Рішення № 113270977, 05.09.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 вересня 2023 року Справа № 280/4464/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в письмовому проваджені за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 доДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (далі по тексту відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № 356464 від 29 травня 2023 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн;

- стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 2684,00 (дві тисячі шістьсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області.

Справі за цією позовною заявою присвоєно, № 280/4464/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Сацькому Р.В.

Ухвалою суду від 28 червня 2023 року судом відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

У позовній заяві зазначено наступне. Позивач зареєстрований як фізична- особа підприємець і має у власності транспортний засіб - автобус VOLKSWAGEN CRAFTER, державний номер НОМЕР_1 , який він використовує у підприємницькій діяльності. 28.04.2023 зазначений транспортний засіб був задіяний для здійснення нерегулярних перевезень, а саме евакуації постраждалих громадян із зони небезпеки - села Орловщина Новомосковського району Дніпропетровської області. Цього ж дня на 477 км а/д Н-08, транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_2 було перевірено і складено Акт № 353894 про проведення перевірки та виявлення під час перевірки порушень, відповідальність за які передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: надання послуг перевезення пасажирів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» а саме: страхового полісу пасажирів. 29.05.2023 відповідачем винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 356464, якою позивача, як власника транспортного засобу, притягнуто до відповідальності за абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», та накладено стягнення у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн. З постановою позивач не згоден, вважає її незаконною, так як: на місці перевірки, водієм як в усній формі так і письмово зауважено, що наявний весь пакет документів, для здійснення нерегулярних перевезень, про що зазначено в акті перевірки; також при розгляді справи по суті 29.05.2023 ним особисто надавались пояснення, щодо наявності належних документів страхування пасажирів, а саме, у перевізника ще з 24 грудня 2022 року укладений з ПАТ "Українська пожежно - страхова компанія" договір про проведення обов`язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень ОНВ-Н №24/ОНН/, який він просив долучити до справи. Однак, відповідачем у приєднанні документів до матеріалів перевірки було безпідставно відмовлено. Позивач вважає, що таким чином, суб`єкт владних повноважень діяв протиправно виносячи постанову про адміністративно - господарський штраф позивачу, у зв`язку з чим оскаржена постанова підлягає скасуванню.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», «Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (Постанова № 1567), на підставі Графіку проведення рейдових Перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки проводилася рейдова перевірка на 477 км а/д Н-08. Відповідно до п. 3, 4 «Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (Порядок № 422), був зупинений транспортний засіб марки автобус VOLKSWAGEN CRAFTER, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . У відповідності до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 4 Порядку № 422, водій транспортного засобу ОСОБА_2 пред`явив для перевірки посадовій особі Укртрансбезпеки лише наступні документи: копію договору № 158; посвідчення водія НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Однак під час перевірки водієм не надано страхового полюсу пасажирів. Тому, під час рейдової перевірки було встановлено порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг перевезення пасажирів за відсутності на момент перевірки документів страхового полюсу пасажирів, яке зафіксовано в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.04.2023 № 353894. Водій ОСОБА_2 з актом перевірки був ознайомлений, з порушенням не згоден, оскільки мав договір на страхування пасажирів, акт засвідчив підписом. Щодо договору страхування наданого відповідачу, зазначено, що зміст договору № 158 вказує на те, що застраховані особи за цим договором є пасажири транспортного засобу марки автобус VOLKSWAGEN CRAFTER, державний номер НОМЕР_1 , кількість пасажирів 21. Ідентифікація застрахованих осіб за цим договором фактично не можлива, оскільки така ідентифікація умовами договору не передбачена. Тому вважає, що у задоволенні позовних вимог позивачу необхідно відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Запоріжжя, громадянин України, про що свідчить копія паспорта НОМЕР_4 виданого Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області від 09.06.2004 наданого позивачем до справи.

ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльністю та є фізичною-особою підприємцем, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів 2779302856, що підтверджується копією свідоцтва про државну реєстрацію фізичної- особи підприємця серія В02 № 666492 від 20.01.1997, наданого позивачем до справи.

Позивач має на праві приватної власності транспортний засіб - автобус VOLKSWAGEN CRAFTER, державний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , наданого позивачем до справи.

Відповідно до Договору № 158 від 28.04.2023 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 укладена угода про перевезення організованої групи пасажирів у кількості 21 особи та їх багажу, список яких додається, зі сплатою коштів за перевезення. На підставі договору ФОП ОСОБА_1 виписаний прибутковий касовий ордер № 154 від 28.04.2023 на сумму 5000 грн. Також, до договору доданий список пасажирів що прямують за маршрутом Запоріжжя -Орловщина 28 квітня 2023 року - наявною інформації про анкетні дані та рік народження осіб, підписаного ФОП ОСОБА_3 . Що підтверджується копіями документів наданими до матеріалів справи позивачем.

Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.04.2023 за № 353894, зазначено: «… провели перевірку транспортного засобу: автобус VOLKSWAGEN CRAFTER, державний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 ; водій ОСОБА_2 посвідчення водія НОМЕР_5 видано Тсу 2.342 від 11.01.2018; що належить ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 . Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» під час надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів за маршрутом Запоріжжя - Орловщина перевозив не застрахованих осіб, а саме: страховий поліс - пасажира відсутній п. 3 ПЕМУ № 959 від 01.08.1996. Чим порушив ст. 39 ЗУ Про автомобільний транспорт». Пояснення водія про причини порушень: всі документи були в наявності в повному обсязі: договір на страхування пасажирів. Акс складений не обосновано.. Водій транспортного засобу ОСОБА_2 акт підписав …». Що підтверджується копією Акту наданого позивачем до справи.

Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № 356464 від 29.05.2023 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн 00 коп. Підставою визначеного покарання є «… ФОП ОСОБА_1 28.04.2023 Запорізький район 477 км а/д Н-08, Акт № 353894 допущено порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»…». Що підтверджується копією постанови наданою позивачем до справи.

Позивачем разом з позовом надані копії: договору ОНВ-Н №24/ОН/ на проведення обов`язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень від 24 грудня 2022 р. (надалі - Договору страхування); Акту виконаних робіт до Договору доручення ОНВ-Н №2_24/ОНН/ від 24.12.2022 складеного 30.04.2023; сертифікату застрахованої особи з вказівкою дати здійснення поїздки 28 квітня 2023 р.; Підтвердження про прийняття на страхування № ОНВ-Н №_24/ОНН/ на перевезення від 24.12.2022. Складеного 28.04.2023; досліджені судом, як докази.

Таким чином, не погоджуючись із такими діями відповідача позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України.

Зокрема, статтею 8 Конституції України в Україні встановлено, що в країні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Крім цього, правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі з приводу оскарження постанови про застосування адміністративно- господарського штрафу, врегульовані не лише нормами Конституції України, а також іншими законами та підзаконними актами.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Пунктами 1, пп. 2, 15, 27 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103(далі - Положення), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорт. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення).

З огляду на викладене, Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб`єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567) рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно із п. 14, 15 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно із п. 14, 15 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно - правових актів.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначеноЗаконом України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно дост. 1 Закону № 2344-IIIавтомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно із ч. 14ст. 6 Закону № 2344-IIIдержавний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Статтею 33 Закону № 2344-IIIвизначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Положеннямист. 34 Закону № 2344-IIIпередбачені вимоги до автомобільного перевізника, зокрема, автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цьогоЗаконута інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимогстатті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно дост. 39 Закону № 2344-IIIавтомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Відповідно до абз. 3 ч. 1ст. 60 Закону № 2344-IIIза порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями39і48цьогоЗакону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом здійснюються відповідно до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176(далі - Правила № 176).

Згідно з пунктом 51, 55 Правил № 176 нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення транспортного засобу.

Замовлення юридичною або фізичною особою автобуса для нерегулярних перевезень здійснюється шляхом укладення з автомобільним перевізником письмового договору про замовлення транспортного засобу.

Відповідно до пункту 56 Правил № 176, договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та автомобільним перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу та мету поїздки.

Під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг і копію договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (пункт 61 Правил № 176).

Пунктом 58 Правил № 176 передбачено, що під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирський автомобільний перевізник забезпечує в установленому законодавством порядку страхування пасажирів.

Пунктом 61 Правил № 176 передбачено, що під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг і копію договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня1996 р. № 959затверджено Положення про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті

Так, пунктом 1 Положення № 959 визначено порядок здійснення обов`язкового страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані, а також працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (водіїв).

Пунктом 5 Положення № 959 передбачено, що відносини між перевізниками та страховиками щодо страхування пасажирів і водіїв визначаються укладеними між ними договорами доручення та договорами страхування.

Відповідно до пункту 2 Положення № 959 пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки.

Згідно пункту 3 Положення № 959 кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. У страховому полісі зазначається: вид обов`язкового страхування; найменування, адреса, телефон страховика; розміри страхового платежу та страхової суми.

Це узгоджується із ст. 1000 ЦК України, якою визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Таким чином, агент страховика, яким за умови наявності відповідного договору доручення може виступати інша юридична особа, повинен видавати застрахованому пасажиру страховий поліс. При цьому, страховий поліс може видаватися як на окремому бланку, так і міститися на зворотному боці квитка.

Згідно ізст. 982 ЦК Україниістотними умовами договору страхування є: - предмет договору страхування;

- страховий випадок;

- розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума);

- розмір страхового платежу і строки його сплати;

- строк договору;

- інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З огляду на зазначені вимоги законодавства, договір страхування (за умови його наявності) або додатки до нього в будь - якому разі мають містити індивідуальні відомості про застрахованих осіб-пасажирів транспортного засобу, факт ознайомлення їх з умовами такого договору та надання згоди на укладання такого договору. Страховий же поліс, не передбачає можливості ідентифікувати особи пасажирів, на яких розповсюджується дія такого полісу (за квитками, переліком пасажирів чи в інший спосіб). Такі обставини свідчать про те, що в разі настання страхового випадку (отримання тілесних ушкоджень чи смерті) підтвердити дію вказаного договору щодо певної особи буде фактично неможливо.

З аналізу вищевказаних норм законодавства України чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія при перевезенні пасажирів передбачених законодавством документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту перевірки № 353894 від 28.04.2023 встановлено, що під час перевірки виявлені порушенняст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»а саме: надання послуг перевезення пасажирів за відсутності на момент перевірки документів визначених ст. 39 ЗУ « Про автомобільний транспорт», а саме: страховий поліс пасажира.

Проте, позивач, в позовній заві зазначає, що водій ОСОБА_2 та перевізник ФОП ОСОБА_1 надавали відповідні документи при перевірці та при розгляді справи відповідачем. Вказуючи на їх наявність, як в усному так і у письмовому порядку. Однак, дані документи не були прийняті відповідачем, з підстав не відомих позивачу.

Суд приймає доводи позивача, оскільки останнім надано до суду в якості доказів наступні копії документів: договору ОНВ-Н № 24/ОН/ на проведення обов`язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень від 24 грудня 2022 р. (надалі - Договору страхування); Акту виконаних робіт до Договору доручення ОНВ-Н №2_24/ОНН/ від 24.12.2022 складеного 30.04.2023; сертифікату застрахованої особи з вказівкою дати здійснення поїздки 28 квітня 2023 р.; Підтвердження про прийняття на страхування № ОНВ-Н №_24/ОНН/ на перевезення від 24.12.2022. Складеного 28.04.2023. Так судом, встановлено, що договір ОНВ-Н №24/ОН/ на проведення обов`язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень від 24 грудня 2022 р., однак, частина досліджених страхових документів була складена, або в день проведення перевірки, або оформлена більш пізнішою датою, тому суд не може грунтувати свої висновки на даних доказах.

Позивачем не надано до суду доказів протиправності з боку відповідача, який би підтверджував про відмову в прийнятті всього наявного пакету документів, що був у водія на час перевірки. Навіть при наявності письмової незгоди водія у Акті перевірки, та вказівки на те, що всі документи були в наявності, суд не має змоги ідентифікувати, які саме документи були в наявності при водієві який здійснював перевезення пасажирів, без прямого вказування на їх назву та їх реквізитів.

Крім цього, суд беручи до уваги те, що відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Тому суд, зазначає, що як позивач, так і відповідач не надали до суду доказів фіксування засобами аудіо- та відеотехніки проведення суб`єктом владних повноважень 28.04.2023 перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом щодо транспортного засобу: автобус VOLKSWAGEN CRAFTER, державний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 .

З огляду на наведені норми права та обставини справи, суд погоджується з позицією відповідача щодо порушення позивачем вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивачем документально не доведено дотримання ним вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» та не спростовано викладене в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.04.2023 за № 353894.

Недоліки при оформленні матеріалів перевірки та прийнятті Постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу не впливають на суть вчиненого суб`єктом господарювання правопорушення.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 цього Кодексу.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що на підставі ст. 139 КАС України, враховуючи рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору у справі не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 257 - 262 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) доДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118. м. Запоріжжя, вул. Чубанова. буд. 8,код ЄДРПОУ 39816845) про визнання дій протиправними та скасування рішення, - відмовити у повному обсязі.

У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 05 вересня 2023 року.

Суддя Р.В. Сацький