Рішення № 113280902, 06.09.2023, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1935/21

Провадження № 2/677/9/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2023 року м. Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого - судді Гладій Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Загаєвської С.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в ході розгляду справи зменшив позовні вимоги, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Антонінської селищноїради Хмельницькогорайону Хмельницькоїобласті провизнання заним впорядку спадкуванняправа власностіна 1/3частку житловогобудинку по АДРЕСА_1 . Позовобґрунтовує тим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померйого дід ОСОБА_4 ,який постійнопроживав вналежному длянього житловомубудинку під АДРЕСА_1 .Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщинана зазначенийжитловий будинок.Спадкоємцем бувйого син ОСОБА_5 ,який єбатьком позивача,та якийвступив уфактичне управліннята володінняспадковим майном,а самезазначеним житловимбудинком.Окрім ОСОБА_5 спадкоємцями ОСОБА_4 є його доньки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Однак,не встигнувшиоформити спадщини ОСОБА_4 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також зажиття невстигли оформитиспадщини батька ОСОБА_4 ,так якпомерли.По данийчас прийнятазазначеними спадкоємцямиспадщина ОСОБА_4 не переоформлена.Таким чином,після смертійого батька ОСОБА_5 відкрилась спадщинана 1/3частку вищевказаногожитлового будинку,яка булауспадкована нимпісля смерті ОСОБА_4 .Він прийнявспадщину батька ОСОБА_5 ,згідно ст.1268ЦК України,так якна часйого смертіпостійно проживавразом ізним в АДРЕСА_2 . Зайого заявоюдо майна ОСОБА_5 .Теофіпольською державноюнотаріальною контороюбула заведенаспадкова справапід №274/2015т.Однак,у видачісвідоцтва проправо наспадщину зазаконом навищезазначений житловийбудинок державнимнотаріусом йомувідмовлено узв`язку ізвідсутністю передбаченихна сьогоднішнійдень законодавствомправовстановлюючих документівпро належністьйого для ОСОБА_4 та/або ОСОБА_5 ,а такожне проведенняреєстрації їхправа власностіна даненерухоме майноу встановленомуна данийчас порядку.Це пов`язаноіз тим,що діючимна часбудівництва зазначеногожитлового будинкузаконодавством непередбачалась необхідністьоформлення тапосвідчення прававласності громадянна житловібудинку свідоцтвамипро правовласності,а такожреєстрації прававласності наних.Будівництво зазначеногожитлового будинкуздійснювалось до05серпня 1992року згідноз закономта навідведеній дляцього земельнійділянці,яка булазакріплена таобліковувалась заостаннім,будинок неє тане визнанийсамочинним будівництвом,збудований здотриманням будівельнихнорм,не порушуєбудь-чиїхправ таінтересів,протягом тривалогочасу використовуєтьсяза призначеннямбез будь-якихзауважень контролюючихорганів.Таким чином,оскільки данийжитловий будинокпобудований згідноз закономдо 05серпня 1992року іне підлягаєвведенню вексплуатацію увстановленому насьогоднішній деньпорядку,документом,що засвідчуєприйняття йогодо експлуатаціїє технічнийпаспорт,він входитьдо складуспадщини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як об`єктнерухомого майна.Разом з тим, у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на даний житловий будинок, що в свою чергу свідчить про невизнання його права власності на нього, згідно ст. 392 ЦК України право власності на цей будинок підлягає визнанню за ним рішенням суду.

У зв`язку з наведеним, приймаючи до уваги, що виникли об`єктивні обставини неможливості оформлення спадщини у звичайному нотаріальному порядку, просить суд визнати за ним в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/3 частку житлового будинку під літ. «А1», загальною площею 39,4 кв. м, житловою площею 22,5 кв. м по АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав письмову заяву, в якій просить суд розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання не з`явилися, відзив на позов не подали та про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача Антонінської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області у судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи у його відсутність, щодо позовних вимог покладається на розсуд суду.

Згідно із ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У силу вимогст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1статті 1261 ЦК Українипередбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1ст. 1266 ЦК Українивнуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленогост. 1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3ст. 1275 ЦК Україниякщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.

Відповідно до ч. 1ст. 1267 ЦК Україничастки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 13 березня 1983 року Терешківською сільською радою Красилівського району Хмельницької області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було зроблено відповідний актовий запис № 6.

Після смерті ОСОБА_4 його спадщину прийняв ОСОБА_5 , який з 15 березня 1983 року вступив у фактичне управління та розпорядження спадковим, оскільки постійно проживав з останнім, що підтверджується довідками № 16 від 07 квітня 1995 року, № 344 від 11 жовтня 2021 року Терешківського старостинського округу.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи № 127/1983 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , окрім ОСОБА_5 , спадщину ОСОБА_4 прийняли ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , написавши відповідні заяви.

Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були єдиними спадкоємцями у рівних частках, першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , які у встановленому законом порядку прийняли спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Терешківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як слідує із матеріалів спадкової справи № 54/2012 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 її спадщину прийняв ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 12 жовтня 2019 року виданого Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 2/2020 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 її спадщину прийняла ОСОБА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 26 серпня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Теофіпольського районного управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було зроблено відповідний актовий запис № 59.

Після смерті ОСОБА_5 позивач є спадкоємцем його майна, в тому числі і 1/3 частки житлового будинку під АДРЕСА_1 .

Нотаріус постановою від 08 жовтня 2021 року № 682/02-31 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок під АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю документа, що підтверджує право власності ОСОБА_5 на належний йому будинок за вказаною адресою.

Згідно ізст. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 , однак позбавлений можливості вирішити питання оформлення спадщини у позасудовому порядку.

Слід врахувати, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту та застосовується лише якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно з положеннямист. 1216 ЦК України- спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У порядку статей 1216 та 1218ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно частини другоїстатті 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третяст. 1223 ЦК).

Відповідно до частини першоїстатті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно дост. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цьогоЗакону.

Відповідно до ч. 4ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІVправа на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», а саме п.3.1 державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджененаказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5та зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинностіЦКтаЗаконом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

На виконанняпостанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року №105у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалося рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Згідно довідок, головою домогосподарства під АДРЕСА_1 був ОСОБА_1 , а після його смерті ОСОБА_5 .

Будівництво зазначеного спірного житлового будинку та господарських будівель здійснювалось до 05 серпня 1992 року згідно з законом та на відведеній для цього земельній ділянці, яка була закріплена та обліковувалась за ОСОБА_4 , він не є та не визнаний самочинним будівництвом, збудований з дотриманням будівельних норм, не порушують будь-чиїх прав та інтересів, протягом тривалого часу використовуються за призначенням без зауважень з боку контролюючих органів.

Наведене підтверджується зокрема технічним паспортом на даний житловий будинок та довідкою характеристикою на нього. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Зважаючи на вказане, оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, враховуючи те, що нотаріусом відмовлено у вчинені нотаріальної дії щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку будинку після смерті ОСОБА_5 , що належав ОСОБА_4 , те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи, а також беручи до уваги, що суду достатньо належних та допустимих доказів, щоб суд дійшов висновку, що спірне спадкове будинковолодіння належить на праві власності померлому ОСОБА_4 , суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання за ним в порядку спадкування права на 1/3 частини будинковолодіння ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Користуючись принципом диспозитивності, визначеним ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат з відповідачів на користь позивача не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13,81,259,264-265268 ЦПК України, ст.ст.328,392,1258,1261,1266,1268,1296 ЦК України, України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/3 частку житлового будинку під літ. «А1», загальною площею 39,4 кв. м, житловою площею 22,5 кв.м по АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідачі:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_5 ;

- Антонінська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: 31022, Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Антоніни, площа Графська, 6, ЄДРПОУ 04407342.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М. Гладій