Рішення № 113271966, 06.09.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19451/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2002 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін Морської охорони Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, тобто по 15.06.2023 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159, протиправною; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, тобто по 15.06.2023, відповідно до Порядку № 159.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання судового рішення відповідачем 15 червня 2023 р. було сплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, виходячи з базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум, в розмірі 62 638,09 грн. Таким чином, виплата зазначеної суми здійснена із порушенням строків в період з 01.01.2016 по 15.06.2023, а тому за цей період позивачеві належить виплата відповідачем компенсація в порядку Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ. На письмовий запит позивачем через Урядовий контактний центр ним отримано відповідь військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін Морської охорони Державної прикордонної служби України), згідно з якою компенсація втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення не виплачувалася та в її виплаті відмовлено, що зумовило позивача звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 04.08.2023 поновлено на звернення до суду; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

15.08.2023 до суду від військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін Морської охорони Державної прикордонної служби України) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що на виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 200/18782/21, від 21.12.2022 року у справі № 200/18779/21 04.04.2023 року Позивачеві ( ОСОБА_1 ) було виплачено 19 931,14 гривень. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.01.2023 року у справі № 200/70/22 15.06.2023 року Позивачеві ( ОСОБА_2 ) було виплачено 62 638,09 гривень. Позивач ОСОБА_1 переконаний, що у зв`язку з тим, що індексацію грошового забезпечення у сумі 62,638,09 гривень військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення суду по справі №200/70/22 було сплачено 15.06.2023 року, військова частина зобов`язана здійснити нарахування та виплатити компенсацію втрати частини доходів за весь час затримки виплати, а саме з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, тобто 15.06.2023 року. Але така думка Позивача є помилковою, та не ґрунтується на вимогах закону. 15.06.2023 позивачу було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 62,638,09 гривень. Зазначена індексація грошового забезпечення не є заборгованістю військової частини НОМЕР_1 перед позивачем, та не входить до переліку грошових доходів громадян, визначених ч.2 ст.2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, здійсненої на підставі виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду. Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Оскільки індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 було нараховано відповідно до рішення суду, то з часу вступу судового рішення у силу необхідно обраховувати строк затримки виплати доходу, на який повинна нараховуватися сума компенсації, та цей строк (три дні) не перевищує місячного терміну. Тобто, зазначений строк має обраховуватись з 12 червня 2023 року. Як наслідок, останній днем для виконання зобов`язань відповідачем для того, щоб це не вважалось порушенням і не підпадало під дію Закону №2050-ІІІ є 12 липня 2023 року. В свою чергу, підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим Позивачем, військовою частиною НОМЕР_1 , на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду, було здійснено виплату 15 червня 2023 року в межах встановленого законодавством тридцяти денного строку. Таким чином, з боку військової частини НОМЕР_1 не було допущено порушення термінів щодо виплати індексації грошового забезпечення в сумі 62 638,09 гривень ОСОБА_1 на підставі рішення суду, а тому підстави для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, та стягнення компенсації за втрату частини доходу за період визначений позивачем - відсутні. За таких обставин, у військової частини НОМЕР_1 немає законних підстав для здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, а вимоги Позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

28.08.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою дія Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даному випадку - пенсійним органом) добровільно або ж на виконання судового рішення. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.09.2019р. у справі №522/9778/16-а та від 15.08.2019р. у справі №674/24/17, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019р. у справі №759/9631/17. Слід також зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Такі кошти спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.ст.1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.03.2023 р. у справі №120/9475/21-а, від 15.10.2020 р. у справі №240/11882/19, від 13.01.2020 р. у справі №803/203/17 та від 22.06.2018р. у справі №810/1092/17. Аналогічних правових висновків дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд у постановах від 19 липня 2023 р. у справі 420/11129/22, від 31 травня 2023 р. у справі №420/2753/23, від 24 травня 2023 р. у справі № 420/1672/23, від 11 травня 2023 р. у справі № 420/15860/22. Таким чином, право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Таким чином факт невиплати військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 підтверджується, а ОСОБА_1 має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації, тобто по 15.06.2023 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабміну України від 21 лютого 2001 року №159.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в періоді з 14 травня 2015 року по 21 вересня 2021 року ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом начальника Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 серпня 2021 року №184-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 було звільнено з військової служби за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу у запас Збройних Сил України.

Наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21 вересня 2021 року №309-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується наявним у нього посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , виданого Східним регіональним управління 5 травня 2015 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі 200/70/22 військову частину НОМЕР_1 зобов`язано нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, виходячи з базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.01.2023 року у справі 200/70/22 військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в сумі 62 638,09 гривень 15 червня 2023 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку, відкритого ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк».

25 липня 2023 року позивач отримав письмову відповідь від військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2023 року № 11/С-158-169 та довідку-розрахунок від 13.06.2023 року №7 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 по 28 лютого 2018 року, виходячи з базового місяця січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.01.2023 року у справі 200/70/22.

Згідно наданої довідки про розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , останньому були нараховані та виплачені кошти 62 638,09 гривень з урахуванням податків на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.01.2023 року у справі 200/70/22, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення не виплачувалася.

Зважаючи на те, що військовою частиною НОМЕР_1 було порушено строки виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 рік включно з урахуванням базового місяця січень 2008 року та не було виплачено ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою КМУ №159.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Правилами ст. 4 цього Закону встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно з п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даному випадку в/ч НОМЕР_1 ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Так, у подібних правовідносинах у постанові від 15.08.2018 у справі №653/3356/17 Верховний Суд дійшов висновку, що правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України №2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.ст.1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.03.2023 у справі №120/9475/21-а, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 13.01.2020 у справі №803/203/17 та від 22.06.2018 у справі №810/1092/17.

Отже, оскільки військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін Морської охорони Державної прикордонної служби України) порушено строки виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по 15.06.2023 (день фактичної виплати індексації грошового забезпечення), суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП ) до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін Морської охорони Державної прикордонної служби України) (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, пров. Лікарняний, 3; ЄДРПОУ 14321541) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, тобто по 15.06.2023 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159, протиправною.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, тобто по 15.06.2023, відповідно до Порядку № 159.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

СуддяІ.В. Завальнюк