Рішення № 113282028, 07.09.2023, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/2954/23

Провадження № 2/317/755/2023

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Ткаченко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Мазуренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 04.04.2022 № 15/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Запорізький районний суд Запорізької області.

У червні 2023 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якої зазначають наступне.

Так, 23.07.2021 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2036999722.

21.10.2022 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №21/10/22, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідних реєстрах.

Згідно із Реєстром боржників №1 до договору факторингу №21/10/22 від 21.10.2021 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 76576,69 грн, з яких: 70291,84 грн сума заборгованості по тілу; 8,77 сума заборгованості за відсотками; 6276,08 грн сума заборгованості по комісії.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором №2036999722 від 23.07.2021 в розмірі 76576,69 грн, з яких: 70291,84 грн сума заборгованості по тілу; 8,77 сума заборгованості за відсотками; 6276,08 грн сума заборгованості по комісії, яку позивач просить стягнути з відповідача, крім того просить стягнути з відповідача судові витрати у виді судового збору в розмірі 2684 грн, сплаченого при зверненні до суду та витрати на професійну правничу (правову) допомогу адвоката в даній справі у розмірі 10000 грн.

Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду (а.с.59), у судове засідання не з`явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, проти винесення заочного рішення не заперечують (а.с.3, 49).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с,51,57). Заяв та клопотань, відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надійшло.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України розглядати справу у заочному порядку за наявними в ній матеріалами та доказами, поданими позивачем.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтями 525-527 ЦК України передбачається, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 615, 625 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом установлено, що 23.07.2021 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2036999722, відповідно до умов якого відповідачу видано кредит в розмірі 70291,84 грн строком до 23.06.2022 (а.с.4-23).

21.10.2022 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №21/10/22, відповідно до якого АТ «ОТП БАНК» передає, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП БАНК». і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості (а.с.25-28).

Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу №21/10/22 від 21.10.2021 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2036999722 від 23.07.2021 в сумі 76576,69 грн, з яких: 70291,84 грн сума заборгованості по тілу; 8,77 сума заборгованості за відсотками; 6276,08 грн сума заборгованості по комісії (а.с.29).

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)

Відповідно до ст. 1082 ЦК України божник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно із правовою позицією яка висловлена Верховним Судом України у Постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідач не виконав свого обов`язку передбаченого договором позики та кредитним договором щодо погашення заборгованості та не спростував вказані розрахунки заборгованості.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, підстав для звільнення відповідача від стягнення судового збору судом не встановлено, позивачем при подачі позову сплачено 2684 грн (а.с. 1), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2684 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги у розмірі 10000 грн позивачем подано договір № 18/23 про надання правової допомоги від 20.02.2023 року (а.с.33-35), додаткову угоду №002366310491 від 20.02.2023 (а.с.36), детальний опис робіт (наданих послуг) (а.с.37) та Акт про підтвердження факту надання правової (правничої) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 03.04.2023 (а.с.38), копію ордеру на надання правничої правової допомоги №1327094 від 03.04.2023 (а.с.39), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7023/10 (а.с.40).

Разом з тим, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» дійсно понесла витрати на правничу допомогу, матеріали справи не містять.

Посилання в акті про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 03.04.2023 року з урахуванням додаткової угоди №002366310491 від 20.02.2023, що оплата професійної правничої допомоги адвоката здійснюється клієнтом у повному обсязі при підписанні відповідного акту не є доказом оплати послуг адвоката.

Крім того, з жодного наданого суду документу не вбачається, що професійна правнича допомога адвоката була надана ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» саме у цій цивільній справі про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 ..

Відтак, суд приходить до висновку, що у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн слід відмовити.

Керуючись ст. 12,76-83,89,141,158,247,263-265, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором №2036999722 від 23.07.2021 у розмірі 76576,69 грн (сімдесят шість тисяч п`ятсот сімдесят шість гривень 69 копійок), з яких: 70291,84 грн сума заборгованості по тілу; 8,77 сума заборгованості за відсотками; 6276,08 грн сума заборгованості по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2684 грн 00 коп (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

У стягненні витрат на професійну правничу (правову) допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я (найменування) учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07405, Київська область, м. Бровари, а/с 897.

Представник позивача: адвокат Воронюк Сергій Олександрович, адреса робочого місця: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя М.О.Ткаченко