Ухвала суду № 113266877, 01.09.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

01.09.2023 Справа № 904/6730/20

Розглянувши заяву №02-29/115 від 11.05.2023 ліквідатора Чичви О.С. про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника

у справі

за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" ІНГОССТРАХ", м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", 49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ32535075

про визнання банкрутом

Суддя Камша Н.М.

при секретарі судового засідання: Бакаєва А.О.

Представники:

від кредитора: Ювко В.О. - представник Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

від кредитора: Волова О.В. - представник Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" ІНГОССТРАХ"

від боржника: Чичва О.С. - ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ"

від Міхненка О.О.: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", 49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075 перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Чичва О.С., свідоцтво №448 від 19.03.2013.

16.05.2023 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява №02-26/115 від 11.05.2023 з додатками від ліквідатора Чичви О.С. про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника, в якій арбітражний керуючий просив прийняти ухвалу, якою встановити порушення керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ", 49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, оф. 26, код ЄДРПОУ 32535075 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до встановленої особи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2023 залишено без руху заяву №02-26/115 від 11.05.2023 ліквідатора Чичви О.С. та зобов`язано ліквідатора Чичву О.С. у строк до 01.06.2023 надати до господарського суду Дніпропетровської області докази направлення заяви №02-26/115 від 11.05.2023 на адресу ОСОБА_1

01.06.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області електронною поштою надійшло клопотання №02-29/118 від 31.05.2023 ліквідатора Чичви О.С. з доказами усунення недоліків, при цьому заява ліквідатора містить номер 02-29/115 від 11.05.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2023 призначено судове засідання на 19.07.2023 на 11:00 год., залучено до участі у справі про банкрутство - ОСОБА_1 , якого зобов`язано подати до дати судового засідання відзив на заяву №02-29/115 від 11.05.2023 ліквідатора Чичви О.С. про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника.

19.07.2023 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- відкладено судове засідання на 28.08.2023 на 12:00 год.;

- зобов`язано ліквідатора Чичву О.С. подати до дати судового засідання докази в підтвердження дати припинення трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ";

- повторно зобов`язано ОСОБА_1 подати до дати судового засідання відзив на заяву №02-29/115 від 11.05.2023 ліквідатора Чичви О.С. про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника.

25.08.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області електронною поштою надійшли письмові пояснення АТ КБ "Приватбанк", в яких кредитор просив задовольнити заяву ліквідатора Чичви О.С. про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника.

В судовому засіданні 28.08.2023 оголошено перерву по даній справі до 01.09.2023 до 11:00 год.

Вивчивши заяву ліквідатора та додані до неї документи, Господарським судом Дніпропетровської області встановлено наступне.

Провадження у справі про банкрутство №904/6730/20 Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНОВАЛІВСЬКЕ» (далі ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ», банкрут, боржник) відкрито 11.01.2021 за заявою кредитора Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ».

Загальний розмір грошових вимог кредиторів, підтверджений матеріалами справи про банкрутство, становить 1 416 384 876,54 грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Чичву О.С.

Згідно з частиною шостою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

16.05.2023 ліквідатором подано до суду заяву про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника., у якій заявник просив встановити ці порушення, допущені керівником боржника ОСОБА_1 , м.Дніпро.

Відзив на заяву ліквідатора Міхненко Олександр Олександрович не подав, у судові засідання, призначені по даній заяві, не з`являвся.

Представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у письмових поясненнях, які надійшли до суду 25.08.2023 зазначив, що даний кредитор в повному обсязі підтримує вимоги та обставини, викладені у заяві ліквідатора. Кредитор посилався на положення ст.31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка покладає на виконавчий орган товариства обов`язки, наслідком невиконання яких є майнова відповідальність керівника (одноосібного виконавчого органу). Крім того, кредитор зазначив, що згідно частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України («Ліквідація юридичної особи») якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом. Аналогічне положення містила ч.1 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який був чинним на момент виникнення загрози неплатоспроможності. А в разі порушення цього положення власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів (частина 6 статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Кредитор також посилався на положення частини 5 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що також був чинним на момент виникнення загрози неплатоспроможності ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ», згідно з яким боржник зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

Тому кредитор наголошував, що до часу відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» та станом на час виявлення ознак неплатоспроможності (2018 рік) керівником банкрута був ОСОБА_1 , який не звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, чим допустив порушення вимог статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який був чинним на 2018 рік.

Станом на 2018 рік ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» мало непогашену заборгованість, зокрема, перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитними зобов`язаннями та фінансовий стан товариства не давав можливості належним чином обслуговувати кредитну заборгованість та здійснити її погашення в повному обсязі. Підписуючи та подаючи фінансову звітність, керівник боржника був обізнаний про фінансовий стан підприємства. Таким чином, кредитор зазначав, що станом на 2018 рік ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» вже був обізнаний про наявність боргів перед кредиторами та відсутність у боржника фінансової спроможності розрахуватися перед існуючими кредиторами. Не звертаючись самостійно до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» її керівником було порушено вимоги чинного на той час законодавства про банкрутство.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора, кредиторів, господарський суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ліквідатора, враховуючи наступне.

Відповідно до частини шостої статті 34 КУзПБ (введено в дію 21.10.2019) боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Положення про застосування до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів передбачалось частиною шостою статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який діяв до 21.10.2019.

Частиною першою цієї статті було визначено, що у випадку, якщо вартості майна боржника-юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Солідарна відповідальність керівника боржника це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, притягненню до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство підлягає керівник, органи управління боржник, які не звернулись до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності , за незадоволення вимог кредиторів на підставі заяви кредитора (кредиторів) після зазначення про виявлення такого порушення в ухвалі господарського суду.

Сутність солідарної відповідальності полягає у залученні керівника, органів управління юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які будучи своєчасно не обізнаними з їх вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов`язань боржника і розміром його активів, вступили з ним в правовідносини (хоча могли б не вступати) внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника.

Зі змісту частини шостої статті 34 КУзПБ можна прийти до висновку про те, що суб`єктом солідарної відповідальності є виключно керівник боржника, в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить обмежень щодо покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття чи здійснення провадження у справі про банкрутство припинились.

До предмету доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення таких обставин:

-виникнення обставин, визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника;

-моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;

-факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку;

-обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.

Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви про банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних відносин, так і публічні інтереси держави.

Частиною шостою статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку, визначеного абзацом першим цієї норми, оскільки положення абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ визначають імперативним обов`язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Ця презумпція є спростовною, передбачає можливість керівника боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, довести відсутність причинного зв`язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконання ним обов`язку щодо звернення до суду із відповідною заявою.

Виходячи із системного тлумачення норм ст.ст.13,92 Цивільного кодексу України та ст.34 КУзПБ, можна зробити висновок про те, що керівник боржника зобов`язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а і щодо її кредиторів. Враховуючи права та інтереси останніх, керівник повинен своєчасно їх інформувати про стан платоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.

Обов`язок боржника звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство виникає в момент, коли керівник, добросовісність та розумність дій якого презюмується, в силу норм статті 92 ЦК України, усвідомлював та мав можливість об`єктивно визначити наявність загрози неплатоспроможності боржника, неможливість продовження нормального режиму господарювання боржника без негативних наслідків для останнього та його кредиторів.

Під час вирішення питання покладення на керівника боржника солідарної відповідальності необхідно враховувати, зокрема, режим, специфіку, характер діяльності боржника, обставини, за яких виникли фінансові ускладнення його діяльності (чи мали такі обставини короткочасний характер) тощо, оскільки не будь-які ускладнення в господарській діяльності боржника є безумовною підставою для звернення до суду керівника боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Умовами для встановлення щодо боржника факту загрози неплатоспроможності є одночасна наявність таких юридичних фактів:

-існування у боржника грошових зобов`язань строк виконання яких настав щонайменше перед двома кредиторами ;

-розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір грошових зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав.

Обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку реалізації обов`язку боржника звернутися до суду із відповідною заявою починається з моменту, коли за правилами закону, що регулює правовідносини між кредитором та боржником одночасно має місце факт настання строку виконання зобов`язань щонайменше перед двома кредиторами разом та факт перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника.

Першим етапом у вирішенні питання притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності є розгляд господарським судом питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності. Другим етапом є звернення кредиторів (після встановлення ухвалою суду факту порушення зі сторони керівника боржника) з грошовими вимогами (попередньо визнаними судом) до керівника боржника та розгляд їх судом.

Як зазначив ліквідатор банкрута по даній справі, в період з 13.06.2018 по 28.01.2019 керівником директором ТОВ «Коновалівське» був ОСОБА_1 , м. Дніпро.

Ліквідатор вважає, що боржник почав мати ознаки неплатоспроможності, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призвело б до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, припало на середину 2018 - початок 2019 року.

Зокрема, ліквідатор зазначив, такий висновок зроблено на підставі балансів та первинних бухгалтерських документів боржника.

Так, заборгованість ТОВ «Коновалівське» перед ТОВ «ПРИВАТ ЛІЗИНГ» за договором від 14.04.2016 № 14-04-16 станом на 02.06.2016 становила 14 200 000 грн.

У зв`язку з настанням страхового випадку у відповідності до кредитного договору від 28.01.2016 №АВН0LKI06758, ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» 15.12.2017 здійснило страхове відшкодування на користь ПАТ «А-Банк» у сумі 53 399 559,52 грн. у зв`язку з невиконанням умов договору 26.06.2018 ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» звернулось до ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» з вимогою про сплату боргу у 53 399 559,52 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2019 у справі №904/745/19 позовні вимоги ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» задоволено, стягнено заборгованість на суму 8 000 000 грн.

Станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство сума невиконаного зобов`язання ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» перед ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» за угодою про добровільне погашення заборгованості від 25.12.2017 склала 47 399 559,52 грн., на підставі якої кредитор звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі.

Відповідно до даних балансу боржника на 30.09.2018 розмір активів становив 27 958 тис. грн. Таким чином, станом на червень 2018 року боржник не мав можливості покрити свої зобов`язання щонайменше перед двома кредиторами за рахунок належних йому активів, тобто перебував у стані загрози неплатоспроможності.

При розгляді даної заяви господарським судом враховано наступне.

Провадження у справі про банкрутство ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» відкрито 11.01.2021, на час відкриття провадження діяв Кодекс України з процедур банкрутства (введено в дію 21.10.2019).

На час настання обставин загрози неплатоспроможності (червень 2018) його керівником був ОСОБА_1 , звільнений 28.01.2019, тобто до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі про банкрутство.

У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Статтею 5 Цивільного кодексу України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Конституційний Суд України в абз. 3 п. 4 мотивувальної частини рішення від 11.10.2005 № 8-рп/2005 та в абз. 1 пп. 2.1. п. 2 мотивувальної частини рішення від 31.03.2015 № 1-рп/2015 зазначив, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 3-р(І)/2019).

Отже правова визначеність гарантує, що однакові відносини, які склались в один і той же проміжок часу, не будуть врегульовані у різний спосіб.

Згідно з п. 3.1. рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 № 17-рп/2010 принцип правової визначеності передбачає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці є допустимим за умови передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права має базуватися на критеріях, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

Таким чином, оскільки керівник боржника ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» до 28.01.2019 (до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, яким запроваджено інститут солідарної відповідальності за незвернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство) відповідальність за порушення керівником положень частини шостої ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства у даному випадку не може застосовуватись.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 902/1023/19, 29.11.2022 у справі №902/839/16.

Керуючись ст.ст. 234, 235 ГПК України, ст.ст.34, 58-61 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «КОНОВАЛІВСЬКЕ» арбітражного керуючого Чичви О.С. від 11.05.2023 №02-26/115 про встановлення порушення керівником боржника ОСОБА_1 , м.Дніпро вимог ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з 01.09.2023 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 05.09.2023.

Суддя Н.М. Камша