Рішення № 113302710, 31.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2023 року № 320/5769/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 15.04.2022;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 15.04.2022, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IVіз застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки.

Позивачем подано заяву про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", при розрахунку пенсії якої відповідачем застосовано середню заробітну плату у розмірі 6186,32. Проте позивач вказує, що в даному випадку підлягає застосуванню розмір середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, оскільки має місце призначення пенсії, а не перехід з одного виду пенсії на інший, про що останньою було зазначено в поданій до пенсійного органу заяві.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки немає підстав, оскільки заявнику вже була призначена пенсія та в даному випадку проводилось переведення його пенсійного забезпечення з виду на вид, а тому має застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовувався при попередньому виді пенсії. За наведених обставин вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є правомірними.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 N 1788-XII.

На підставі заяви від 15.04.2022 позивача було переведено на пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач зазначену пенсію позивачу призначив, однак, при її розрахунку застосував показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески у розмірі 6186,32 грн, в зв`язку з тим, що застосував п. 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", про що повідомив представника позивача листом.

Позивач вважаючи дії пенсійного органу щодо обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні у розмірі 6186,32 грн протиправними звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Згідност. 44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 N 1058-IV (далі Закон N 1058-IV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Приписами ст. 10 Закону N 1058-IV закріплено, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За правилами ч. 1 ст. 45 Закону N 1058-IV встановлено, що:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

В силу вимог ч. 2 ст. 45 Закону N 1058-IV встановлено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 45 Закону N 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу викладених вище норм чинного пенсійного законодавства суд приходить до висновку, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону Закону N 1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

В тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема, в даному випадку згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення", то призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону N 1058-IV, зроблене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, в той час, як мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постанові від 31.03.2015 у справі N 21-612а14.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що у постановах від 10.04.2019 у справі N 211/1898/17 та від 10.07.2018 у справі N 520/6808/17 Верховний Суд зауважив, що ч. 3 ст. 45 Закону N 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом N 1058-IV.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом N 1058-IV.

Отже, виходячи з аналізу вищевикладеного в сукупності та за наявності практики Верховного Суду, суд приходить до висновку, що у даному випадку переведення з 21.02.2022 позивача на пенсію за віком відповідно до Закону N 1058-IV не можна розцінювати як переведення з одного виду пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на інший у тій же системі, тобто, суд зазначає, що позивачу було призначено іншу пенсію за іншим Законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 14.02.2018 у справі N 465/5246/17, від 23.10.2018 у справі N 334/2653/17, від 13.12.2018 у справі N 185/860/17, від 06.02.2019 у справі N 333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі N 876/5312/17 вбачається, що якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом N 1058-IV, показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом N 1058-IV.

З огляду на наведене, суд вважає, що призначення пенсії за віком відповідно до Закону N 1058-IV позивачу було здійснено вперше.

Відтак, починаючи з 15.04.2022 пенсійний орган повинен був призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом N 1058-IV.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенси за віком, а саме за 2019, 2020, 2021 роки, викладені у відмові Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області визнати призначеною вперше, нарахувати та виплатити пенсію за віком з 15.04.2022 на умовах та порядку, передбаченому ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії 2019-2021 роки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн. тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6,72-77, 139, 244, 246, 250, 255,295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Задовольнити адміністративний позов.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 здійсненні перерахунку пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати(дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенси за віком, а саме за 2019, 2020, 2021 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, вул. Саєнка Андрія, с. Фастів, 08500) визнати призначеною вперше, нарахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 15.04.2022 на умовах та порядку, передбаченому ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії 2019-2021 роки.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати в сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, вул. Саєнка Андрія, с. Фастів, 08500).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.