В., дов. №688 від 15.06.10., Портний М.І., дов. №777 від 08.09.10.;

від відповідача - не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 16 780 грн. 00 коп. штрафу, згідно ст.ст. 118,122 Статуту залізниць за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: 94517, м. Красний Луч Луганської області, вул. Студенчеська, б. 1а, кв. 21, що є і адресою знаходження юридичної особи, у зв’язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою. При цьому, ухвала суду про порушення провадження у справі від 03.09.10 по справі № 6/264 була повернута до суду поштовим відділенням за довідкою від 08.09.10, за якою зазначено, що відповідач за зазначеною адресою не знаходиться.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

На підставі залізничної накладної № 52241995 від 19.02.10 (а.с. 9-10) у вагоні № 67910471 на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний ГЗК" зі станції Красний Луч Донецької залізниці був відправлений вантаж –"Антрацит".

За результатами переваження вантажу на 150-тоних вагах, справний стан яких підтверджений технічним паспортом, представниками залізниці було встановлено, що відправником –Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІС Енергоресурс" (відповідач у справі), у вагоні № 67910471 маса вантажу менше на 700 кг, ніж у накладній.

Після переважування вантажу, результати якого засвідчені складеним комерційним актом АА № 035421/6 від 26.02.10 (а.с.14) було виявлено: маса вантажу “брутто” складає –93100 кг, тара з брусу –22800 кг, маса “нетто” –70300 кг, що менше ніж зазначено у провізних документах на 700 кг.

Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст.ст. 118, 122 Статуту Залізниць у сумі 16 780 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

          Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

В даному випадку, відповідач, за накладною № 52241995 від 19.02.10 у вагоні № 67910471 на адресу Відкритого акціонерного товариства "Південний ГЗК" зі станції Красний Луч Донецької залізниці був відправлений вантаж –"Антрацит". При контрольному переважуванні на станції призначення була встановлена невідповідність фактичної маси вугілля даним, зазначеним у накладній.

Так, у вагоні № 67910471 виявлено маса нетто 70 300 кг, замість 71 000 кг, що на 700 кг менше, ніж визначено у накладній.

За вказаними вище фактом складено комерційний акт АА № 035421/6 від 26.02.10, який відповідач не оскаржив та не оспорив.

В той же час, в комерційному акті зазначено, що вагони прибули у комерційному та технічному відношенні справними та їх маркування не порушено.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі –Статут), накладна –це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи –одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084 якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.

Відповідно до ст. 37 Статуту та п. 2.1 Правил № 644 відправником у накладній вказується, поряд з іншими показниками, також графа “маса вантажу в кг, визначена відправником” вказується маса вантажу у кілограмах.

Згідно абзацу 2 п. 2.6. Правил №644, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

          Цими ж Правилами (п. 27) встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, якщо вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані (як це має місце за даним спором).

Матеріалами справи доведено, що при контрольному переважуванні отриманого вантажу величина розходження між масою вантажу, вказаного у супровідній накладній, з фактичною його масою перевищила 2,0%.

У вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження

вантажу під час перевезення.

          Згідно абзацам 1-2 п.9 Правил у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється поставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

          Як свідчать матеріали справи та наведені вище обставини, позивачем не було припущено порушень при складання відповідних актів.

          В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.

Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно накладної від 19.02.10 № 52241995 провізна плата на один вагон становить 3 356 грн., у зв’язку з чим 3356 Х 5 =16 780 грн. 00 коп.

          Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв’язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного цивільного законодавства в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІС Енергоресурс", м. Красний Луч Луганської області, вул. Студентська, 1а, кв. 21, код 35959028 на користь:

- Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ, вул. К.Маркса, 108, код 01073828, штраф у сумі 16 780 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 167 грн. 80 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –21.09.2010 року.

Суддя                                                   Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В. Цибулько