Рішення № 113264035, 05.09.2023, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/12910/23

Провадження № 2/947/2362/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2023 року

Київський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» 26.04.2023 року звернулося до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2225478046 від 25.06.2021 року, станом на 11.04.2023 року, у розмірі 236145 гривень 89 копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту (в тому числі прострочена) 154545 гривень 80 копійок; заборгованості за річними відсотками (в тому числі прострочена) - 17 гривень 61 копійка; заборгованості за щомісячними відсотками (в тому числі прострочена) 81582 гривні 48 копійок, а також стягнення судових витрат, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору кредиту.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою суддіКиївського районногосуду містаОдеси від22.05.2023року прийнятовказану позовнузаяву дорозгляду тавідкрито провадженняпо цивільнійсправі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено дату, час і місце проведення судового засідання.

У судове засідання призначене на 05 вересня 2023 року представник позивача не з`явився, однак у позові зазначив про здійснення розгляду справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 (надалі за текстом Відповідач) у судове засідання призначене на 05 вересня 2023 року також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з відповіддю з відділу адресної довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

За наслідком встановленого зареєстрованого місця проживання відповідача, уся судова кореспонденція суду, у тому числі копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позовної заяви з додатками до неї, судові повістки, скеровувались судом разом з рекомендованим поштовим повідомленням про відправлення поштової кореспонденції на ім`я ОСОБА_1 за вказаною адресою місця реєстрації, яка була повернута до суду без вручення.

Частиною 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставленняу поштовомуповідомленні відміткипро відмовуотримати судовуповістку чивідмітки провідсутність особиза адресоюмісцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,повідомленою цієюособою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За наслідком викладеного, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, однак не з`явився без поважних причин, не скориставшись процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.

При викладених підставах, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 275 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Приймаючи викладене, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні за відсутності сторін по справі, на підставі наявних документів в матеріалах справи та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ФК «ЦФР» з анкетою-заявою на отримання послуг, в якій надав згоду на обробку всіх персональних даних ТОВ «ФК «ЦФР» та його контрагентам, шляхом її підписання.

25.06.2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2225478046.

Підписуючи договір відповідач підтвердив, що повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, передбачені ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією.

В подальшому, ОСОБА_1 підписано Паспорт кредиту №5478046, який містить інформацію про: контактні дані кредитодавця; основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника; орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткову інформацію; важливі правові аспекти.

Відповідно до паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №5478046 відповідачу надано кредит в розмірі 194244 гривень 00 копійок, строком виконання в 30 місяців.

Відповідно до п. 5 паспорту кредитну інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту позичальника згідно з графіком платежів становить: початковий процент 3,00% від суми кредиту, щомісячний процент від суми кредиту 3% від суми кредиту, загальний річний процент 0.01% від суми боргу за договором, річний процент на пільговий період - 0.00% від суми боргу за договором. Ставка щодо кожного виду процентів є фіксованою.

У паспорту кредиту також засвідчено, що загальні витрати за кредитом складають 179346,51 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом становить 369090,51 грн., реальна річна процентна ставка, % річних 74,30%.

17.12.2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» укладено договір факторингу №171221, відповідно до якого зобов`язується передати (сплатити) ТОВ «ФК «ЦФР» Суму Фінансування, а ТОВ «ФК «ЦФР» зобов`язується відступити АТ «ТАСКОМБАНК» Права Вимоги за Кредитними Договорами в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п.2.3. Договору відступлення права вимоги, відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитними договорами, договорами поруки та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимог згідно Додатку № 2, але не раніше здійснення оплати фактором згідно п. 3.1 цього Договору, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру прав вимог - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до додатку №2 до договору факторингу №171221 від 17.12.2021 року ТОВ «ФК «ЦФР» передав АТ «ТАСКОМБАНК» Реєстр Прав Вимоги кількістю 1 одиниця, після чого, з урахуванням пункту 2.1 Договору факторингу від ТОВ «ФК «ЦФР» до АТ «ТАСКОМБАНК» переходять Права Вимоги Боргу від Позичальників та АТ «ТАСКОМБАНК» стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно їх боргів. Загальна сума заборгованості складає 512057517,95 грн., кількість Кредитних договорів становить 20447 одиниць.

Відповідно до додатку №1 до договору факторингу № 171221 від 17.12.2021 року Реєстру прав вимоги, АТ «ТАСКОМБАНК» набуло права грошової вимоги зокрема за кредитним договором №2225478046 від 25.06.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 , заборгованість за яким в останнього значиться в загальній сумі 181523,63 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України,кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що позивач АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі укладеного договору факторингу №171221 від 17.12.2021 року набуло право вимоги за кредитним договором №2225478046 від 25.06.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 .

Позивачем до позову надано розрахунок заборгованості, відповідно до якого у відповідача - ОСОБА_1 , станом на 11.04.2023 року загальна сума боргу за кредитним договором №2225478046 від 25.06.2021 року становить 236145,89, з яких: заборгованості за тілом кредиту (в тому числі прострочена) 154545 гривень 80 копійок; заборгованості за річними відсотками (в тому числі прострочена) - 17 гривень 61 копійка; заборгованості за щомісячними відсотками (в тому числі прострочена) 81582 гривні 48 копійок.

Згідно положеньст.626 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1ст.638 ЦК України).

Згідно зі ст.634 ЦК України, договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилом ч.1ст.205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положеньст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1).

Відповідно доч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. ст.1046,1047 ЦК України,за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1, 2ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умоввідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно доч. 1 ст. 530 ЦК України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1ст. 610 ЦК України,порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2ст. 612 ЦК України встановлено, щоборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України,у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойкигрошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 2ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно зч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Досліджуючи подані до суду докази, судом встановлено, що між ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачем належним чином укладено кредитний договір №2225478046 від 25.06.2021 року, за умовами якого ОСОБА_1 отримав у кредит грошові кошти в сумі 194244,00 грн., які виплачені останньому належним чином.

Також, позивачем АТ «ТАСКОМБАНК» належним чином набуто право вимоги за вищевказаним кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .

Отже, наведені обставини підтверджують факт звернення відповідача до банку та отримання ним кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов`язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2глави 71 ЦК України«Кредит».

Відповідачем в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано жодних доказів на спростування вищенаведених обставин, зокрема сплату наявної заборгованості за договором, на що посилається позивач, як на підставу своїх вимог про стягнення заборгованості, надавши на підтвердження цих обставин належні, допустимі та достовірні докази.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підлягають задоволенню, стягненню з відповідача, у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору №2225478046 від 25.06.2021 року, підлягає на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість, яка станом на 11.04.2023 року, становить у загальному розмірі 236145,89 грн.

Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи задоволення позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування витрат зі сплати судового збору 3542,20 грн.

На підставі вищевикладена керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, 81, 141, 263-265, 280-282, 352, 354, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерноготовариства «ТАСКОМБАНК»(місцезнаходження:01032,м.Київ,вул.Симона Петлюри,30)до ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_2 )про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором №2225478046 від 25.06.2021 року, станом на 11.04.2023 року, у загальному розмірі 236 145 (двісті тридцять шість тисяч сто сорок п`ять) гривень 89 (вісімдесят дев`ять) копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту (в тому числі прострочена) 154 545 (сто п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот сорок п`ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок; заборгованості за річними відсотками (в тому числі прострочена) - 17 (сімнадцять) гривень 61 (шістдесят одна) копійка; заборгованості за щомісячними відсотками (в тому числі прострочена) 81 582 (вісімдесят одна тисяча п`ятсот вісімдесят дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 3542 (три тисячі п`ятсот сорок дві) гривні 20 (двадцять) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Калініченко Л. В.