Рішення № 11329819, 14.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/6714.09.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Укранафтохім Трейдінг"

до                    1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькасар"

                    2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого

                    підприємства "Присадки"

про                    стягнення коштів та зобов’язання виконати умови договорів зберігання

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

від позивача:                    Корнєв В.М. (Дов.)

від відповідача-1:          Пушко С.В. (Дов.)

від відповідача-2:          не з’явився

У судовому засіданні 14.09.2010р. за згодою присутніх представників сторін (позивача та відповідача-1) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохім Трейдінг" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькасар" коштів за договором поруки у розмірі 200000,00 грн. та з вимогою про зобов’язання Відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "Присадки" виконати умови договорів зберігання №№ 13 та 14 від 15.03.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачами своїх зобов’язань по договорам, зокрема Відповідачем-1 по договору поруки від 15.03.2010 р., а Відповідачем-2 по договорам зберігання №№ 13 та 14 від 15 березня 2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010 р. порушено провадження у справі № 57/67 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2010р.

14.09.2010 р. в судовому засіданні представник Позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог.

Представник Відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькасар" надав суду відзив на позов, в якому повідомив, що не має перед Позивачем жодних зобов’язань за договором поруки, оскільки останній не виконав свої обов’язки за цим договором і просив відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Відповідача-1200000,00 грн.

Відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "Присадки" відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходяться в матеріалах справи.

14.09.2010р. через службу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання від Відповідача-2 про відкладення розгляду справи у зв’язку з: неможливістю виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у даній справі в повному обсязі через отримання вказаної ухвали із запізненням; неможливістю підготувати та надати суду необхідні докази та матеріали на засідання суду 14.09.2010р. та в зв’язку з підготовкою зустрічного позову.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхиляє з наступних підстав.

Враховуючи те, що 06.09.2010р. Відповідачем-2 було отримано ухвалу про порушення провадження від 30.08.2010р. у даній справі, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (оригінал повідомлення знаходиться в матеріалах справи), у нього було достатньо часу для підготовки до призначеного на 14.09.2010р. судового засідання. Також Відповідачем-2 не надано суду жодних доказів на підтвердження викладених в клопотанні про відкладення обставин.

Крім того, представники сторін, присутні в судовому засіданні, заперечили проти задоволення клопотання Відповідача-2 про відкладення розгляду справи.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

5 березня 2010 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Укранафтохім Трейдінг", як поклажодавцем та Відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничим підприємством "Присадки", як зберігачем були укладені наступні договори:

- договір зберігання нафтопродуктів № 13, відповідно до якого Позивач (Поклажодавець) передав, а Відповідач-2 (Зберігач) прийняв на зберігання нафтопродукти, найменування, кількість та вартість яких визначено в актах приймання-передачі, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи: № П-00000052 від 23.03.2010р., № П-00000056 від 25.03.2010р., № П-00000055 від 25.03.2010р., № П-00000059 від 26.03.2010р., № П-00000058 від 26.03.2010р., № П-00000061 від 29.03.2010р., № П-00000060 від 29.03.2010р., № П-00000063 від 30.03.2010р., № П-00000065 від 01.04.2010р., № П-00000066 від 01.04.2010р., № П-00000067 від 02.04.2010р., № П-00000068 від 02.04.2010р., № П-00000069 від 02.04.2010р., № П-00000072 від 02.04.2010р., № П-00000071 від 07.04.2010р., № П-00000073 від 07.04.2010р., № П-00000074 від 07.04.2010р., № П-00000075 від 08.04.2010р., № П-00000076 від 08.04.2010р., № П-00000078 від 12.04.2010р., № П-00000079 від 14.04.2010р., № П-00000080 від 14.04.2010р., № П-00000081 від 15.04.2010р., № П-00000082 від 15.04.2010р., № П-00000083 від 15.04.2010р., № П-00000089 від 20.04.2010р., № П-00000090 від 20.04.2010р., № П-00000091 від 22.04.2010р., № П-00000092 від 23.04.2010р.;

- договір зберігання бочок № 14, відповідно до якого Позивач (Поклажодавець) передав, а Відповідач-2 (Зберігач) прийняв на зберігання бочки та каністри, найменування, кількість та вартість яких визначено в актах приймання-передачі, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи: № П-00000062 від 29.03.2010р., № П-00000077 від 09.04.2010р.

Відповідно до п. 2.2.3. вказаних вище Договорів Відповідач-2 зобов’язується повернути майно за першою вимогою Позивача.

Позивач пояснив, що йому було повернуто лише частину майна, що знаходиться на зберіганні у Відповідача-2. Підтвердженням чого є акти про зняття продукції зі зберігання, які були додані до позовної заяви та оригінали були надані для огляду в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 19.07.2010р. Позивачем на адресу Відповідача-2 було направлено вимогу № 78/07-10 про повернення майна, що знаходиться на зберіганні, яка була отримана директором Відповідача-2 Макаровим О.П. 22.07.2010р. Матеріалами справи підтверджується, що вказана вимога задоволена не була, додатковим підтвердженням чого є акти про не допуск на територію ТОВ "НВП "Присадки" представників ТОВ "Укранафтохім Трейдінг" в кількості 3 (трьох) шт. складені 28 та 29 липня 2010 року.

Відповідач-2 був попереджений, що відповідно до п. 3.1 Договору він відповідає за втрату та недостачу майна в розмірі вартості втраченого чи недостаючого майна, а також відповідає за пошкодження майна в розмірі суми, на яку понизилась його вартість.

Окрім того, відповідно до п. 3.2 Договору в разі створення перешкод для повернення майна Позивачу, Відповідач-2 відшкодовує позивачу збитки, завдані несвоєчасним поверненням майна.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на дату подання позову у Відповідача-2 має знаходитись на зберіганні наступне майно:

- бочки 200 л. в кількості 7 (сім) шт.;

- мастило індустріальне И-20А 30468 в кількості 5,667 тон;

- мастило індустріальне И-40А 30508 в кількості 154,469 тон;

- мастило компресорне КС-19 31101 в кількості 131,881 тон;

- мастило моторне М10Г2к 30496 в кількості 21,917 тон;

- мастило моторне М10ДМ 30550 в кількості 4,227 тон;

- мастило моторне М14В2 кр 36704 в кількості 1,3 тон.

Вказана кількість майна Відповідачем-2 не оспорюється і підтверджена в акті звірки (належним чином завірена копія акту міститься в матеріалах справи), підписаному між Позивачем та Відповідачем-2 станом на 31 липня 2010 року.

Крім того, 15 березня 2010 року, з метою забезпечення виконання зобов’язань Відповідачем-2 (Зберігачем) по договорам зберігання № 13 та 14 від 15 березня 2010 року, між Позивачем та Відповідачем-1 був укладений договір поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 553 Цивільного Кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Відповідно до ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково.

Згідно п. 1.1 договору поруки від 15.03.2010 р. Відповідач-1 зобов’язується відповідати перед кредитором за виконання зобов’язань Відповідачем-2 перед Позивачем, що виникли з договорів зберігання № 13 та № 14 від 15 березня 2010 року.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки від 15.03.2010 р. Відповідач-1, як поручитель, забезпечує виконання зобов’язання Відповідачем-2 перед Позивачем в сумі 200000,00 грн.

Згідно п. 1.2 договору поруки від 15.03.10 р. у випадку порушення Відповідачем-2 основних договорів, Відповідач-1 та Відповідач-2 відповідають перед Позивачем як солідарні боржники.

Позивач зазначає, що Відповідачем-2 не було виконано умови договорів зберігання та не повернуто Позивачу майно, передане на зберігання, а Відповідачем-1 не було виконано умови договору поруки та не сплачено позивачу грошові кошти в розмірі 200000,00 грн. за неналежне виконання Відповідачем-2 своїх обов’язків за договорами зберігання, що і стало підставою для подання позовної заяви.

Матеріалами справи встановлено та підтверджується Позивачем, що вимога Позивача від 19.07.2010 р. про повернення майна переданого на зберігання Відповідачем-2 виконана не була і залишається невиконаною по сьогоднішній день.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Позивачем заявлено позов до боржника і поручителя солідарно, однак відповідальність поручителя обмежена договором поруки сумою в розмірі 200000,00 грн.

Позивач вважає, що викладене вище повністю доводить правомірність вимоги про стягнення з Відповідача-1 на користь Позивача грошових коштів в розмірі 200000,00 грн. і просить суд позов в цій частині задовольнити.

Однак, суд не погоджується з таким твердженням Позивача і вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач-1 в своєму відзиві на позов зазначив, що відповідно до п. 6.5. Договору поруки від 15.03.2010 р. кредитор (Позивач) зобов’язаний письмово повідомити боржника (Відповідача-2) про укладення цього договору в 15-денний термін з моменту його укладення та надіслати боржнику його копію. В разі, якщо кредитор не повідомить боржника про укладення цього договору, поручитель (Відповідач-1) звільняється від виконання обов’язків за цим договором поруки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (аналогічна норма міститься і у ст. 3 Господарського кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується та Позивачем не заперечується, що Позивач не повідомляв Відповідача-2 про укладення договору поруки, а відповідно суд приходить до висновку, що будь-які обов’язки у Відповідача-1 за договором поруки перед Позивачем відсутні. Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимоги про стягнення з Відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькасар" 200000,00 грн.

Відносно вимоги Позивача про зобов’язання Відповідача-2 виконати умови договорів зберігання, суд вважає її обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 943 ЦК України зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 949 ЦК України річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Отже, станом на сьогоднішній день Відповідачем-2 (Зберігачем) не виконуються умови договорів зберігання та порушено вимоги ст. ст. 936, 943, 953 ЦК України та на першу вимогу Позивача (поклажодавця) не повернуто останньому товар переданий на зберігання за договорами №№ 13, 14 від 15.03.2010 р.

Тим самим Відповідачем-2 порушуються вимоги ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, в яких вказано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач-2 в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки Відповідач-2 не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита покладаються на Відповідача-2 та Позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Присадки" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 11; ідентифікаційний код 13932946, р/р 26008050000737 в Кременчуцькій філії АКБ "Індуструалбанк", МФО 331304) виконати умови договорів зберігання № 13 та № 14 від 15.03.2010 року та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохім Трейдінг" (юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 11; поштова адреса: 02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, буд. 8, оф. 170; ідентифікаційний код 37001235; р/р 26002000122952 в ПуАТ "СЕБ Банк", м. Київ, МФО 300175) наступне майно:

- бочки 200 л. в кількості 7 (сім) шт.;

- мастило індустріальне И-20А 30468 в кількості 5,667 тон;

- мастило індустріальне И-40А 30508 в кількості 154,469 тон;

- мастило компресорне КС-19 31101 в кількості 131,881 тон;

- мастило моторне М10Г2к 30496 в кількості 21,917 тон;

- мастило моторне М10ДМ 30550 в кількості 4,227 тон;

- мастило моторне М14В2 кр 36704 в кількості 1,3 тон.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Присадки" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 11; ідентифікаційний код 13932946, р/р 26008050000737 в Кременчуцькій філії АКБ "Індуструалбанк", МФО 331304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтохім Трейдінг" (юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 11; поштова адреса: 02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, буд. 8, оф. 170; ідентифікаційний код 37001235; р/р 26002000122952 в ПуАТ "СЕБ Банк", м. Київ, МФО 300175) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 17.09.2010р.