Рішення № 113290269, 11.08.2023, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/224/23

Провадження № 2/503/165/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2023 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого суддіКалашнікової Т.О.,

при секретарі судового засіданняПоліковській О.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно. В позові зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , після смерті якого залишилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.62 га., право власності на яку посвідчене державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №062378, виданим Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області. Позивач являється спадкоємцем за законом після померлого та прийняла спадщину, проте нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно. В зв`язку з цим позивач позбавлена можливості захистити своє порушене право в позасудовому порядку.

В підготовче засідання позивач не з`явилася, надала заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі.

Представник Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області в підготовче засідання також не з`явився, надавши до суду заяву, в якій визнав позов та просив розглянути цивільну справу у його відсутність.

Відповідно до положень ч.4ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Крім того, згідно ч.4ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206, 207 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили, що таке визнання суперечить вимогам закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Кодимським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)(а.с.6).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1269 цього ж Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Крім того, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

У відповідності до положень ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 2,62 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області за межами с.Мала Слобідка (раніше територія Малослобідської сільської ради Кодимського району Одеської області), що підтверджується копією державного актана право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №062378, виданого Кодимською РДА (а.с.7).

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00032750437 від 23.09.2021 року (а.с.9) встановлено, що позивач ОСОБА_3 була дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і відповідно спадкоємцем першої черги за законом.

Зі змісту листа державного нотаріуса Кодимської державної нотаріальної контори Налдіної М.М. №356/02-14 від 01.08.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття нею спадщини та заведена спадкова справа №281/2022. Ця обставина вказує на те, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

Судом встановлено, що державним нотаріусом Кодимської державної нотаріальної контори відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно. Ця обставина підтверджується листом нотаріуса №604/02-14 від 27.12.2022 року (а.с.12). В змісті позовної заяви позивачем зазначено, що державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №062378, виданий Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області на ім`я ОСОБА_2 було втрачено.

В абзаці 2 пункту 23постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Відповідно до абз.3 п.23постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22.09.2021 року, у справі №227/3750/19, вказав, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа має право звернутися до суду за правилами позовного провадження. При цьому, належним способом захисту прав спадкоємця є визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку, оскільки існують перешкоди для оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Відповідно до ч. 5ст. 1268 ЦК Українита п. 3.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженихНаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5із наступними змінами та доповненнями, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкодавець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень ч.1 ст. 15 та ст. 392 ЦК Українивласник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до п. 3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 оскільки спір про визнання права власності на нерухоме майно - є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності відповідна територіальна громада.

Враховуючи, що позивачу відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, то відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» його вимога про визнання права власності на спадкове майно підлягає судовому розгляду.

Відповідно дост.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Крім того, відповідач визнав позов у повному обсязі, і таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що з урахуванням положень ч.4ст.206 ЦПК України, надає суду підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,62 га, розташовану на території Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області за межами с.Мала Слобідка (раніше територія Малослобідської сільської ради Кодимського району Одеської області), яка на підставі втраченого державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №062378, виданого Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області, належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Т.О. Калашнікова