Ухвала суду № 113267047, 19.07.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30312/23-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, Державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» про визнання недійсними електронного аукціону (торгів), протоколу проведення електронного аукціону (торгів), акту про проведений електронний аукціон, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та скасування державної реєстрації права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В., ДП «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» про визнання недійсними електронного аукціону (торгів), протоколу проведення електронного аукціону (торгів), акту про проведений електронний аукціон, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та скасування державної реєстрації права власності на майно.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї копії документів, суддя вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Зі змісту позовної заяви вбачається відсутність даних щодо офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача, відповідачів та третьої особи.

Для усунення недоліків, позивачу необхідно надати зазначити офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти усіх учасників справи.

За змістом п. 5 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України, передбачено, що позовна заява, серед іншого, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів); зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Зі змісту обґрунтувань викладених у позові вбачається, що реалізація квартини АДРЕСА_1 , що належала позивачу на праві власності на електронному аукціоні відбулась внаслідок примусового виконання виконавчого листа № 757/38861/20-ц, виданого 23.04.2021 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» заборгованості на суму 59 575,58 грн. та виконавчого листа № 757/41431/20-ц, виданого 27.10.2021 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» заборгованості на суму 51 945,92 грн. в межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Також позивач вказує, що ним оскаржено в судовому порядку як заочні рішенні Печерського районного суду м. Києва № 757/38861/20-ц від 24.02.2021 року та № 75/41431/20-ц від 08.04.2021 року, так і дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В.

Положеннями Розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої наказом ДСА України № 814 від 20.08.2019 року встановлено, що копії судових рішень видаються особам, які відповідно до чинного законодавства мають право на їх одержання. Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати. На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.

Разом з тим, позивачем не надано суду засвідчені у встановленому законом порядку:

1) копію заочного рішення Печерського районного суду м. Києва № 757/38861/20-ц від 24.02.2021 року;

2) копію ухвали Печерського районного суду м. Києва № 757/38861/20-ц від 13.06.2023 року про скасування заочного рішення від 24.02.2021 року;

3) копію заочного рішення Печерського районного суду м. Києва № 757/41413/20-ц від 08.04.2021 року;

4) копію ухвали суду про скасування заочного рішення Печерського районного суду м. Києва № 757/41413/20-ц від 13.06.2023 року;

5) копію ухвали Печерського районного суду м. Києва № 757/38861/20-ц від 03.06.2023 року постановленої за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А.В., на які позивач посилається в обґрунтуваннях позову.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду засвідчені у встановленому Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої наказом ДСА України № 814 від 20.08.2019 року:

1) копію заочного рішення Печерського районного суду м. Києва № 757/38861/20-ц від 24.02.2021 року;

2) копію ухвали Печерського районного суду м. Києва № 757/38861/20-ц від 13.06.2023 року про скасування заочного рішення від 24.02.2021 року;

3) копію заочного рішення Печерського районного суду м. Києва № 757/41413/20-ц від 08.04.2021 року;

4) копію ухвали суду про скасування заочного рішення Печерського районного суду м. Києва № 757/41413/20-ц від 13.06.2023 року;

5) копію ухвали Печерського районного суду м. Києва № 757/38861/20-ц від 03.06.2023 року.

Крім того, зі змісту обґрунтувань викладених в позові вбачається, що правові підстави для реалізації квартири АДРЕСА_1 на електронному аукціоні (торгах).

Так, правовою підставою для вчинення виконавчих дій в межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1, є виконавчий лист № 757/38861/20-ц, виданий Печерським районним судом м. Києва 23.04.2021 року та виконавчий лист № 757/41431/20-ц, виданий Печерським районним судом м. Києва 27.10.2021 року.

Разом з тим, з матеріалів позову вбачається відсутність доказів на підтвердження визнання означених виконавчих документів такими, що не підлягає виконанню.

За викладених обставин позивачу необхідно надати суду докази означених обставин.

Окрім того, з позову та обґрунтувань вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом, який за змістом своїх вимог має на меті здійснення повороту виконання заочного рішення Печерського районного суду м. Києва № 757/38861/20-ц від 24.02.2021 року та заочного рішення Печерського районного суду м. Києва № 757/41413/20-ц від 08.04.2021 року.

Разом з тим, слід зазначити, що порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Розділом VІ ЦПК України.

Так, поворот виконання рішення визначено статтею 444 ЦПК України.

Конституційний Суд України, у рішенні по справі № 3-рп/2011 від 02 листопада 2011 року вказує, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

З означеного вбачається, що Законом передбачено процесуальний спосіб поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого рішення, та який є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), як такі, що набуті без достатніх правових підстав.

Всупереч передбаченого Законом процесуального способу захисту порушених цивільних прав, позивач звертається до суду з позовною заявою в межах позовного провадження, однак в поданій заяві жодним чином не обґрунтовує підстави звернення до суду в порядку обраного способу захисту порушених прав.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 необхідно обґрунтувати відсутність підстав для застосування положень Розділу VІ ЦПК України при вжитті заходів із захисту порушених прав, а також належним чином обґрунтувати обраний спосіб захисту порушених прав та звернення до суду з даною позовною заявою в межах позовного провадження.

Відповідно до п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною 5 статті 216, статтею 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21.08.2014 року № 358.

У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище Постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства», строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Обґрунтовуючи розраховуючи ціну даного позову та розмір судового збору позивач взагалі не вказує ціну позову та вказує, що за подання даного позову ним сплачено судовий збір у розмірі 5 368,00 грн., на підтвердження означеного суду надано квитанцію № 32528798800007316548 від 12.07.2023 року.

Зі змісту матеріалів позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини виникли з нерухомого майна, а саме: квартини АДРЕСА_1 .

Разом з тим, позивачем не надано суду звіту про оцінку квартини АДРЕСА_1 станом на дату звернення з позовом до суду та який відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методичці оцінки майна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003 року.

Таким чином, позивачу для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 необхідно надати суду звіту про оцінку квартири АДРЕСА_1 станом на дату звернення з позовом до суду та який відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методичці оцінки майна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 133 ЦПК України регламентовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, і таким законом є Закон України «Про судовий збір».

Згідно пп. 1.2. п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи вищевикладене, позивачу ОСОБА_1 необхідно додатково сплатити судовий збір на рахунок Печерського районного суду м. Києва у розмірі, що складає різницю між 1% від вартості квартири АДРЕСА_1 , але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420,00 грн.) та суми сплаченого позивачем судового збору у розмірі 5 368,00 грн.

Оригінал квитанції про сплату додаткової суми судового збору позивачу необхідно надати разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви.

З огляду на вищезазначене, вказані обставини є перешкодою для відкриття провадження у цивільній справі, а позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, провадження у справі не може бути відкрито, а тому відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України її слід залишити без руху з вказаних вище підстав та надати позивачеві строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня отримання позивачем ухвали шляхом подання позовної заяви з урахуванням недоліків викладених у тексті даної ухвали.

В разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185, 353 ЦПК України суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, Державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» про визнання недійсними електронного аукціону (торгів), протоколу проведення електронного аукціону (торгів), акту про проведений електронний аукціон, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та скасування державної реєстрації права власності на майно, - залишити без руху.

Роз`яснити заявнику, можливість усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Підпалий