Рішення № 11328952, 25.08.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

25 серпня 2010 р. Справа 2/128-10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" 01601, м.Київ, вул.Печерський узвіз, 3 (адреса для листування: 79008, м.Львів, вул.Винниченка, 12/8)

до: Приватного підприємства "O.L.KAR.Фарм-Сервіс" 23500, Вінницька область, м.Шаргород, вул.Фрунзе, 16

до : Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", 04050, м.Київ, вул.Жилянська, 75

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 52022,73 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Олешко Т.О., Ікавий М.Р.- за довіреностями;

відповідача 1 : не з'явився;

відповідача2 : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення 35 000,00 грн. страхового відшкодування та до Приватного підприємства "O.L.KAR.Фарм-Сервіс" про стягнення 17 022,73 матеріальної шкоди.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 01.07.10 р. за даним позовом порушено провадження у справі № 2/128-10 та її розгляд призначено на 23.08.2010 р.

Ухвалою суду від 13.08.10 р. внесено виправлення в дату та час призначення судового засідання та призначено справу до розгляду на 25.08.10 р.

30.07.2010 року до суду надійшла заява позивача №б/н від 26.07.2010 року про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої він просив суд додатково стягнути з ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 4540,89 грн. - пені, 664,52 грн. - 3% річних, 1540,00 грн. інфляційних та з Приватного підприємства "O.L.KAR.Фарм-Сервіс" 221,06 грн. 3 % річних.

Разом з тим, в судовому засіданні від представників позивача надійшла заява, якою вони уточнюють свої позовні вимоги, та просять стягнути з ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" штрафні санкції в межах шести місяців 3567,20 грн. пені, 1 213,33 грн. інфляційних та 523,56 грн. - 3 % річних. В усних поясненнях просили пункт 4 заяви про збільшення позовних вимог від 26 липня 2010 року залишити без змін.

Відповідачі в судове засідання, призначене на 25.08.2010 року, не з'явились, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчить реєстр поштових відправлень рекомендованої кореспонденції господарського суду Вінницької області.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідачів, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

24 червня 2009 року у м. Нова Одеса Миколаївської області по вул. Леніна ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ГАЗ 2705» (д.н.з. НОМЕР_1), не дотримався безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, не дотримався дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки "Форд" (д.н.з. НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_2, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

20 липня 2009 року Кривоозерським районним судом Миколаївської області винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності внаслідок вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.( а.с. 26)

Оскільки, автомобіль «Форд» (д.н.з. НОМЕР_2) на момент дорожньо-транспортної пригоди був застрахований у ВАТ «СТ «Гарантія» за договором добровільного страхування наземного транспорту №5-2190/08.010, згідно страхового акту №1030 від 28 жовтня 2009 року власнику транспортного засобу ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування в загальній сумі 52 022, 73 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №504, № 535, №591, №1873, №2021.

Відповідно до висновку авто товарознавчого дослідження №366 від 16 липня 2009 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Форд» (д.н.з. НОМЕР_2) перевищує вартість транспортного засобу на момент ДТП, отже проводити відновлювальні роботи економічно недоцільно та вартість матеріальної шкоди, приймається рівною дійсній вартості автомобіля на момент дослідження і становить 109 294, 48 грн.

Згідно ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладання договору. Пунктом 12 договору добровільного страхування наземного транспорту №5-2190/08.010 встановлена страхова сума у розмірі 88 300, 00 грн.

Відповідно до п. 10 Договору при повному знищенні транспортного засобу застосовується франшиза, передбачена для ризику «Незаконне заволодіння» тобто 5% від страхової суми, що складає 4415,00 грн.

Відповідно до висновку авто товарознавчого дослідження №139 від 05 жовтня 2009 року ліквідаційна вартість придатних для подальшого використання складових автомобіля «Форд» (д.н.з. НОМЕР_2) становить 32062, 27 грн.

Таким чином, при повному знищенні автомобіля виплата страхового відшкодування дорівнює страховій сумі за мінусом франшизи та придатних до використання залишків.(88300,00 грн. (страхова сума) + 200,00 грн. (евакуація ТЗ) 32062,27 грн. (вартість придатних до використання залишків) 4 415,00 грн. (франшиза) = 52022,73 грн. (страхова виплата)

Грошові кошти у вказаній сумі, як страхове відшкодування, було виплачено на поточний рахунок власника автомобіля «Форд» (д.н.з. НОМЕР_2) ОСОБА_2

Враховуючи, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у НАСК «Оранта» за полісом №ВВ/8765306 в якому визначений ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 35000, 00 грн. обовязок відшкодувати шкоду в межах ліміту відповідальності покладений на НАСК «Оранта».(а.с.56)

05 грудня 2009 року НАСК «Оранта» отримала претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу, однак виплата страхового відшкодування полісом №ВВ/8765306 на даний момент не проведена.

Розмір фактичних затрат ВАТ «СТ Гарантія», як про це зазначалось вище, становить 52 022, 73 грн., а страховим відшкодуванням покривається тільки 35000, 00 грн., таким чином відповідно до ст. 1194 ЦК України обовязок сплатити різницю між страховим відшкодуванням (за полісом №ВВ/8765306) та фактичним розміром шкоди у сумі 17022, 73 грн., покладається на заподіювача шкоди.

Оскільки під час вчинення ДТП водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПП «O.L.KAR. Фарм-Сервіс"», останній зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну його працівником.

19 лютого 2010 року ПП «O.L.KAR. Фарм-Сервіс» отримало претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу, однак відшкодування шкоди не проведено.

За вказаних обставин, позивач звернувся до суду із даним позовом.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 5-2190/08.010 від 27.10.2008 року є договором страхування.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ч.1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 2 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування є володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

У відповідності до ст. 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконані свої зобов'язання по виплаті страхувальнику страхового відшкодування в сумі 52 022, 73 грн. належним чином, що підтверджується платіжними дорученнями №504, № 535, №591, №1873, №2021.

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення закріплено у ст. 993 ЦК України, згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В силу приписів ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Приписи статті 1166 Цивільного кодексу України передбачають загальні підстави деліктної відповідальності за завдану майнову шкоду, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди. Такими підставами є: протиправність дій особи, збитки (майнова шкода, якої зазнала потерпіла сторона), причинно-наслідковий звязок між діями та наслідками (а саме, збитками), вина особи, яка вчинила правопорушення.

С.1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено судом ОСОБА_1 у період, коли сталась дорожньо-транспортна пригода, перебував у трудових відносинах із ПП "O.L.KAR. Фарм-Сервіс» та його вина у порушенні правил дорожнього руху за ст. 124 КУпАП, що саме і спричинило пошкодження належного гр. ОСОБА_2 автомобіля марки "Форд" (д.н.з. НОМЕР_2), доведена у встановленому законом порядку (Постанова Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 20.07.2009 р. по справ № 3-538).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 35 000,00 грн. страхового відшкодування та 17 022,73 матеріальної шкоди є обґрунтованими, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, і відповідно підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення з ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 3567,20 грн. пені, 1 213,33 грн. інфляційних та 523,56 грн. - 3 % річних та додатково з ПП "O.L.KAR.Фарм-Сервіс" 221,06 грн. - 3% річних, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 546 ЦК України пеня є одним з видів забезпечення виконання зобовязань.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 17 ст. 9 Закону України „Про страхування” страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ст. 933 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як передбачено приписами п.п. 37.1., 37.2. ст. 37 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Вищевказаними нормами передбачені підстави стягнення пені саме у випадку прострочення страховиком зобовязання по виплаті страхового відшкодування, а не відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу).

Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, позовні вимоги про стягнення інфляційних та 3% втрат з відповідачів задоволенню не підлягають, оскільки зазначені витрати не підлягають стягненню в порядку зворотної вимоги (регресу).

У звязку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 3567,20 грн. пені, 1 213,33 грн. інфляційних та 523,56 грн. - 3 % річних та додатково з ПП "O.L.KAR.Фарм-Сервіс" 221,06 грн. - 3% річних є безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

В частині стягнення з відповідачів пені, інфляційних та 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідачів витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останніх пропорційно розміру задоволених позовних вимог окремо до кожного з них.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 22, 993, 1166, 1172, 1187, 1191, 1194 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (04050, м.Київ, вул.Жилянська, 75, код 00034186) на користь Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" (01601, м.Київ, вул.Печерський узвіз, 3, код 14229456) 35 000,00 грн. страхового відшкодування, 350,00 грн. державного мита та 158,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Приватного підприємства "O.L.KAR.Фарм-Сервіс" (23500, Вінницька область, м.Шаргород, вул.Фрунзе, 16, код 13334866) на користь Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" (01601, м.Київ, вул.Печерський узвіз, 3, код 14229456) 17 022,73 грн. матеріальної шкоди, 170,22 грн. державного мита та 77,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позову - відмовити.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 27 серпня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу 01601, м.Київ, вул.Печерський узвіз, 3 (адреса для листування: 79008, м.Львів, вул.Винниченка, 12/8)

4 - відповідачу 1 23500, Вінницька область, м.Шаргород, вул.Фрунзе, 16

5- відповідачу 2 04050, м.Київ, вул.Жилянська, 75