Ухвала суду № 1132822, 10.10.2007, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а- 807 / 07 р.                                         Головуючий  у  1 інстанції

                       Євграфова  Є.П.

Суддя - доповідач Бистрик Г.М.                                         

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10   жовтня   2007 року.                                                                   м. Київ.

      Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                              Бистрик  Г.М.,

Суддів:                                                        Ситникова  О.Ф.,                                                                                                                     Маслія  В.І.,               

при секретарі:                                              Пономаренко О.О.,

         розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою   Білоцерківської  об’єднаної  державної  податкової  інспекції  на  постанову  Господарського  суду  Київської  області від  22.03.2007 року  по  адміністративній  справі  за  позовом Дочірнього  підприємства  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «Поліс»  до Білоцерківської  об’єднаної  державної  податкової  інспекції    про  визнання  нечинними  податкових  повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

            Позивач дочірнє  підприємство  Товариство  з  обмеженою  відповідальністю «Поліс»                         ( Далі  по  тексту – ДП  ТОВ «Поліс» )  у  лютому  2007 року звернувся  до  суду  з  позовами , в  яких  просив визнати  нечинними  податкові  повідомлення-рішення   Білоцерківської  об’єднаної  державної  податкової  інспекції ( Далі  по  тексту – Білоцерківська ОДПІ), а  саме :  за  № 36/0000742330/0  від  26.09.2006 р., яким  визначено  завищення  бюджетного  відшкодування  з  податку  на  додану  вартість ( Далі  по  тексту – ПДВ )  за  грудень  2005 р.  на суму 729,00 грн. ; № 0000662330/0  від  09.08.2006 р., яким  визначено завищення  бюджетного  відшкодування  з  ПДВ  за  травень  2006 р. на  суму  89665,00 грн; додаткові  повідомлення-рішення                         № 0000662330/1 від  30.08.2006 р. та  № 46/2812/0000762330/2  від 11.10.2006 р., якими  встановлено  завищення  бюджетного  відшкодування з  ПДВ  за  травень  2006 р.  на  суму  89665,00 грн. ; № 20/0000082330/0  від  18.05.2006 р., яким  визначено  завищення  бюджетного  відшкодування  з  ПДВ  за лютий  2006 р.  на суму 109526,00 грн.;  № 0000772330/0  від  17.10.2006 р., яким  встановлено  завищення  бюджетного  відшкодування  з  ПДВ за  липень  2006 р.  на  суму  9891,00 грн. № 490000802330/0  від  25.10.2006 р., яким визначено  завищення  бюджетного  відшкодування  з  ПДВ  а серпень  2006 р.  на  суму 10790,00 грн. ; № 0000682330/0  від  13.09.2006 р., яким визначено  завищення  бюджетного  відшкодування  з  ПДВ  за  червень 2006 р.  на  суму  12069,00 грн. ; додаткове  повідомлення-рішення № 37/0000682330/1  від  26.09.2006 р., яким  встановлено  завищення  бюджетного  відшкодування  з  ПДВ  за  червень  2006 р. на суму 12069,00 грн.; № 0000642330/0  від  17.07.2006 р., яким  визначено  завищення  бюджетного  відшкодування  з  ПДВ  за листопад  2005 р.  на суму 78974,00 грн.;                                 № 2197/0000642330/1  від  14.08.2006 р. та  № 45/2813/0000752330/2  від  11.10.2006 р. якими  визначено  завищення  бюджетного  відшкодування  з ПДВ  за листопад  2005 р.  на  суму  78974,00 грн.

            Постановою Господарського  суду  Київської  області  від  22.03.2007 року об’єднані позовні  вимоги  ДП  ТОВ  «Поліс» задоволено  повністю.  

Відповідач  не  погоджуючись  з  прийнятим  рішенням  суду  звернувся  з  апеляційною  скаргою, в  якій  зазначає, що вказана  постанова   не  відповідає  вимогам  матеріального  та  процесуального  права. Судом  першої  інстанції  неповно  з’ясовані  та  не  доведені  обставини, що  мають  значення  для  даної справи, а висновки  суду  першої  інстанції не  відповідають дійсним   обставинам  справи, тому просить скасувати вищевказану постанову  суду  з постановленням  нового  рішення , яким   відмовити  в  задоволенні  позовних  вимог  ДП  ТОВ  «Поліс» .

 Від  позивача  на  вказану  апеляційну  скаргу  надійшло  письмове  заперечення, в якому  він  обґрунтовує, що  вимоги  апеляційної  скарги  відповідача є  безпідставними. Постанову  суду  першої  інстанції  вважає  такою, що постановлена  з  дотриманням  норм матеріального  та  процесуального  права.

     Заслухавши  у засіданні апеляційного суду  суддю - доповідача, пояснення  з»явившихся   осіб та  перевіривши доводи апеляційної скарги і  матеріали  справи  , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

            Судом першої  інстанції встановлено, що Білоцерківською ОДПІ на підставі наказу № 288 від 01.09.2006р. та направлення № 344 від 06.09.2006 р.  було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання  вимог податкового законодавства по ПДВ ДП ТОВ «Поліс» за період з 01.12.2005р. по 31.12.2005р. За результатами   перевірки відповідачем було складено акт за №306/23-4/25564086 від 15.09.2006р., на  підставі  якого було винесено податкове повідомлення-рішення за № 36/0000742330/0 від 26.09.2006р., про  визначення  завищення   позивачем  бюджетного відшкодування з ПДВ  за грудень 2005р. на суму 729,00 грн.

          В  подальшому , відповідачем  було  проведено  ряд  позапланових  виїзних  документальних перевірок  за  наступні  періоди :

           -  з 01.05.2006р. по 31.05.2006р., за результатами якої відповідачем було складено акт              № 261/23-4/25564086 від 08.08.2006р. , на підставі  якого   було  винесено податкове повідомлення-рішення №0000662330/0 від 09.08.2006р., про визначення  завищення  позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2006р. на суму - 89 665,00 грн. Окрім  того, за результатами адміністративного оскарження, в ході якого скарги ДП ТОВ «Поліс» були залишені без задоволення , відповідачем додатково були прийняті податкові повідомлення-рішення за             № 0000662330/1 від 30.08.2006р. та № 46/2812/0000762330/2 від 11.10.2006р., якими встановлено ту ж суму завищення бюджетного відшкодування, що і у попередньому податковому повідомленні-рішенні № 0000662330/0 від 09.08.2006р.

- з 01.02.2006р. по 28.02.2006р., за  результатами  якої відповідачем  було складено акт  №165/23-4/25564086 від 10.05.2006р., на підставі  якого  було винесено податкове повідомлення-рішення за № 20/0000082330/0 від 18.05.2006р., про визначення завищення  позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ  за лютий 2006р. на суму - 109 526,00 грн.

              - з 01.07.2006р. по 31.07.2006р., за  результатами  якої  відповідачем було складено акт   № 2353/23-4/25564086/332 від 10.10.2006р.,  на   підставі  якого було   винесеноподаткове повідомлення-рішення за № 0000772330/0 від 17.10.2006р., про  визначення  завищення  позивачем  бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006р. на суму -          9 891,00 грн.

- з 01.08.2006р. по 31.08.2006р., за  результатами  якої  відповідачем , було складено акт   № 2448/23-4/25564086/348 від 20.10.2006р., на підставі  якого  було винесено податкове повідомлення-рішення за № 490000802330/0 від 25.10.2006р., про  визначення завищення  позивачем  бюджетного відшкодування з ПДВ   за серпень 2006р. на суму - 10 790,00 грн.

- з 01.06.2006р. по 30.06.2006р., за  результатами  якої  відповідачем  було складено акт     № 299/23-4/25564086 від 12.09.2006р.,  на підставі  якого  було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000682330/0 від 13.09.2006р., про  визначення  завищення  позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2006р. на суму - 12 069,00 грн. Окрім  того, за результатами адміністративного оскарження, в ході якого скарги ДП ТОВ «Поліс» були залишені без задоволення, відповідачем додатково було прийнято податкове повідомлення-рішення за                     № 37/0000682330/1 від 26.09.2006р., яким встановлено ту ж суму завищення бюджетного відшкодування, що і у  попередньому  податковому повідомленні-рішенні № 0000682330/0 від 13.09.2006р.

- з 01.11.2005р. по 30.11.2005р., за  результатами  якої  відповідачем  було  складено акт   № 236/23-4/25564086 від 14.07.2006р, на підставі  якого  було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000642330/0 від 17.07.2006р., про  визначення завищення  позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2005р. на суму - 78 974,00 грн. Окрім  того,  за результатами адміністративного оскарження, в ході якого скарги ДП ТОВ «Поліс» були залишені без задоволення , відповідачем додатково було прийняті податкові повідомлення-рішення  за № 2197/0000642330/1 від 14.08.2006р. та № 45/2813/0000752330/2 від 11.10.2006р., якими встановлено ту ж суму завищення бюджетного відшкодування, що і у попередньому податковому повідомленні - рішенні № 0000642330/0 від 17.07.2006р.

В  своїх  доводах відповідач посилається на пункт 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( Далі  по  тексту – Закон  № 168 ) , зазначаючи,  що визначені в податкових повідомленнях-рішеннях суми не підлягають бюджетному відшкодуванню, оскільки неправомірно зазначені в рядку 25 по податковій декларації з податку на додану вартість за відповідний період. Зазначена сума повинна була бути віднесена до податкової декларації з ПДВ в наступному податковому періоді в рядок 26 так як це є залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного податкового періоду.

 Відповідно  до п.п. 7.7.1  ст. 7  Закону  № 168 сума  податку, що  підлягяє  сплаті (перерахуванню) до  бюджету  або  бюджетному  відшкодуванню  визначається  як  різниця  між  сумою  податкового  зобовязання  звітного  податкового  періоду  та  сумою  податкового  кредиту  такого  звітного  періоду.

При  позитивному  значенні  суми, розрахованої  згідно  з  п.п. 7.7.1  п. 7  Закону  така  сума  підлягає  сплаті (перерахуванню)  до  бюджету  у  строки, встановлені  законом  для  відповідного  податкового  періоду.

При  відємному  значенні  суми, розрахованої  згідно  з  п.п. 7.7.1  п. 7 Закону  така  сума  враховується  у  зменшення  суми  податкового  боргу  з  цього  податку, що  виник  за  попередні  податкові  періоди ( у  тому  числі  розстроченого  або  відстроченого  відповідно до  закону)  а  при  його  відсутності – зараховується  до  складу податкового  кредиту  наступного  податкового  періоду. Якщо  у  наступному  податковому  періоді  сума, розрахована  згідно  з  п.п. 7.7.1  п.7  має  відємне  значення, то  бюджетному  відшкодуванню  підлягає  частина  такого  відємного  значення, яка  дорівнює  сумі податку  фактично  сплаченій  отримувачем  товарів (послуг)  у  попередньому  податковому  періоді  постачальникам  таких  товарів (послуг); залишок  відємного  значення  після  бюджетного  відшкодування  включається  до  складу податкового  кредиту  наступного  податкового  періоду.

            Як  вбачається  з матеріалів  справи,у Білоцерківської ОДПІ не було претензій до ДП ТОВ «Поліс» з приводу документального підтвердження розміру податкового кредиту та невиконання умов щодо отримання бюджетного відшкодування ні на момент арифметичної перевірки даних декларацій відповідних звітних періодів ні на момент проведення позапланових документальних перевірок за ті ж періоди. Тобто суд не вбачає обставин, що були б достатньою підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, необхідно зважати, що відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168 податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Вірно зазначаючи принцип, який покладено в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування  та  діючого  законодавства  України відповідач не надає достатнього значення тому факту, що відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168  датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягаютьамортизації.               Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. До того ж судом відзначається, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету.             Виходячи  з  вищевикладеного  колегія  суддів не  вбачає  підстав  порушення  позивачем норм діючого податкового  законодавства  України  в  частині  завищення  сум  бюджетного  відшкодування з  ПДВ, а  тому  доводи  відповідача  вважає  необгрунтованими  та  не  доведеними.

             Окрім  того ,  судом  першої  інстанції  вірно  зроблено  висновок  про  безпідставність  прийняття  відповідачем  за  результатами  розгляду  скарги  платника  податку,  повторних  податкових  повідомлень-рішень  при  незмінних   первинних   повідомленнях – рішеннях .

           Дії  відповідача  в  цій  частині слід  розцінювати як навмисне порушення  вимог  податкового  законодавства  України , що в  свою  чергу  протирічать  положенням  ст. 6  Закону  України «Про  порядок  погашення  зобовязань  платників  податків  перебюджетами  та  державними цільовими  фондами»  та  Порядку  «направлення  органами  Державної  податкової  служби  України  податкових  повідомлень  платникам  податків», затвердженого  наказом  ДПА  України  № 253  від  21.06.2001 року та   зереєстрованого  в  Міністерстві  юстиції  України  від 06.07.2001 р.  за              № 567/5758.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини, на  яких  ґрунтуються  її  вимоги  та  заперечення, крім  випадків, встановлених  ст. 72  цього  Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач  не  надав суду належних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

           Оскільки постанова Господарського  суду  Київської  області від 22.03.2007 року  прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Керуючись ст. ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206  КАС України, Київський  апеляційний  адміністративний  суд , -

У Х В А Л И В :

         Апеляційну скаргу  Білоцерківської  об’єднаної  державної  податкової  інспекції   - залишити без задоволення.

        Постанову  Господарського  суду  Київської  області від  22.03.2007 року   по  цій справі -  залишити без змін.

        Адміністративну  справу  № 22а-807/07  направити  до  Господарського  суду  Київської  області.     

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

            Головуючий: підпис                                                                     Бистрик  Г.М.

                 Судді : підписи                                                                           Ситников  О.Ф.

                                                                                                                Маслій  В.І.