Рішення № 113292138, 31.08.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2023 Справа № 914/771/23

За позовом: Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області, смт Лопатин Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп», с. Старий Добротвір Кам`янка-Бузького району Львівської області,

про: повернення майна

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

позивача: Ориник А.Р. - представник

відповідача: Марчук Н.А. - представник

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домусгруп» про повернення майна.

Ухвалою суду від 17.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду і протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 22.06.2023 закрито підготовче провадження у справі №914/771/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.07.2023. В судовому засіданні 13.07.2023 оголошено перерву до 20.07.2023. В подальшому розгляд справи відкладено на 03.08.2023 та 31.08.2023.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору зберігання в частині повернення майна після закінчення дії договору.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в межах одних і тих ж спірних правовідносин наявні дві судові справи в провадженні Господарського суду Львівської області з різними способами захисту порушеного права: справа №914/213/23 у якій заявлено вимогу про стягнення з ТОВ «Домусгруп» збитків в розмірі 593 557, 20 грн та справа №914/771/23 в якій заявлено вимогу про зобов`язання ТОВ «Домусгруп» повернути майно, варптість якого заявлена до стягнення у справі № 914/213/23.

Разом з цим відповідач зазначає також про наявність в провадженні Радехівського районного суду Львівської області обвинувального акту у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 , директора ТОВ «Домусгруп», який і укладав договір підряду та договір зберігання. Як зазначає представник відповідача, оригінали даних договорів новому директору ТОВ «Досмусгруп» не передавались.

Не погоджуючись з наведеним відповідачем, представник позивача до суду надав відповідь на відзив (вх. №15506/23 від 21.06.2023), де зазначив наступне:

- матеріали досудового розслідування кримінального провадження доказового значення при вирішенні господарських договорів не мають;

- усі договори, що наявні в матеріалах справи, акти та довідки є чинними, достовірними та такими, що породжують права та обов`язки.

В судовому засіданні 31.08.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2017 між Лопатинською селищною радою Червоноградського району Львівської області (надалі - Позивач/Замовник/Поклажо давець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домусгруп» (надалі - Відповідач/Підрядник/Зберігач/ТОВ «Домусгруп) укладено Договір підряду № 50 на виконання робіт згідно проекту «Реконструкція волейбольної площадки під універсальний спортивний майданчик з наливним покриттям по вулиці Героїв Майдану в смт. Лопатин, Радехівського район Львівської області» (надалі - Договір). Договірна ціна робіт становила 1 160 314,58 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору, Замовник зобов`язується сплатити 30 % вартості робіт для придбання матеріалів авансовим платежем протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання цього Договору.

Згідно п. 17.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладення і діє до повного та належного виконання Сторонам своїх зобов`язань за цим Договором.

На виконання умов Договору, 22.12.2017 Позивач оплатив Відповідачу 225 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6.

27.12.2017 Позивачем та Відповідачем підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року та акт вартості устаткування до акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2017 року.

Як зазначає позивач, результатом підписання 27.12.2017 зазначених вище документів було отримання від Відповідача матеріалів для виконання Договору підряду, а саме:

1) лавка спортивна - 8 шт., на суму 17 632,00 грн;

2) ворота мініфутбольні - 2 шт., на суму 10 080,00 грн;

3) баскетбольна сітка зі щитом - 2 шт., на суму 9 120,00 грн;

4) сітка для великого тенісу - 1 компл., на суму 5 583,00 грн;

5) стійки волейбольні 2 шт. у комплекті - 1 компл., на суму 4 487,00 грн;

6) сітка для волейболу - 1 компл., на суму 1 115,00 грн;

7) безшовне гумове покриття - 956,25 м2, на суму 444 729,00 грн;

8) траспортні та заготівельно-складські витрати на суму 1 885,00 грн;

Як стверджує позивач, всього закуплено товару на суму 593 557,20 грн, в тому числі ПДВ - 98 926,20 грн. 27.12.2017 Позивачем оплачено Відповідачу ще 368 557,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням №7.

Між Позивачем та Відповідачем підписано договір зберігання № 1 від 28.12.2017 (надалі - Договір зберігання).

Відповідно до п. 1.1. Договору зберігання, Зберігач зобов`язується зберігати та повернути, у схоронності майно, зазначене в п. 2 цього Договору (далі - майно), яке передано Поклажодавцем.

Згідно п. 2.1. Договору зберігання було передано наступне майно для зберігання: лавки спортивні - 8 шт., ворота мініфутбольні - 2 шт., баскетбольні сітки зі щитом - 2 шт., сітка для великого тенісу - 1 компл., стійки волейбольні 2 шт. у комплекті - 1 компл., сітка для волейболу - 1 компл., безшовне гумове покриття - 956,25 м2.

Розділом 2 Договору передбачено, що зазначене у Договорі майно належить Поклажодавцю на підставі Договору підряду № 50 від 18.12.2017, згідно якого Поклажодавець виступає Замовником, а Зберігач - Підрядником з виконання робіт на об`єкті «Реконструкція волейбольної площадки під універсальний спортивний майданчик з наливним покриттям по вулиці Героїв Майдану в смт. Лопатин, Радехівського район Львівської області».

Пунктом 2.1.1. Договору зберігання передбачено, що початок зберігання: з моменту підписання цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Сторони домовились про безоплатне зберігання майна.

До обов`язків Зберігача входило: зберігати річ протягом строку зазначеному в п. 3.1. цього Договору; після закінчення строку зберігання доставити матеріал на адресу Поклажодавця (п. п. 4.1.1. та 4.1.3. Договору зберігання).

Згідно п. 6.1. Договору зберігання передбачено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Додатковими угодами до Договору зберігання термін зберігання продовжувався до 31.08.2019.

Як зазначає позивач, ТОВ «Домусгруп» не повернуло із зберігання передане йому майно, після закінчення терміну зберігання.

Оскільки ТОВ «Домусгруп» порушило умови Договору зберігання, а також з метою захисту інтересів Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області, Відповідачу направлено претензію № 789 від 18.05.2021 з вимогою повернути передане за договором зберігання майно, однак, дана вимога залишилась без задоволення, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтовані та такі що не підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абзац перший частини першої статті 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частинами першою, третьою статті 937 ЦК України передбачено, що договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (частини 1, 2 статті 938 Цивільного кодексу України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що за загальним правилом, договір зберігання є реальним, тобто вважається укладеним з моменту передачі поклажодавцем речі зберігачу.

Отже, безпосереднім предметом доказування у цій справі є, в тому числі, і доведення факту передачі відповідачу на зберігання майна позивача.

Крім цього, з тексту договору зберігання вбачається, що його основною метою є обов`язок Зберігача забезпечити зберігання майна, що належить на праві власності Замовнику.

Як вже зазначалося раніше, між Позивачем та Відповідачем підписано договір зберігання № 1 від 28.12.2017.

Згідно п. 2.1. Договору зберігання було передано наступне майно для зберігання: лавки спортивні - 8 шт., ворота мініфутбольні - 2 шт., баскетбольні сітки зі щитом - 2 шт., сітка для великого тенісу - 1 компл., стійки волейбольні 2 шт. у комплекті - 1 компл., сітка для волейболу - 1 компл., безшовне гумове покриття - 956,25 м2.

Розділом 2 Договору передбачено, що зазначене у Договорі майно належить Поклажодавцю на підставі Договору підряду № 50 від 18.12.2017, згідно якого Поклажодавець виступає Замовником, а Зберігач - Підрядником з виконання робіт на об`єкті «Реконструкція волейбольної площадки під універсальний спортивний майданчик з наливним покриттям по вулиці Героїв Майдану в смт. Лопатин, Радехівського район Львівської області».

Наявними матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору підряду №50 від 18.12.2017 між сторонами було складено та підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2017 року на загальну суму 533 674,80 грн, акт вартості устаткування до акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2017 на суму 59 882,40 грн та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 на загальну суму 593 557,20 грн.

На підставі вказаного акту приймання виконаних робіт №1, на розрахунковий рахунок ТОВ «Домусгруп», були переведені бюджетні кошти в розмірі 368 557,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 27.12.2017 року. Всього, з врахуванням авансового платежу в розмірі 225 000,00 грн, Лопатинська селищна рада перерахувала ТОВ «Домусгруп» 593 557, 20 грн.

Поряд з цим судом встановлено, що Червоноградським РВП ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021142150000042 від 28.09.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст.366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено факт завищення вартості виконаних робіт виконавцем робіт ТзОВ «Домусгруп» за умовами договору підряду № 50 від 18.12.2017 на виконання робіт згідно проекту «Реконструкція волейбольної площадки під універсальний спортивний майданчик з наливним покриттям по вулиці Героїв Майдану в смт. Лопатин Радехівського району Львівської області».

Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні було проведено будівельно-технічну експертизу експертом Львівського НДЕКЦ (висновок №КСЕ 19/114-22/7732-БТ від 07.07.2022) та експертом встановлено вартість завищених робіт, які фактично вищевказаним підрядником не виконані.

Зокрема, з висновку будівельно-технічної експертизи №КСЕ 19/114- 22/7732-БТ від 07.07.2022, яка проведена експертом Львівського НДЕКЦ вбачається: «Фактичні обсяги і вартість виконаних робіт на об`єкті «Реконструкція волейбольної площадки під універсальний спортивний майданчик з наливним покриттям по вул.Героїв Майдану в смт.Лопатин, Радехівського району, Львівської області», згідно договору №50 від 18.12.2017 з підрядною організацією - ТзОВ «ДОМУСРУП» не відповідають обсягам та вартості вказаних в актах приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ - 2в) (роботи з фактично завищеними обсягами) та умовам, наведеним в дослідницькій частині цього висновку становлять 0,00 грн.

Вартість та об`єми фактично не виконаних робіт ТзОВ «ДОМУСГРУП» на об`єкті: «Реконструкція волейбольної площадки під універсальний спортивний майданчик з наливним покриттям по вул.Героїв Майдану в смт.Лопатин, Радехівського району, Львівської області» згідно договору №50 від 18.12.2017, становить 593 557,20 грн.

В ході досудового розслідування було з`ясовано, що ОСОБА_1 , будучи директором ТзОВ «Домусгруп», діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, з метою заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що протягом грудня 2017 року роботи на об`єкті будівництва «Реконструкція волейбольної площадки під універсальний спортивний майданчик з наливним покриттям по вулиці Героїв Майдану в смт. Лопатин Радехівського району Львівської області» відповідно до умов вищевказаного Договору підряду № 50 від 18.12.2017 не виконано в повному обсязі, відповідно до проектно-кошторисної документації, у грудні 2017 року, вніс завідомо неправдиві відомості в офіційні документи щодо об`ємів та вартості фактично виконаних будівельних робіт, в тому числі використаних матеріалів по реконструкції волейбольної площадки під універсальний спортивний майданчик з наливним покриттям по вулиці Героїв Майдану в смт. Лопатин Радехівського району Львівської області, а саме: в Акт №1 (форма №КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 27.12.2017, у якому зазначив завідомо недостовірні відомості щодо закупівлі та поставки майна, зокрема: сітки для волейболу 1 шт, сітки для великого тенісу 1 шт, сітки для волейболу 2 шт, баскетбольної стійки зі щитом 2 шт, воріт футбольних 2 шт, лавок спортивних 8 шт, безшовного гумового покриття площею 956,25 м2.; Акт вартості устаткування до Акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2017 року; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2017 року (форма № КБ-3), після чого підписав їх та завірив печаткою ТзОВ «Домусгруп».

В подальшому, ОСОБА_1 , склав, підписав та скріпив печаткою завідомо неправдивий офіційний документ договір зберігання № 1 від 28.12.2017, за умовами якого Лопатинська селищна рада в особі Микитина О.В., як сторона Договору (Поклажодавець), передала на відповідальне зберігання ТзОВ «Домусгруп», в особі директора Колодія І.Б. (Зберігачу), вказане вище майно, а саме: сітки для волейболу 1 шт, сітки для великого тенісу 1 шт, сітки для волейболу 2 шт, баскетбольної стійки зі щитом 2 шт, воріт футбольних 2 шт, лавок спортивних 8 шт, безшовного гумового покриття площею 956,25 м2, за фактичної відсутності такого майна.

ОСОБА_1 завищивши об`єми та вартість виконаних ТзОВ «Домусгруп» робіт по об`єкту «Реконструкція волейбольної площадки під універсальний спортивний майданчик з наливним покриттям по вулиці Героїв Майдану в смт. Лопатин Радехівського району Львівської області», які фактично не виконано (відсутнє безшовне гумове покриття та спортивний інвентар), безпідставно заволодів в користь ТзОВ «Домусгруп» бюджетними коштами у сумі 593 557, 20 грн, що є особливо великим розміром, чим завдано збитків державним інтересам, що і стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Наведене, а саме факт включення будівельних матеріалів та робіт, які фактично не були виконані, до акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, також підтверджується висновком експерта №КСЕ 19/114-22/7732-БТ від 07.07.2022, складеного за дорученням слідчого.

Згідно з правовим висновком, якій міститься у Постанові Верховного Суду від 25.03.2021р. у справі №752/21411/17 та у Постанові Верховного Суду від 15.04.2021р. у справі №759/15556/18, та на підставі ч.4 ст.236 ГПК України враховується господарським судом, висновки експерта, які проведені у кримінальному провадженні містять інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений, та є належними і допустимим доказами, дослідженими судом відповідно до визначеного законом порядку. У випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні особа має право заявити клопотання про призначення експертизи, виклавши у клопотанні підстави незгоди з цим висновком та зазначивши вимоги до повторної експертизи спірних договорів.

Відтак висновки експерта у кримінальному провадженні визнаються судом як письмові докази у даній справі.

Покликання відповідача на укладений між Лопатинською селищною радою та ТОВ «Домусгруп» договір зберігання № 1 від 28.12.2017 не заслуговує на увагу суду, оскільки майно щодо якого було укладено так званий «договір зберігання» - відсутнє, доказів придбання майна та його фактичної передачі на зберігання суду не надано.

Беручи до уваги наведене, суд встановив, що доказів закупівлі майна ТОВ «Домусгруп» за договором зберігання № 1 від 28.12.2017 суду не надано, так само як матеріали справи не містять жодних доказів прийому передачі зазначеного в договорі зберігання №1 від 28.12.2017 майна. Таким чином позивачем не обґрунтовано та не підтверджено жодними доказами факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів його як Поклажодавця.

З огляду на викладене, позивачем не обґрунтовано та належними і допустимими доказами не підтверджено обставин, які свідчать що його право є порушене.

Відтак, баручи до уваги наведене, зокрема відсутність доказів закупівлі ТОВ "Домусгруп" майна та доказів передачі його на зберігання, вимога щодо повернення Лопатинській селищній раді Червоноградського району Львівської області вказаного майна не підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду, надані відповідачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Позивач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих відповідачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Окрім того, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір залишається за позивачем.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10,12,20,73,74,75,76,79,123,129,232,233,236,237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.09.2023.

Суддя Березяк Н.Є.