Ухвала суду № 113297433, 04.09.2023, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/8083/23

2/303/1269/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності.

Одночасно із поданням позову до суду ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову в якій зазначив, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №046987 виданого 26.03.2003 він є власником земельної ділянки площею 0,0523 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку. Даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 2110400000:01:001:0068. Зазначена ділянка в подальшому була поділена на земельні ділянки за кадастровим номером: 2110400000:01:001:1501 та кадастровим номером: 2110400000:01:001:1502. У липні 2017 року йому стало відомо, що ОСОБА_2 всупереч вимогам статті 198 ЗК України, без узгодження із ним меж земельної ділянки, як суміжним землекористувачем, на підставі рішення 52 сесії 6-го скликання Мукачівської міської ради від 26.12.2013 №1007 «Про передачу, надання, вилучення земельних ділянок громадян м. Мукачево» отримав у власність земельну ділянку площею 0,0395 га за адресою: АДРЕСА_2 , межі якої заступали (накладалися) на земельну ділянку, яка є його власністю. Згодом, земельну ділянку розміщену за адресою: АДРЕСА_2 , згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія та номер НОМЕР_1 від 28.01.2014, передано у власність ОСОБА_2 та присвоєно кадастровий номер: 2110400000:01:001:1048. Враховуючи вищевказане, у вересні 2017 року він звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Мукачівської міської ради та ОСОБА_2 про визнання протиправним, скасування рішень Мукачівської міської ради та державної реєстрації права власності на земельну ділянку. За результатом розгляду його позовної заяви Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області 27.09.2019 по справі №303/5074/17 ухвалено рішення, яким визнано протиправним та скасовано рішення 52 сесії 6-го скликання Мукачівської міської ради від 26 грудня 2013 року №1007 Про передачу, надання, вилучення земельних ділянок громадян м. Мукачева, в частині надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,0395 га, по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що погодження меж земельної ділянки із суміжними власники (користувачами) є обов`язковим при наданні земельної ділянки у власність. Водночас висновком експерта №41/18 від 16.10.2018 встановлено, що між земельною ділянкою ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2110400000:01:001:0068), та земельною ділянкою ОСОБА_2 (кадастровий номер 2110400000:01:001:1048) має місце перетин. Площа перетину становить 0,0012 га. Земельна ділянка ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 2110400000:01:001:1048) частково накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 2110400000:01:001:0068). Площа накладання становить 0,0012 га. Вказане рішення залишене без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 26.01.2021 та постановою Верховного Суду від 16.06.2021. Водночас, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги позивача про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0395 га по АДРЕСА_2 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, суд першої інстанції у рішенні від 27.09.2019 зазначив, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №16885841 від 28.01.2014 ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0395 га, і у зв`язку з цим дана вимога є передчасною. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.06.2021 по справі №303/2286/21 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, визнано недійсним свідоцтво від 28.01.2014 серії та номер НОМЕР_1 про право власності на земельну ділянку площею 0,0395 га з кадастровим номером: 2110400000:01:001:1048 за адресою: АДРЕСА_2 , видане реєстраційною службою Мукачівського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області Вайданич С.С. Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу за результатом розгляду якої 19.09.2022 Закарпатським апеляційним судом винесено постанову якою рішення Мукачівського міськрайонного суду від 01.06.2021 в частині задоволення вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на землю скасовано. Обґрунтовуючи підстави для скасування рішення суду першої інстанції від 01.06.2021 Закарпатський апеляційний суд посилався нате, що ОСОБА_1 пред`явив позов завідомо знаючи, що з 28.12.2020 його право власності на земельну ділянку площею 0,0523 га з кадастровим номером: 2110400000:01:001:0068 припинилося, натомість виникло право власності на дві інші земельні ділянки з кадастровими номерами: 2110400000:01:001:1501 і 2110400000:01:001:1502 та площами 0,0383 га і 0,014 га. Ставити питання про захист права власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2110400000:01:001:0068 позивач не мав правових підстав за відсутністю на час пред`явлення позову такого об`єкта цивільних прав і за відсутністю такого права. У подальшому стало відомо, що 30.11.2021, тобто на момент розгляду судом апеляційної інстанції справи №303/2286/21, ОСОБА_2 усвідомлюючи наявність беззаперечних підстав для подальшого визнання недійсним спірного свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії № НОМЕР_1 від 28.01.2014, здійснив поділ земельної ділянки за кадастровим номером: 2110400000:01:001:1048 на дві окремі ділянки за кадастровим номером: 2110400000:01:001:1572 та кадастровим номером: 2110400000:01:001:1571, які на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №62063351 від 06.12.2021 та №62061722 від 06.12.2021 зареєстровані за ОСОБА_2 . Земельні ділянки за кадастровим номером: 2110400000:01:001:1572 та кадастровим номером: 2110400000:01:001:1571 повністю відповідають зовнішнім межам земельної ділянки за кадастровим номером: 2110400000:01:001:1048, що підтверджується їхньою площею та аналогічною адресою місця розташування: АДРЕСА_2 , а також відомостями земельного кадастру України. Таким чином, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір щодо правомірності набуття останнім права власності на земельну ділянку за кадастровим номером: 2110400000:01:001:1048, яка в подальшому була поділена на дві окремі ділянки за кадастровим номером: 2110400000:01:001:1572 та кадастровим номером: 2110400000:01:001:1571. Більше того, існує обґрунтоване припущення про те, що спірні земельні ділянки можуть бути повторно поділені чи об`єднані ОСОБА_2 з іншими земельними ділянками, або відчужені на користь третіх осіб до набрання законної сили судовим рішенням за результатом вирішення спору, що істотно утруднить або взагалі унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення поданої ОСОБА_1 позовної заяви, а відтак і ефективний захист, поновлення порушеного права заявника. Просив забезпечити позов, шляхом накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером: 2110400000:01:001:1571, площею 0.0172 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2524714721040 та земельну ділянку за кадастровим номером: 2110400000:01:001:1572, площею 0.0223 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2524817321040, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 виданий 07.02.2008).

Відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглянута судом без повідомлення учасників справи.

Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Стаття 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1, 2, 3 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року роз`яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність заявленого способу забезпечення позову та позовних вимог передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Позивач, як на підставу забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки відповідача посилається на те, що спірні земельні ділянки можуть бути повторно поділені чи об`єднані ОСОБА_2 з іншими земельними ділянками, або відчужені на користь третіх осіб до набрання законної сили судовим рішенням за результатом вирішення спору, що істотно утруднить або взагалі унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення поданої позовної заяви, а відтак і ефективний захист, поновлення порушеного права заявника.

Предметом позову в межах якого заявник подав заяву про забезпечення позову є скасування державної реєстрації права власності, номер запису про право власності: 45464678 від 30.11.2021, про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, загальною площею 0,0223 га, кадастровий номер 2110400000:01:001:1572 та скасування державної реєстрації права власності, номер запису про право власності: 45462840 від 30.11.2021 року, про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, загальною площею 0,0172 га, кадастровий номер 2110400000:01:001:1571.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо державної реєстрації права власності на земельні ділянки, а отже вказаний спір є немайновим.

Пунктом 3 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову»№9від 22.12.2006року роз`яснено, що позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Таким чином, виходячи із вимог ч.1 п.1. ст.150 ЦПК України забезпечення позову у вигляді накладення арешту можливо тільки за позовними вимогами майнового характеру, але звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту ОСОБА_1 не взяв до уваги , що заявлені ним позовні вимоги немайнового характеру, які не можуть бути забезпечені цим видом забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про необхідність відмови ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, який може бути застосований лише у майнових спорах, не співвідноситься з предметом позову, а тому вказаний захід забезпечення позову не буде спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 149,150,153,258-261,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя