Ухвала суду № 113292119, 23.08.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.08.2023 Справа № 914/521/22

м.Львів

за позовом: Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького, Львівська область, м.Львів;

до відповідача-1: Комарнівської міської ради, Львівська область, Львівський район, м.Комарно;

та до відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівська область, м.Львів;

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача: Міністерство освіти і науки України, м.Київ;

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Фермерське господарство ЕЛІТФРУКТ, Львівська область, Львівський район, м.Городок;

про: витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування наказу та рішення

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Сосницької А.А.

Представники сторін:

від позивача: Задорожний І.Б., Добра О.В. -представники

від відповідача-1: Черевичник І.І., Сорока О.І. - представники

від відповідача-2: Пашко Є.О.-представник

від третьої особи-1: Остапенко

від третьої особи-2: не з`явився

Суть спору:

На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом: Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького, Львівська область, м.Львів; до Відповідача-1: Комарнівської міської ради, Львівська область, Львівський район, м.Комарно; до Відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівська область, м.Львів; за участю Третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача: Міністерства освіти і науки України, м.Київ; за участю Третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Фермерського господарства ЕЛІТФРУКТ, Львівська область, Львівський район, м.Городок; про: витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування наказу та рішення.

Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду. Так, зокрема, ухвалою від 04.07.2023 судом повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 23.08.2023.

14.08.2023, за вх.№19779/23, від представника третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, поступило заперечення на клопотання про призначення експертизи.

16.08.2023, за вх.№20016/23, від позивача поступило заперечення на клопотання про призначення експертизи.

21.08.2023, за вх.№3270/23, від відповідача-1 поступило клопотання про долучення доказів.

Позивач, відповідач-1 та відповідач-2 явку повноважних представників в підготовче засідання 23.08.2023 забезпечили.

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, явку повноважного представника в підготовче засідання 23.08.2023 забезпечила в режимі відеоконференції.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача в підготовче засідання 23.08.2023 не з`явилась.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В підготовчому засіданні поставлено на розгляд клопотання відповідача-1 від 30.06.2023 ( вх.№2576/23 від 03.07.2023), про призначення судової експертизи.

Так, відповідач-1 у клопотанні від 30.06.2023 (вх.№2576/23 від 03.07.2023 просить суд призначити судову експертизу на предмет відповідності до законодавства документації із землеустрою з назвою «Додаток до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Львівському національному університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім.С.З.Гжицького на базі навчально-науково-виробничого центру «Комарнівський» для досліджених і навчальних цілей на території Бучалівської сільської ради, Переможненської сільської ради, Комарнівської міської ради Городоцького району Львівської області» наданої Позивачем.

Обгрунтовуючи дане клопотання, відповідач-1 просить провести судову експертизу для з`ясування обставин, які мають значення для справи, а саме на предмет відповідності до законодавства документації із землеустрою «Додаток до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) Львівському національному університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.Гжицького на базі навчально-науково-виробничого центру «Комарнівський» для досліджених і навчальних цілей на території Бучалівської сільської ради, Переможненської сільської ради, Комарнівської міської ради Городоцького району Львівської області», розроблений у 2016 році ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» затверджену розпорядженням Городоцької районної державної адміністрації від 27.06.2017 року №276.

Також, відповідач-1 зазначив, що цільове призначення земельних ділянок на момент складання документації було зазначене: «Для досліджених і навчальних цілей», а в документах на земельні ділянки зазначено: «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», тобто є розбіжність між визначенням цільовими призначеннями цих ділянок.

Представник позивача в підготовчому засіданні 23.08.2023 заперечує в проведенні судової експертизі, оскільки вважає, що в матеріалах справи є достатньо доказів для з`ясування обставин, які мають значення для справи та на підставі яких правовстановлюючих документів та нормативно-правових актів позивачем була розроблена та затверджена технічна документація.

Також позивач, зазначив, що предметом спору в справі є витребування майна, а не оспорювання цільового призначення цих земельних ділянок. Тому відповідач-1 аргументуючи розбіжності в цільовому призначенні земель визначених в технічній документації виходить за межі предмету спору.

Представник третьої особи, який не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача , заперечує щодо проведення судової експертизи, оскільки вважає , що призначення судової експертизи щодо предмету відповідності до законодавства документації із землеустрою строю «Додаток до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) Львівському національному університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.Гжицького на базі навчально-науково-виробничого центру «Комарнівський» для досліджених і навчальних цілей на території Бучалівської сільської ради, Переможненської сільської ради, Комарнівської міської ради Городоцького району Львівської області», не стосується предмету розгляду справи .

Представник третьої особи, зазначає, що при винесенні наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.01.2021 №6-ОТГ яким передано вказані землі у комунальну власність, відповідач був обізнаний, що вказані земельні ділянки перебувають у постійному користуванні Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.з.Гжицького. Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області при винесенні наказу діяло всупереч вимог Земельного кодексу України та вийшло за межі наданих законом повноважень у сфері розпорядження земельними ділянками державної форми власності.

Розглянувши подане відповідачем-1 клопотання, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд зазначає наступне.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до частини третьої статті 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Згідно частини першої статті 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідач-1 у вищезазначеному клопотанні просить суд про призначення експертизи «на предмет відповідності до законодавства документації із землеустрою з назвою «Додаток до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Львівському національному університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім.С.З.Гжицького на базі навчально-науково-виробничого центру «Комарнівський» для досліджених і навчальних цілей на території Бучалівської сільської ради, Переможненської сільської ради, Комарнівської міської ради Городоцького району Львівської області» наданої Позивачем».

За приписами частини другої статті 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Суд вважає, що запропоноване позивачем питання для експертного дослідження є суто правовим питанням, і дослідження такого питання не потребує спеціальних знань, а досліджується судом під час розгляду судової справи.

Поряд з цим суд зазначає, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Таким чином, відсутні підстави для призначення судової експертизи, оскільки вказане питання має суто правовий характер.

На розгляд судом поставлено клопотання відповідача-1 про долучення доказів та поновлення пропущеного строку

Клопотання Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області, мотивоване тим, що в матеріалах колишньої Переможненської сільської ради перебувають документи, які свідчать про передачу земель учгоспу «Комарнівський» Радою трудового колективу учгоспу до земель населених пунктів та земель запасу сільської ради. Учгосп «Комарнівський» був користувачем земель для сільськогосподарського виробництві і мав повноваження відповідно до ст.29 Земельного Кодексу України в редакції від 18.12.1990 р. №561-ХІІ, відмовлятися від права користування землею, що і підтверджується наступними документами: 1. Випискою з наказу №63 по учгоспу «Комарнівський» від 12 квітня 1991 року; 2. Випискою з наказу №14 по учгоспу «Комарнівський» від 04 лютого 1992 року; 3. Наказом №40 по учгоспу «Комарнівський» від 09 лютого 2000 року; 4. Рішенням Переможненської сільської ради №92 від 10 жовтня 2000 року «Про надання земельних ділянок в постійне користування»; 5. Наказом №18 по учгоспу «Комарнівський» від 23 липня 2001 року; 6. Рішенням Переможнської сільської ради №146 від 27 листопада 2001 року «Про віднесення земельної ділянки до земель запасу Переможненської сільської ради»; 7. Наказом №6 ка по учгоспу «Комарнівський» від 10 листопада 2003 року; 8. Рішенням Переможненської сільської ради №66 від 07 грудня 2003 року «Про передачу земель учгоспу «Комарнівський» до земель запасу сільської ради».

Виходячи з вищесказаного, відповідач-1, зазначив, що учгосп «Комарнівський» як постійний користувач згідно чинного на той час законодавства України, самостійно вирішував питання про припинення права користування та передачу земель до земель населених пунктів чи земель запасу сільської ради для подальшого їх перерозподілу, тому враховуючи що на час подання відзиву, Комарнівська міська рада не знала про даний факт, тому відповідач-1 просить поновити пропущений строк та долучити до матеріалів справи докази.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про долучення доказів та поновлення пропущеного строку, суд зазначає наступне.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

За наведеною нормою, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4).

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. 5).

Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів (ч. 7).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З наведених норм слідує, що строк на подання доказів, встановлено законом, а саме разом з поданням відзиву. Підставою для поновлення такого строку та прийняття доказів є наявність поважних причин неможливості подання доказів в установлений строк. Крім того, суд, в залежності від конкретних обставин та за наявності відповідних клопотань, може встановити додатковий строк на подання доказів.

З матеріалів справи слідує, що строк на подання відзиву було встановлено судом в ухвалі про відкриття провадження у справі і відповідач скористався таким правом, подавши до суду відзив 25.03.2022.

Ухвалою від 27.10.2022 суд прийняв заяву Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького б/д б/н (вх. №1959/22 від 28.06.2022р.) про доповнення позовних вимог. При цьому, згідно вказаної ухвали суд не встановлював будь-якого додаткового строку на подання доказів, включаючи відповідача-1, заяви не надходили.

Не дивлячись на відсутність встановлення будь-якого строку, відповідач-1 21.08.2023 подав до суду клопотання у якому зазначив, що не знав на час подання відзиву про існування в матеріалах колишньої Переможненської сільської ради документів, які свідчать про передачу земель учгоспу «Комарнівський» Радою трудового колективу учгоспу до земель населених пунктів та земель запасу сільської ради.

Однак, під час подання такого відзиву відповідач жодних доказів до нього не додав та клопотання про встановлення додаткового строку на подання доказів не заявив.

З урахуванням викладеного та наведених вище пояснень відповідача-1 щодо поважності причин строку слідує, що пропуск строку подання доказів обумовлений виключно суб`єктивними чинниками, які залежали від волевиявлення відповідача-1 по отриманню відповідних доказів, оскільки такі датовані 1991-2003 роками і могли бути відомі відповідачу-1.

Відповідач-1 не наводить будь-яких обставин, які б перешкоджали йому отриманню таких доказів раніше.

Окрім того, як вже зазначено, нормативно регламентовано процедуру встановлення судом додаткового строку на подання доказів, яка в даному випадку зі сторони відповідача-1 не дотримана.

При цьому, суд вже неодноразово поновлював зокрема відповідачу-1 строк на подання доказів, згідно ухвал у справі. Однак, можливість поновлення пропущеного строку судом не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Суд враховує, що кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Пелевін проти України (Pelevin v Ukraine)" від 20.05.2010).

З урахуванням викладеного та оскільки у даному випадку суд не встановив обставин, які б об`єктивно перешкоджали відповідачеві-1 реалізувати своє право на подання доказів протягом законодавчо встановленого строку, суд не встановив поважності причин пропуску такого строку та не вбачає підстав для його поновлення.

Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У зв`язку з викладеним, беручи до уваги думку учасників справи з приводу даного клопотання, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача-1 про поновлення строку на подання доказів та залишає без розгляду відповідні докази.

Відповідно до ч.1 ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Приписами ст.185 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1)залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відтак, зважаючи на те, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені ч.2 ст.182 ГПК України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, строки підготовчого провадження у даній конкретній справі, суд приходить до висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 99, 177, 182, 183, п.3 ч.2 ст.185, ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити відповідачу-1 в задоволенні клопотання від 30.06.2023 ( вх.№2576/23 від 03.07.20230 про призначення у справі судової експертизи та у задоволенні клопотання від 18.08.2023 (вх.№3270/23 від 21.08.2023) про поновлення процесуального строку та долученні доказів до матеріалів справи.

2. Закрити підготовче провадження у справі №914/521/22 та призначити справу до судового розгляду по суті.

3. Судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 28.09.2023 р. о 14:00 год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: вул.Личаківська, 128, зал судових засідань № 9 (ІІ-й поверх).

4. Учасникам справи: явка повноважних представників в судове засідання.

5. Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.

6. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

Суддя Кітаєва С.Б.