Ухвала суду № 113257089, 05.09.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 428/2068/20

№ 1-в/183/305/23

05 вересня 2023 року . Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області подання начальника Комунарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Запорізькій області про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , розлученого, з середньо спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 12 червня 2020 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.4 ст.407, ст.69 КК України до штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5 100,00 гривень,

в с т а н о в и в:

28.08.2023 року на адресу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло подання начальника Комунарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Запорізькій області про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 яке мотивоване тим, що Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.06.2020 року ОСОБА_3 засуджено за ч.4 ст.407 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 5100,00 грн., судове рішення набрало чинності 14.07.2020 року.

Вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.06.2020 року надійшов на виконання до Комунарського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області 28.08.2020 року, заведено особову справу № 27/2020.

За місцем проживання ОСОБА_3 неодноразово направлялись повідомлення із роз`ясненнями щодо сплати штрафу, наслідків у разі його несплати та здійснювались виходи інспектором відділу пробації. Проте, станом на 16.08.2023 року до уповноваженого органу з питань пробації документи про сплату штрафу від засудженого не надходили.

Згідно з Порядком виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.04.2018 року № 1301/5 на орган пробації покладаються лише такі функції, як облік засуджених; контроль за строками сплати штрафу; внесення до суду подань стосовно засуджених, які порушують строк сплати штрафу або ухиляються від сплати штрафу.

Згідно пункту 10 розділу ІІІ Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.04.2018 року № 1301/5, якщо засуджений не з`явився до органу пробації, не підтвердив сплату штрафу шляхом пред`явлення документа після закінчення місячного строку від набрання судовим рішенням законної сили, орган пробації з урахуванням наявної інформації про засудженого надсилає подання до суду, який виніс судове рішення, для вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі, відповідно до вимог частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України.

29.09.2020 року Комунарським РВ з питань пробації до Сєвєродонецького міського суду Луганської області направлялось подання відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 КВК України, ч. 5 ст. 53 КК України.

30.11.2020 року ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області подання було повернуто для належного оформлення.

31.12.2020 року Комунарським РВ з питань пробації до Сєвєродонецького міського суду Луганської області направлялось подання відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 КВК України, ч. 5 ст. 53 КК України.

05.03.2021 року ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області подання було повернуто для належного оформлення.

05.05.2021 року Комунарським РВ з питань пробації до Сєвєродонецького міського суду Луганської області направлялось подання відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 КВК України, ч. 5 ст. 53 КК України.

05.07.2021 року ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області у задоволенні подання відділу пробації судом було відмовлено.

Враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 №1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Сєвєродонецького міського суду Луганської області на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

02.09.2022 року Комунарським РВ з питань пробації до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області направлялось подання відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 КВК України, ч. 5 ст. 53 КК України.

13.09.2022 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області подання було повернуто для належного оформлення.

02.12.2022 року Комунарським РВ з питань пробації до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області направлялось подання відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 КВК України, ч. 5 ст. 53 КК України.

23.12.2022 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області подання було повернуто для належного оформлення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Кримінального кодексу України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Вироком Сєвєроденецького міського суду Луганської області від 12.06.2020 року ОСОБА_3 засуджено за ч.4 ст.407, ст.69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 5100,00 грн., судове рішення набрало чинності 14.07.2020 року. Строк давності виконання обвинувального вироку закінчився 14.07.2022 року, що свідчить про недоцільність виконання даного обвинувального вироку, у зв`язку зі спливом строків його виконання через втрату карального і превентивного впливу.

З огляду на це, лише несплата засудженим суми штрафу в певний строк сама по собі не свідчить про ухилення його від відбування цього покарання. Питання щодо притягнення засудженого ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ст.389 КК України не вирішувалось.

Відповідно інформації управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» Комунарського ВИ №4 ГУНГІ в Запорізькій області (довідка №123206564942713302935 від 25.07.2023 року) ОСОБА_3 нового злочину не вчинив.

Таким чином, відповідно до частин 3 та 4 статті 80 КК України строк давності виконання вироку відносно засудженого ОСОБА_3 не зупинявся та не переривався, а формально минув, що відповідає положенням пункту 1 частини першої статті 80 КК України, згідно з яким особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. Просив звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку

Представник Комунарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Запорізькій області в судове засідання не з`явилась, надавши заяву, якою просила розглянути подання у свою відсутність, підтримавши його.

Прокурор в судове засідання не з`явилася, надала заяву, якою просила розглянути його у свою відсутність.

Засуджений в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час і місце розгляду подання, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши подання, дійшов такого висновку.

Вироком Сєвєроденецького міського суду Луганської області від 12.06.2020 року ОСОБА_3 за ч.4 ст.407, ст.69 КК України засуджено до покарання у виді штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Вирок набрав чинності у встановленому законом порядку.

Згідно статті 152 КВК України підставами звільнення від відбування покарання є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.

Згідно вимог ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Штраф, відповідно ст. 53 КК України, є менш суворим видом покарання ніж обмеження волі.

Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов`язкових елементів: 1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; 2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання; 3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.

Згідно частини 3 статті 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності подвоюються.

Відповідно до частини 4 статті 80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

За таких обставин застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе, це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання. Водночас засуджений до певного виду покарання не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

Перебіг строку давності виконання обвинувального вироку починається з дня набрання чинності вироком суду.

Як зазначено вище, Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.06.2020 року ОСОБА_3 за ст.407 ч.4 КК України засуджено до покарання у виді штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Вирок відносно ОСОБА_3 набрав законної сили 14.07.2020 року.

Таким чином, відповідно до положень ст. 80 КК України строк давності виконання обвинувального вироку закінчився 14.07.2022 року.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в діях обвинуваченого ухилення від виконання вироку суду, суд виходив з наступного.

Ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку встановлюється за чітко регламентованою законодавством процедурою, та вирішується виключно судом, оскільки ухилення від відбування покарання у виді штрафу, відповідно до ч. 1 ст. 389 КК України, є злочином.

Відомостей щодо притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 КК України (ухилення від відбування покарання у виді штрафу), матеріали провадження не містять та суду не надані.

Під ухиленням від відбування покарання розуміють умисні дії або бездіяльність засудженого, спрямовані на невиконання покарання.

Тобто факт невиконання засудженим покарання у виді штрафу (його несплата у встановлений законом термін) сам по собі не свідчить про ухилення від відбування цього покарання.

Відповідно до частини 1 статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові ВСУ № 5-324кс15 від 24.12.2015 року.

У справі «Грабчук проти України» Європейський Суд зазначає, що «презумпція невинуватості порушена, якщо посадова особа висловлює думку про винність особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, коли цього не було доведено відповідно до закону».

Момент, з якого особа вважається винуватою, є саме той час, коли вина особи доведена в законному порядку, тому альтернативна процедура встановлення винуватості особи є неприпустимою.

Отже, в матеріалах провадження відсутні дані про умисне ухилення засудженим ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного вироком, а відтак, відсутні підстави для зупинення перебігу строку виконання обвинувального вироку і застосування частини третьої статті 80 КК України, висновки суду з цього приводу не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо вчинення ОСОБА_5 нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого, то такі дані у суду відсутні.

Водночас, дані, які містяться у Вимозі ДІ МВС Украіни м. Київ, УІАП ГУНП в Запорізькій області від 25.07.2023 року (а.с. 29), не містять відомостей про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

Відтак,враховуючи вищевказаніобставини,а самете,щострокдавності виконанняобвинувального вирокузакінчився, до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 не притягався, факт ухилення від виконання вироку суду не доведено, суд вважає, що наявні підстави для звільнення засудженого від відбування покарання у зв`язку зі спливом строку давності виконання обвинувального вироку.

Керуючись ст. 80 КК України, ст.ст. 537,539 КПК України, ст.ст. 152,165,166 КВК України, суд,

у х в а л и в:

Подання начальника Комунарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Запорізькій області про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку задовольнити.

ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 червня 2020 року звільнити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1