Рішення № 11329414, 16.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/327 16.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз - Інвест"

до Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1

про стягнення 73 865,87 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін :

від позивача: Галченко О.О. - представник за довіреністю б/н від 01.05.10 р.

від відповідача: не зявився.

В судовому засіданні 16.09.2010, в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз-Інвест" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 73 865,87 грн, в тому числі 54193,54 грн - орендної плати, 10838,70 грн. штраф за несвоєчасну оплату, 571,58 грн 3% річних, 3905,78 грн пені, 1465,16 грн інфляційних витрат, 2891,11 грн заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежилого приміщення відповідно до договору оренди №112/06 від 02.08.06 грн. Внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 73 865,87 грн, з них: сума основної заборгованості в розмірі 54 193,54 грн, штраф за несвоєчасну оплату в розмірі 10 838, 70 грн, 3% річних в розмірі 571,58 грн, пеню в розмірі 3 905,78 грн, інфляційні витрати у розмірі 1 465,16 грн, заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг в розмірі 2 891,11 грн.

Ухвалою суду від 24.06.10 порушено провадження у справі № 40/327 та призначено до розгляду на 15.07.10.

Ухвалою суду від 15.07.10 відкладено розгляд справи на 03.08.10.

У судове засідання, призначене на 03.08.10, представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 77, 86 ГПК України суд відклав розгляд справи на 16.09.2010 року у звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 16.09.2010 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 40/337 від 24.06.2010 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, оскільки ухвала суду направлялась на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та в витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 105960, який наявний в матеріалах справи. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

02.08.2006 між ТОВ «Бріз-Інвест»(позивач, орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, орендар) було укладено договір оренди № 112/06, відповідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежиле приміщення, розташоване в торгівельно-адміністративному комплексі «Альта Центр», адреса: м. Київ, просп.. Московський, 11-а, загальна площа приміщення 52 кв.м. з метою ведення орендарем торгівельної діяльності відповідно до торгового профілю.

Відповідно до п. 3.3 договору оренди № 112/06 від 02.08.06 приміщення вважається переданим в оренду після підписання акта приймання-передачі, форма якого додається до договору.

Згідно з п. 12.1 договору оренди № 112/06 від 02.08.06 орендар зобовязаний сплачувати орендну плату за користування приміщенням в розмірах тв. В строки, визначені договором.

Пунктом 14.4. встановлено, що надані орендарю послуги підтверджуються актами виконаних робіт, підписаними сторонами та завіреними відповідними печатками.

Згідно з п.38.1 договору за виключенням випадків, прямо передбачених в договорі, будь-які зміни і доповнення до договору будуть вважатись дійсними та такими, що набрали сили, якщо вони складені в письмовому вигляді та підписані уповноваженими представниками сторін.

01.09.07 позивач на виконання зобовязань за договором оренди № 112/06 від 02.08.06 за актом прийому-передачі передав відповідачу зазначене приміщення.

Як свідчать матеріали справи, 01.03.09 сторони уклали додаткову угоду до договору оренди № 112/06 від 02.08.06, відповідно до якої дійшли згоди продовжити строк оренди до 31 серпня 2010 року включно.

Крім того, п.12.4 договору було викладено в новій редакції та встановлено розмір орендної плати у період з 01.03.09 по 31.05.09 в розмірі 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% в розмірі 3333,33 грн., у період з 01.06.09 по 31.08.09 в розмірі 18331,50 грн., в т.ч. ПДВ 20% в розмірі 3055,25 грн., у період з 01.09.09 і до кінця дії договору в розмірі 18331,50 грн., в т.ч. ПДВ 20% в розмірі 3055,25 грн.

01.11.09 сторони уклали додаткову угоду до договору оренди № 112/06 від 02.08.06, відповідно до якої п.12.4 договору було викладено в новій редакції та встановлено розмір орендної плати у період з 01.11.09 по 31.01.10 в розмірі 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% в розмірі 3333,33 грн., у період з 01.02.10 і до кінця дії договору в розмірі 18331,50 грн., в т.ч. ПДВ 20% в розмірі 3055,25 грн

Крім того сторони виклали п.п. 14.1.1 договору оренди № 112/06 від 02.08.06 в новій редакції, відповідно до якої орендар зобовязаний щомісяця компенсувати орендодавцю вартість спожитих орендарем комунальних послуг на умовах, визначених даним договором. До складу комунальних послуг, що компенсуються орендарем належать послуги з електропостачання, опалення приміщення в зимовий період та на кондиціювання приміщення в літній період. Компенсація електропостачання робиться на підставі показників індивідуальних лічильників та діючих тарифів з урахуванням витрат на утримання мереж.

Компенсація долі енергоносія у використанні системою вентиляції/кондиціювання/опалення сплачується орендарем на підставі розрахункового методу, на підставі діючих тарифів енергопостачання, діючих СНіП із розрахунку загальної площі приміщення та вартості обслуговування мереж енергоносіїв, а саме:

-орендар компенсує орендодавцю витрати на опалення приміщення в зимовий період виходячи з 13,00 грн/кв.м. (при існуючих на момент підписання договору оренди приміщення тарифах на газ та електроенергію)

-орендар компенсує орендодавцю витрати на кондиціювання приміщення в літній період виходячи з 6,00 грн/кв.м. (при існуючих на момент підписання договору оренди приміщення тарифах на газ та електроенергію)

Додатковою угодою від 01.02.2010 року до договору оренди № 112/06 від 02.08.06 сторони виклали п. п.12.4 договору в новій редакції та встановили розмір орендної плати у період з 01.02.10 по 31.03.10 в розмірі 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% в розмірі 3333,33 грн., у період з 01.04.10 і до кінця дії договору в розмірі 29040,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% в розмірі 4840,00 грн.

Відповідач належним чином не виконав зобовязання за договором оренди № 112/06 від 02.08.06 щодо сплати орендних платежів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з січня 2010 по березень 2010 у розмірі 54193,54 грн., в тому числі за січень 2010 заборгованість складає 20000,00 грн., за лютий 2010 року 20000,00 грн., за березень 2010 року 14193,54 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі виконаних робіт, що підписані представниками сторін.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за період з січня 2010 по березень 2010 позивачем було надано відповідачу комунальні послуги на загальну суму 2891,11 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі виконаних робіт, що підписані представниками сторін, які в порушення п. 14.1.1 договору оренди відповідачем компенсовані не були.

Доказів сплати вказаних платежів Відповідачем суду не надано.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконав зобовязання за договором оренди № 112/06 від 02.08.06, а відповідач порушив договірні зобовязання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 54193,54 грн. та заборгованості по відшкодуванню комунальних послуг в розмірі 2891,11 грн. підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.12.5 договору оренди № 112/06 від 02.08.06 орендна плата сплачується орендарем щомісячно, авансом, не пізніше 20-го числа місяця, що передує звітному.

Згідно з п.30.2 договору, якщо прострочка орендної плати складає більше 10 банківських днів, орендар виплачує штраф в розмірі 20% від простроченої орендної плати.

Відповідно до п. 30.1 договору оренди № 112/06 від 02.08.06 у разі прострочки орендарем виконання зобовязання, що передбачає здійснення платежів на користь орендодавця, і якщо який-небудь платіж прострочено орендарем, орендар зобовязаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі, що розраховується виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочення, від відповідної суми простроченого зобовязання за кожен день прострочення.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача штрафу передбаченого п. 30.2 договору оренди № 112/06 від 02.08.06 в розмірі 10838,70 грн. Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком штрафу, наданим позивачем, тому вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 20% від суми простроченої орендної плати, що складає 10838,70 грн., підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, яка за обґрунтованим розрахунком позивача за період з 21.12.09 по 25.05.10 складає 3905,78 грн.

Згідно з п.2.ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що підтверджений матеріалами справи та з яким погоджується суд, сума втрат від інфляції склала: 1465,16 грн., 3% річних становить 571,58 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних у сумі 571,58 грн. та інфляційних збитків в розмірі 1465,16 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз-Інвест» (02121 м. Київ, вул. Вербицького, 18, код ЄДРПОУ 31119757) заборгованість з орендної плати в розмірі 54193 (пятдесят чотири тисячі сто девяноста три) грн. 54 коп., штраф за несвоєчасну оплату в розмірі 10838 (десять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 70 коп., пеню в розмірі 3905 (три тисячі девятсот пять) грн. 78 коп., 3% річних в сумі 571 (пятсот сімдесят одна) грн. 58 коп., інфляційні витрати в розмірі 1465 (одна тисяча чотириста шістдесят пять) грн. 16 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 738 (сімсот тридцять вісім) грн. 66 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 16.09.2010р.